Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/1641/16-к
Провадження 1-кп/483/19/2017
Іменем України
26 січня 2017 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщенням слідчого ізолятора Державної пенітенціарної служби України у місті Миколаєві в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150100000890 від 09 серпня 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, має повну загальну середню освітою, неодружений, не працює, є раніше судимим: 23 лютого 1999 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. 17, ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільнений 28 лютого 2003 року за відбуттям строку покарання; 22 червня 2004 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців; 13 грудня 2004 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 316, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 9 місяців; 16 березня 2005 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 23 жовтня 2006 року, з заміною на виправні роботи з невідбутим строком 1 рік 2 місяці 25 днів; 11 березня 2009 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений 16 грудня 2011 року за відбуттям строку покарання; 05 листопада 2013 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки; 13 січня 2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 185 КК України, до 3-х років позбавлення волі, звільнений 22 липня 2016 року за відбуттям строку покарання, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення і перевиховання не став і знову вчинив злочини за наступних обставин.
ОСОБА_5 09 серпня 2016 року приблизно о 04 год., знаходячись на території бару «Славутич» по вул. Приморський спуск в м. Очакові Миколаївської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно, взяв з барної стойки до рук ноутбук «Lenovo» моделі «NP-R518-DS084A» сірого кольору вартістю 1 000 грн, який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , але у зв'язку з тим, що його побачив персонал бару, не довів свій злочинний умисел до кінця з підстав, які не залежали від його волі та, залишивши ноутбук біля вказаного бару, з місця вчинення злочину зник.
Крім того, ОСОБА_5 09 серпня 2016 року, приблизно о 05:20 год., знаходячись на базі відпочинку «Очаковець», що розташована за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Слобідська, 56-А, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, через відчинені двері проник до будинку охорони, звідки викрав мобільний телефон марки «Lenovo» з сім-картою мобільних операторів «Київстар» та «МТС», з чохлом оранжевого кольору загальною вартістю 1 900 грн та жіночу сумку червоного кольору «AVON» вартістю 300 грн, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 2 200 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в інкримінованих йому крадіжці та замаху на крадіжку, вчинених повторно, винним себе визнав повністю та дав показання про те, що дійсно, на початку серпня 2016 року, перебуваючи в м. Очакові, скоїв крадіжку майна потерпілої ОСОБА_7 та намагався викрасти ноутбук за вказаних вище обставин. У вчиненому щиро кається.
За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Роз'яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.
Аналізуючи досліджені у справі докази та оцінюючи їх у сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину і вважає, що дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковано як незакінчений замах на викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно, - за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та як крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, - за ч. 3 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує, що він вчинив тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, його особу, а саме те, що він є раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, характеризується негативно, має численні захворювання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та як обставину, що його пом'якшує, -щире каяття обвинуваченого.
З урахуванням викладеного, суд вважає неможливим виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства та що покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 185 КК України є таким, що відповідає його особі та тяжкості вчиненого, і є необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання.
У порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави 792 грн 04 коп. в рахунок відшкодування витрат на провадження судово-дактилоскопічної та судово-хімічної експертиз.
Цивільний позов у провадженні не заявлено, речових доказів немає.
Оскільки на час постановлення вироку підстави, що були враховані при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не відпали, а підстав для зміни запобіжного заходу не встановлено, суд вважає за необхідне запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_5 визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на три роки;
-за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_5 , за сукупністю злочинів, покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з моменту його затримання, тобто з 11 серпня 2016 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме: з 11 серпня 2016 року до 26 січня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної та судово-хімічної експертизу сумі 792 (сімсот дев'яносто дві) гривні 04 копійки на користь держави.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: