Справа: № 825/1779/16 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
25 січня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Атестаційної комісії № 10 Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - відповідач 2, ГУ НП в Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1, яке оформлене протоколом від 17.08.2016 року про визнання ОСОБА_2 таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби через службову невідповідність; визнання протиправним та скасування наказу відповідача 2 № 178 о/с від 12.09.2016 року в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», через службову невідповідність; поновлення ОСОБА_2 з 16.09.2016 року на посаді інспектора Корюківського відділення поліції Менського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області; стягнення з відповідача 2 на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2016 року по час ухвалення судом рішення у справі. Просив суд допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді інспектора Корюківського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області та стягнення на його користь грошового забезпечення.
Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 14 листопада 2016 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, на підставі особистої заяви ОСОБА_2 від 07.11.2015 року, наказом ГУ НП в Чернігівській області № 3 о/с від 07.11.2015 року позивач був прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду інспектора Корюківського відділення поліції Менського відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області, із присвоєнням спеціального звання капітан поліції, в порядку переатестування.
На підставі наказу ГУ НП в Чернігівській області № 170 від 12.02.2016 року та на виконання вимог Інструкції № 1465 від 17.11.2015 року, проведено атестування, під час якого членами Атестаційної комісії № 10 ГУ НП в Чернігівській області досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список (форми 1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел та складено протокол від 17.08.2016 ОП № 15.00025128.0056222, в якому вказано, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивачем подано скаргу до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 3 Національної поліції України.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_2, рішенням Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 3, оформленим протоколом від 05.09.2016 року ОП № 15.00034085.0056222, скарга позивача залишена без розгляду, оскільки скаржником не набрано 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички.
На підставі висновку Атестаційної комісії № 10 ГУ НП в Чернігівській області від 17.08.2016 року та протоколу Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 3 від 05.09.2016 року ОП № 15.00034085.0056222, наказом ГУ НП в Чернігівській області № 178 о/с від 12.09.2016 року капітана поліції, інспектора Корюківського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції з 15.09.2016 року за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.73).
Вважаючи оскаржуване рішення та наказ протиправними та такими, які підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції ввжає за необхідне звернути увагу на наступне.
Так, 02.07.2015 Верховна Рада України прийняла Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), який набрав чинності з 07.11.2015 року.
Згідно з частиною 1 статті 48 Закону № 580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Згідно з пунктом 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Таким чином, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
У свою чергу, судом встановлено, що на підставі особистої заяви ОСОБА_2 від 07.11.2015 року, наказом ГУ НП в Чернігівській області № о/с від 07.11.2015 року позивачу, без проведення конкурсу, присвоєно спеціальне звання капітан поліції та призначено на посаду інспектора Корюківського відділення поліції Менського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області.
Отже, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII, шляхом видання наказу про призначення за його згодою.
При цьому, статтею 58 Закону № 580-VIII передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
У свою чергу, відомостей щодо застереження про тимчасовість призначення ОСОБА_2 на посаду ГУНП в Чернігівській області суду не надано.
За таких обстави, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що, у відповідності до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII, видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.
Вказаний пункт Закону № 580-VIII не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, як під час прийняття, так і після такого прийняття під час подальшого проходження служби в поліції.
Натомість, мету та підстави атестування поліцейських визначено у статті 57 Закону № 580-VIII.
Частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Наведені у частині 2 статті 57 Закону № 580-VIII підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути з'вязана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
Положення частини четвертої статті 57 Закону про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв'язку із положенням частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування має бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 11 «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації».
У свою чергу, зі змісту наказу ГУ НП в Чернігівській області № 170 від 12.02.2016 року «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Чернігівській області» убачається, що в ньому відсутнє ім'я позивача та посилання на підстави для проведення його атестування, передбачені частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII.
Також судом встановлено, що підставою проведення атестування ОСОБА_2 не було призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду, жодного рапорту з даного приводу він не подавав, а також не було обставин, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді, зокрема, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
При цьому, іншого наказу ГУ НП в Чернігівській області, який би передбачав, що позивач підлягає атестуванню із зазначенням підстав, передбачених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII, для проведення атестування щодо позивача відповідачами не надано.
З пояснень відповідачів встановлено, що атестування ОСОБА_2 було проведено у порядку атестації усіх поліцейських ГУ НП в Чернігівській області, з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також можливості призначення на вищу посаду, переміщення на нижчу чи звільнення зі служби через службову невідповідність.
Проте, таку підставу для призначення атестування суд оцінює критично, оскільки мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII.
Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що атестація проводилась стосовно тих поліцейських, які виявили бажання щодо її проходження, оскільки статтею 57 Закону № 580-VIII не передбачено проходження атестації поліцейських за їх власною ініціативою.
Таким чином, відповідачем 2 не доведено, що позивач підлягав атестації, оскільки не наведено підстав для проведення атестації позивача, що передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII, та не надано відповідних доказів, які б підтверджували, що позивач мав бути призначений на вищу посаду чи переміщений на нижчу посаду, або щодо нього виявлено ознаки службової невідповідності.
Разом з тим, правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються Законом України «Про професійний розвиток працівників» № 4312-VI від 12 січня 2012 року (далі - Закон № 4312-VI).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 4312-VI, атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
Так, суд зазначає, що положення статті 12 Закону № 4312-VІ є загальними (базовими) щодо регулювання відносин із атестування працівників, не суперечить положенням Закону № 580-VIII, а тому поширюються на відносини із атестування поліцейських.
Відповідно до пункту 3 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженим наказом МВС України № 1465 від 17.11.2015 року (Інструкція № 1465), атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Із аналізу вищевказаних правових норм убачається, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Також, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.
Більш того, не підлягають атестації працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше 1 року.
Як вже встановлено судом, позивач призначений на службу в поліцію наказом відповідача 2 від 07.11.2015 року, а звільнений наказом від 12.09.2016 року, тобто в даному випадку позивач відпрацював на посаді менше року, що не відповідає приписам Закону № 4312-VI.
Таким чином, атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України «Про професійний розвиток працівників» та Закону України «Про Національну поліцію».
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанціх погоджується з виснвоком суду першої інстанції про те, що атестацію позивача проведено безпідставно та протиправно.
Що стосується Рішення відповідача 1, оформленого протоколом від 17.08.2016 ОП № 15.00025128.0056222, про невідповідність позивача займаній посаді, суд зазначає наступне.
Розділом ІV Інструкції № 1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.
Так, відповідно до пунктів 3, 10 розділу IV Інструкції №1 465, атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. Атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.
Відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
З аналізу викладеного убачається, що, виходячи зі змісту та мети атестування, Атестаційна комісія під час співбесіди повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського відповідно до обов'язків, що на нього покладені (покладаються), його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з'ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.
Однак, розглянувши вищевказані матеріали, відповідач 1 прийняв рішення про те, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Натомість з атестаційного листа та інших матеріалів, які були предметом розгляду Атестаційної комісії №10 ГУ НП в Чернігівській області також убачається, що позивач діючих дисциплінарних стягнень не має, будь-яка інформація щодо ганебних вчинків позивача на службі чи в побуті, причетність до протиправної діяльності, корупції, невідповідність способу життя офіційним доходам та інше, в атестаційному листі та в інших матеріалах, які були зібрані, відсутня.
Як убачається з атестаційного листа позивача, (розділ ІІІ) за результатами тестування ОСОБА_2 набрав 52 бали: за тестування загальних навичок - 27 балів із 60; професійне тестування - 25 балів із 60, тобто позивач пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 10 розділу IV Інструкції (а.с. 70).
Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які підтверджують те, що вказана кількість балів свідчить про професійну невідповідність позивача, доказів наявності недоліків в його роботі.
Як видно із протоколу засідання Атестаційної комісії №10 ГУНП в Чернігівській області від 17.08.2016 року ОП № 15.00025128.0056222, остання не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників службової діяльності та професійних якостей тощо.
У свою чергу, оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.
Проте, з матеріалів справи, всебічно та повно досліджених судом, неможливо встановити, яким саме критеріям не відповідав позивач, що в сукупності призвело до прийняття рішення про службову невідповідність та, як наслідок, звільнення позивача з публічної служби.
За таких обставин та з урахуванням того, що рішення Атестаційної комісії № 10 ГУ НП в Чернігівській області, оформлене протоколом від 17.08.2016 року ОП № 15.00025128.0056222, щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дане рішення не ґрунтується на вимогах Закону № 580-VIII, Інструкції № 1465 та прийняте Атестаційною комісією без урахування усіх обставин, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу відповідача 2 від 12.09.2016 року № 178 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби у поліції, згідно пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», через службову невідповідність, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 28 Розділу ІV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Отже, атестаційний лист, у якому міститься висновок атестаційної комісії про невідповідність особи поліцейського займаній посаді, підлягає обов'язковому виконанню шляхом видання наказу про звільнення з підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII (через службову невідповідність).
Таким чином, враховуючи те, що підставою прийняття оспорюваного наказу є рішення Атестаційної комісії №10 ГУНП в Чернігівській області, оформлене протоколом від 17.08.2016 року ОП № 15.00025128.0056222, яке, як встановлено вище, прийнято протиправно, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 12.09.2016 №178 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби у поліції, згідно пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», через службову невідповідність.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується протиправність звільнення позивача із служби в поліції, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині поновлення його на тій посаді та у тому органу, в якому він був протиправно звільнений. У зв'язку з чим, позивач підлягає поновленню на посаді інспектора Корюківського відділення поліції Менського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 16.09.2016 року.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 на його користь суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2016 по день винесення судового рішення, суд зазначає наступне.
Так, згідно з приписами частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Розмір середнього заробітку працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року (далі - Порядок № 100).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Так, згідно довідки управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Чернігівській області № 1200/124/24/01-16 від 28.10.2016 (а.с. 74), за останні 2 календарні місяці роботи, середньомісячне грошове забезпечення позивача становить 5 353, 64 грн. Середньоденна заробітна плата складає 172, 70 грн.
Кількість днів вимушеного прогулу позивача дорівнює 60 (з 16.09.2016 року по 14.11.2016 року), у зв'язку з чим розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу становить 10 362 грн. (172,70 грн. х 60 дн.).
У свою чергу, пунктами 2, 3 частини 1 статті 256 КАС України встановлено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, постанова суду першої інстанції в частині поновлення позивача на посаді та виплати суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць, підлягає до негайного виконання.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.