Справа №2-399/10 15.09.2010
Справа 22ц-6249/ 10 року Головуючий 1-ї інстанції: Янцова О.А.
Категорія 20 Суддя - доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
Іменем України
2010 року вересня місяця 15 дня судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.О.,
суддів: Шолох З.Л.,
ОСОБА_1,
при секретарі: Дудник Ю.П.,
за участю: позивачки ОСОБА_2 її представника ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, третьої особи - ОСОБА_5, який діє в тому числі і як представник ОСОБА_4 та ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 березня 2010 року постановлене по справі за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_5
про
визнання біржового договору купівлі-продажу квартири укладеним та визнання договору купівлі продажу квартири недійсним
В січні 2010 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири, зареєстрованого на товарній біржі укладеним та визнання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу цієї ж квартири недійсним.
Позивачка зазначала, що 27 березня 2002 року вона уклала договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1, який було зареєстровано в Первомайській філії Південної Товарної Біржі. Позивачка повністю розрахувалася з ОСОБА_8 за придбану квартиру про що зазначено в договорі, однак остання відмовилася посвідчувати вказаний договір нотаріально, а 26 травня 2009 року продала вказану квартиру ОСОБА_7 (змінила на даний час прізвище на ОСОБА_4), чим порушила переважне право позивачки на нотаріальне посвідчення раніше укладеного з нею договору купівлі-продажу вказаної квартири. Посилаючись на викладене, позивачка просила задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 березня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати, а по справі постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що суд не вірно оцінив докази по справі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши докази по справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, 27 березня 2002 року ОСОБА_2 уклала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Вказаний договір було зареєстровано в Первомайській філії Південної Товарної біржі (а.с. 15).
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу вказаної квартири дійсним рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 2 березня 2009 року відмовлено.
Відповідно до положень ст.153 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на час укладення договору, договір вважається укладеним, коли між сторонами, в належній формі досягнуто згоди по всім суттєвим умовам договору. Із змісту положень ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року) слідує, що договори купівлі-продажу житлового будинку (квартири) підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Відповідно до роз'яснень викладених в Пленумі Верховного Суду України в п. 4 постанови від 28 квітня 1978 року № 3 з подальшими змінами « Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» договори купівлі-продажу житлового будинку чи його частини (квартири) при придбанні на біржових торгах визнаються недійсними з підстав недодержання нотаріальної форми.
Враховуючи, що наведеною нормою не передбачено іншої форми укладення договору, в тому числі і шляхом реєстрації на товарній біржі то нема підстав вважати, що за договором купівлі - продажу спірної квартири між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, який не було нотаріально посвідчено, сторони досягли суттєвих умов договору в передбаченій законом формі.
За такого, районний суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для визнання вказаного договору укладеним.
26 травня 2009 року ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_4 купила вказану квартиру, договір купівлі - продажу сторони посвідчили нотаріально ( а.с. 15).
Суд вирішуючи вимогу про визнання вказаного договору недійсним, вірно виходив з того, що позивачка не посилалась на обставини з якими закон пов'язує настання вказаних наслідків, а саме недодержання вимог ч.1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України, чи в разі встановлення недійсності правочину законом або в разі заперечення його дійсності. Оскільки вказані норми не передбачають підстав визнання угод недійсними в зв'язку з наявністю переважного права на нотаріальне посвідчення договору, та позивачкою не надано доказів удаваності спірного правочину (ст. 235 ЦК України) на що посилалась позивачка, районний суд вірно також відмовив в задоволенні вимог про визнання послідуючої угоди купівлі-продажу спірної квартири недійсним.
Доводи викладені в апеляційній скарзі протирічать наведеному та не спростовують вказані висновки.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про відповідність висновків суду в оскаржуваному рішенні вимогам процесуальних та матеріальних норм та відсутності в зв'язку з цим підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили, тобто з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: