26.01.2017 Справа № 337/5/17
Пров. №2а/337/39/2017
26 січня 2017 року суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Бондаренко І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Хортицькому районі м.Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов»язання призначити та нарахувати належний розмір пенсії, -
Позивач подала до суду адміністративний позов, в якому просить визнати незаконними дії відповідача від 21.12.2016 року в перерахуванні їй розміру пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, та зобов»язати його перерахувати та виплачувати їй належний розмір пенсії за віком з 15.12.2016 року з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхова внески, за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком 15.12.2016 року, а саме за 2013-2015 роки, з урахуванням виплаченої різниці. Просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн..
Представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що підстав для задоволення позовних вимог немає, оскільки пенсія позивачу була призначена в 2004 році, для її призначення застосовувався показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу за рік, що передував призначенню пенсії, в грудні 2016 року позивач звернулась для обчислення її пенсії, оскільки досягла пенсійного віку, тобто для переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Оскільки Законом України №1058 передбачено, що при такому переведенні застосовується показник середньої заробітної плати, який враховується під час призначення попереднього виду пенсії, то підстав для застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 15.12.2016 року, не вбачається, також, не вбачається підстав для стягнення судового збору та витрат на правову допомогу, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Справу розглянуто в порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України.
З матеріалів справи встановлено, що позивач 23.09.2004 року вийшла на пенсію за вислугу років як працівник освіти, та перебуває на обліку в УПФУ в Хортицькому районі м.Запоріжжя.
З 23.09.2004 року позивачу призначена та виплачувалась пенсія відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому позивач продовжувала працювати.
15 грудня 2016 року позивач подала до УПФУ заяву про переведення її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, оскільки досягла пенсійного віку.
Розпорядженням відповідача №149104 від 21.12.2016 року позивачу призначено пенсію за віком.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою ОСОБА_2 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Пенсія за вислугу років - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб - це пенсія за віком.
Відповідно ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про освіту» та «Про позашкільну освіту» передбачене право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров»я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за відповідним переліком.
З 23.09.2004 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років саме за наявності у неї спеціального стажу роботи, як працівнику освіти.
Відповідно до Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за вислугу років має призначатись згідно з окремим законодавчим актом, через професійні та корпоративні фонди, проте на даний час такий законодавчий акт не прийнято, тому пенсії призначаються в разі наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входить до правового поля Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а регулюється іншим законодавством.
В даному випадку позивач з 2004 року користувалась спеціальною пенсією за вислугу років як працівник освіти, і жодним з видів загальнопередбаченої пенсії не користувалась,
Оскільки пенсія позивачу згідно Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинна була призначатись вперше, тому у неї виникає право на застосування формули визначення розміру пенсії, яка використовується при призначенні пенсії вперше, відповідно до ст.40 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не з тих формул та граничних розмірів коштів, які використовуються при переході з одного виду пенсії на інший.
Таким чином, оскільки пенсія за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу має бути призначена вперше, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також, на користь позивача має бути стягнута сума сплаченого судового збору.
Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу, тому такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних і адміністративних справах» розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розміру за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи.
В даному випадку позивачем надано договір №466 від 27.12.2016 року з адвокатом ОСОБА_3 на правову допомогу та квитанцію про оплату його послуг за цим договором в сумі 1500 грн., а також розрахунок витрат на правову допомогу, з якого вбачається, що єдиною проведеною роботою є складання позовної заяви, на що у адвоката витрачено три години.
Тобто, адвокат в рамках надання правової допомоги не приймав участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи.
Таким чином, підстав для стягнення витрат на правову допомогу, які полягали лише у складанні позовної заяви, яка, до того ж, містить помилки, зокрема, у вказанні років, що передують зверненню позивача за призначенням пенсії та дати такого звернення до УПФУ, не вбачається.
Керуючись ст.11, 17, 71, 86, 183-2 КАС України, Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії УПФУ в Хортицькому районі м.Запоріжжя щодо обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу за 2007 рік протиправними.
Зобов»язати УПФУ в Хортицькому районі м.Запоріжжя нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.40 ч.2 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком з 15 грудня 2016 року, з урахуванням раніше виплаченої різниці.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного Фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 551,20 грн..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На постанову протягом 10 днів з дня отримання її копії може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя.
Суддя