Провадження № 11-сс/774/58/17 Справа № 204/7787/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
23 січня 2017 року м. Дніпро
23 січня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
при секретарях ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
за участю
прокурора ОСОБА_7
скаржника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою арбітражного керуючого ПАТ «Веста-Дніпро» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року, -
Цією ухвалою було задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_7 та накладено арешт в рамках кримінального провадження №42016041690000162 від 28 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на майно, що є предметом договору-оренди нерухомого майна №10-ВКБ-14/О від 15.09.2014 та договорів найму обладнання № 11-ВКБ-14/Н, №12-ВКБ-14/Н, №13-ВКБ-14/Н, №14-ВКБ-14/Н, №15-ВКБ-14/Н від 15.09.2014, а саме:, нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників,34, а також меблі та оргтехніку, виробниче обладнання та устаткування котельної, обладнання та устаткування столової та прачечної, обладнання та прилади лабораторій, що знаходяться за зазначеною адресою.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що майно зазначене у клопотанні прокурора визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та доведено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 170 КПК України, а саме що у випадку не накладення арешту на майно існує достатньо підстав вважати, що воно буде приховуватися, може бути втрачено або знищено, перетворено або відчужено третім особам . Крім того, у подальшому потерпілим можливе пред'явлення цивільного позову.
На зазначену ухвалу слідчого судді арбітражним керуючим ПАТ «Веста-Дніпро» ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді повністю та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна відмовити.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт посилається на те, що ухвала слідчого судді не вмотивована, а арештоване майно не може бути предметом арешту в межах зазначеного кримінального провадження, враховуючи відсутність у нього відповідного процесуального статусу. Крім того, на думку апелянта, скаржник не є суб'єктом, на якого поширюється дія норми п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України. Апелянт звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні відсутнє повідомлення про підозру. Крім того, апелянт зазначає, що судом при постановленні ухвали не враховано положення ЗУ «Про банкрутство», посилаючись, при цьому що заявника визнано банкрутом.
Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження ухвали слідчого судді. Обґрунтовуючи своє клопотання арбітражний керуючий послався на те, що скаржника не було залучено до розгляду питання про арешт майна, а про наявність оскаржуваної ухвали, скаржник дізнався лише 05 січня 2017 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення скаржника, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив ухвалу суду скасувати, доводи прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу та просив відмовити в поновленні строку на апеляційне оскарження, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ухвала слідчого судді від 02 грудня 2016 року постановлена без виклику скаржника, які б то дані про направлення даної ухвали та отримання її скаржником в матеріалах провадження відсутні, тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року підлягає задоволенню.
Між тим, як вбачається з наданих матеріалів судового і кримінального проваджень, досліджених в суді першої інстанції та перевірених в суді апеляційної інстанції відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 листопада 2016 року, відповідно до витягу з якого, посадові особи ПАТ «Веста-Дніпро» шляхом обману, достовірно знаючи, що все майно ПАТ «Веста-Дніпро» перебуває в заставі ПАТ «ВТБ БАНК», внаслідок чого право розпорядження ним без згоди заставодержателя відсутнє, уклали з ПАТ «ВЕСТА КАР БАТЕРІ» договори оренди та найму рухомого та нерухомого майна з метою незаконного отримання грошових коштів.
Постановою слідчого від 02.12.2016 спірне майно було визнано речовими доказами та, на думку колегії суддів, воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали в межах своєї компетенції, слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання прокурора про арешт майна, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, вислухав доводи прокурора, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні прокурора і дійшов вмотивованого висновку про арешт майна, яке органом досудового розслідування визнано речовим доказом, обґрунтувавши свою ухвалу тим, що прокурором надано достатньо доказів, які вказують на те, що існує достатньо підстав вважати, що майно буде приховуватися, може бути втрачено або знищено, перетворено або відчужено третім особам, з чим погоджується і судова колегія. Крім того, в суді апеляційної інстанції арбітражний керуючий ПАТ «Веста-Дніпро» ОСОБА_8 , заявив, що у разі скасування арешту, майно буде продане, а виручені кошти направлені на ліквідацію заборгованості ПАТ «Веста-Дніпро».
При цьому слід відмітити, що відсутність повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не позбавляє слідчого права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, про що йдеться в ст.170 КПК України, оскільки відповідно до вимог ст.214 КПК України, ст.223 КПК України, після внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування та проводять слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а повідомлення про підозру, згідно з п.3 ч.1 ст.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а тому дане не є перешкодою для вирішення питання про арешт майна, яке відповідає критеріям, зазначеним ст.170 КПК України, для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні на підставі вищевикладених положень чинного КПК України.
Не є слушними, на думку колегії суддів, посилання скаржника на порушення слідчого судді законодавства, яке регулює процедуру банкрутства та відновлення платоспроможності підприємств, оскільки рішення, на які посилається скаржник, виходячи з положень, ст. 90 КПК України, не має преюдиційного значення у кримінальному провадження та можуть бути прийняті до уваги лише при вирішенні спорів щодо цивільно-правових відносин.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року, якою накладено арешт на майно ПАТ «Веста-Дніпро», слід залишити без змін.
На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 170-174, 376, 395, 404,405 КПК України, колегія суддів, -
Поновити арбітражному керуючому ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 02 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Судді: