Справа №2-254/10 01.12.2010
Справа 22ц - 8053/10 Суддя першої інстанції: Гречана С.І.
Категорія 27 Суддя доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
Іменем України
1 грудня 2010 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.,
суддів: Шолох З.Л.,
ОСОБА_1,
при секретарі: Єфіменко О.М.,
за участю: представника позивача ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу
ОСОБА_3
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 квітня 2010 року по справі за позовом
Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ ) Банк „Фінанси та Кредит”
до
ОСОБА_4, ОСОБА_3
про стягнення заборгованості за кредитним договором
В червні 2009 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на заставлене майно.
Позивач зазначав, що 8 лютого 2008 року з ОСОБА_4 був укладений договір кредиту на суму 770000 грн. з оплатою 16 % річних строком повернення коштів до 7 лютого 2023 року. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язаний щомісячно здійснювати платежі відповідно до графіку погашення кредиту. На забезпечення зобов'язань за вказаним договором кредиту того ж дня було укладено договір поруки з ОСОБА_3 також договір кредиту забезпечено договором іпотеки з ОСОБА_4 за яким в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1.
Посилаючись на невиконання боржником кредитних зобов'язань, позивач просив стягнути заборгованість за кредитом з відповідачів в солідарному порядку в сумі 858 398 грн. 81 коп., куди входить 770000 грн. заборгованості за кредитом, 38392 грн. 41 коп. прострочених відсотків, 16391 грн. 51 коп. нарахованих відсотків та 33614 грн. 89 коп. пені та звернути стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою суду від 6 квітня 2010 року позовні вимоги в частині звернення стягнення на заставлене майно залишено без розгляду.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 квітня 2010 року позов задоволено частково, вказану суму заборгованості стягнуто з відповідачів в солідарному порядку.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_3 просить вказане рішення суду скасувати в частині стягнення з неї заборгованості посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, а тому дійшов невірних висновків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір на суму 770000 грн. зі сплатою 16 % річних за користування кредитом строком погашення 7 лютого 2023 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором в той же день ПАТ «Фінанси та Кредит» уклав договір поруки з ОСОБА_3 (а.с. 12).
8 лютого 2008 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду про збільшення відсоткової ставки за вказаним договором кредиту до 18, 5 відсотків (а.с. 143).
Як слідує з даних банку, відповідачі взятих на себе зобов'язань не виконували, в зв'язку з чим за договором кредиту утворилась заборгованість в сумі 1051446 грн. 27 коп., яка складається з 770000 грн. заборгованості за кредитом, 51283 грн. 92 коп. заборгованість за простроченими відсотками, 156299 грн. 65 коп. заборгованості по нарахованій пені. (а.с. 144-145).
Враховуючи наведені обставини, районний суд виходячи з положень п.п. 3.2, 6.1 кредитного договору, ст. ст. 526, 589, 554 ЦК України, дійшов вірного висновку про те, що відповідачами зобов'язання виконано неналежним чином, в зв'язку з чим сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню з останніх в солідарному порядку.
Визначаючи розмір заборгованості суд також вірно застосував положення ст. 551 ЦК України та зменшив розмір нарахованої пені до 5000 грн., виходячи як з матеріального становища відповідачів так і з того, що розмір нарахованої неустойки в сумі 156299 грн. 65 коп. значно перевищує розмір збитків, до яких слід віднести суму нарахованих відсотків за користування кредитом, тобто 51283 грн. 92 коп.
Між тим, місцевий суд зазначивши про стягнення суми заборгованості з відповідачів, помилково не зазначив, що стягнення слід здійснити на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».
Також, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд безпідставно стягнув їх з відповідачів в солідарному порядку, тоді як закон такого не передбачає, в зв'язку з цим вказані кошти слід розподілити між відповідачами в рівних частках та стягнути з кожного по 975 грн.
За таких обставин, відповідно до положень ч.1 п. 4 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення суду підлягає зміні.
Доводи апелянта про звільнення її від відповідальності за договором поруки, в зв'язку зі збільшенням кредитної ставки за договором кредиту без її згоди, не заслуговують на увагу, оскільки таке збільшення відбулося за додатковою угодою від 8 лютого 2008 року між кредитором та займодавцем, яка також підписана і поручителем.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки будь яких даних про погашення кредиту чи наявності заборгованості в іншій сумі апелянтами не надано.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України , судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 квітня 2010 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «банк «Фінансти та Кредит» 898146 грн. 62 коп. (вісімсот дев'яносто вісім тисяч сто сорок шість грн. 62 коп. ) заборгованості за договором кредиту від 8 лютого 2008 року в солідарному порядку та по 975 грн. з кожного судових витрат.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржено до Вищого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Судді