328/4265/16-а
27.01.2017
2-а/328/7/17
Іменем України
27 січня 2017 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Погрібної О.М.,
при секретарі судового засідання Мацинській О.Є.,
розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, позов згодом було уточнено. В уточненому позові ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача, починаючи з 11.11.2016 року на підставі довідки за № 18 174 вих-16 від 13.09.2016 року, виданої прокуратурою Запорізької області, здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції на час призначення пенсії, у розмірі 90 % від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Запорізької області № 18-714вих-16 від 13.09.2016 року, без обмеження граничного розміру пенсії, а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на його користь витрати на оплату судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 18 травня 2006 року перебуває на обліку в Токмацькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати відповідно до Закону України «Про прокуратуру». 11.11.2016 р. він звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки 18-714вих-16 від 13.09.2016 року, виданої прокуратурою Запорізької області, але листом від 22.11.2016 року за № 57/Д-7 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні. Позивач вважає, що вказана відмова відповідача в проведенні перерахунку пенсії є незаконною та необґрунтованою, такою, що грубо порушує його права, законні інтереси та норми Конституції України.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, позивач надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак надала суду заяву з клопотанням розглянути справу за її відсутності.
Від відповідача надійшло письмове заперечення проти адміністративного позову ОСОБА_1 від 26.12.2016 року за № 6312/12, в яких позовні вимоги відповідач не визнав та заперечив проти їх задоволення. Зазначив, що Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не згодне з позовними вимогами позивача, так як позивач перебуває на обліку в Токмацькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області починаючи з 18.05.2006 року та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-ХП (далі -Закон № 1789-ХП). До набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників було врегульовано статтею 50-1 Закону № 1789-ХП. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VШ умови пенсійного забезпечення працівників прокуратури були суттєво змінені. Так, відповідно до п.5 Прикінцевих положень зазначеного нормативного акта у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру". "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Отже, починаючи з 01.06.2015 року, пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Враховуючи, що на сьогоднішній день окремого нормативного акта, який би регулював порядок призначення, виплати та перерахунку спеціальних пенсій окремим категоріям громадян не прийнято, та відповідно до норми п.5 Прикінцевих положень Закону № 213-VІІІ, Управлінням було відмовлено у проведенні перерахунку згідно наданої довідки, з огляду на відсутність законодавчих підстав.
Щодо вимог позивача відносно покладення судових витрат на Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Запорізькій області, то відповідно до пп. 2-4 п. 1 Р.ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 (далі - Порядок № 21-2) основними складовими бюджету Пенсійного фонду є дохідна та видаткова частини бюджету.
Бюджет Пенсійного фонду має чітку цільову структуру. У структурі доходів та видатків Пенсійного фонду відсутні асигнування на покриття витрат, пов'язаних із виконанням рішень судів. Фінансування фонду з Державного бюджету здійснюється з метою покриття дефіциту останнього виключно згідно з цільовим призначенням.
Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Отже, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення судових витрат з Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області, відсутні і зазначені вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним уточнений позов задовольнити, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Токмацькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 18 травня 2006 року та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати. Позивачу була призначена пенсія відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії від 12.07.2001 року (Далі - Закон № 1789-ХП), виходячи із розміру 90 відсотків від чинної на той час заробітної плати па посаді працівника прокуратури.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме копії трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-1 № 4637777, ОСОБА_1 26.05.2006 року був звільнений з посади Токмацького міжрайонного прокурора за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
11.11.2016 року позивач звернувся до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням довідки прокуратури Запорізької області № 18-174 вих-16 від 13.09.2016 року.
Як вбачається з довідки прокуратури Запорізької області № 18-174 вих-16 від 13.09.2016 року, заробітна плата на посаді Токмацького міжрайонного прокурора станом на 01 грудня 2015 року (згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року № 1013) складає 12920 грн. 36 коп., в тому числі: оклад - 2769 грн. 00 коп; доплата за класний чин -130 грн. 00 коп; доплата за вислугу років (30%) - 869 грн. 70 коп; надбавка за високі досягнення в праці (70%) - 2638 грн. 09 коп; матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) - 533 грн. 90 коп; матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб (1/12) - 533 грн. 90 коп.; щомісячна премія - 5445 грн. 77 коп.
Листом від 22.11.2016 року за № 57/Д-7 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років, оскільки умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, який на даний час відсутній, а тому підстав для проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» немає.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини першої статті 1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 2000 року, користування будь-яким правом, яке визнане законом, повинно бути забезпечено виконанням без будь-якої дискримінації.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05 листопада 1991 року. Редакція зазначеної статті змінювалась.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", який був чинний на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України "Про прокуратуру" № 3668-VІ, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: "Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії".
Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).
Відповідно до частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до частини 18, частини 19 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.
Відповідно до нової редакції частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. (частина 2 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 08 липня 2011 року).
Оскільки внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, однак це не стосується перерахунку вже призначеної пенсії. Самі по собі механізми і процедури щодо призначення та перерахунку пенсії різні, як за змістом так і за механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.
Відповідно до частини 2 статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.
Відповідно до статей 22 та 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України "Про прокуратуру") є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, справа № 1-7/99), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, на думку суду, обсяг прав позивача в частині отримання пенсії в розмірі 90 %, які нараховувалися і отримувалися раніше, не може бути звуженим у зв'язку із внесенням змін у Закон України "Про прокуратуру" та прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури". Під час проведення перерахунку пенсії позивача повинна бути враховано попередня відсоткова ставка, з якої визначається розмірі пенсії - 90 %.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що нова редакція статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" значно звужує зміст та обсяг прав пенсіонерів, яким пенсія була призначена раніше, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення йому пенсії.
Аналогічною є правова позиція, висловлена Верховним Судом України при вирішенні конкретних справ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, яка знайшла своє відображення, зокрема, у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-348а13 та справа № 21-420а13), постанові від 17 грудня 2013 року (справа № 21-445а13). Відповідно до цих постанов при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відповідно до вимог ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
З 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 р. № 1697- VII та втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абзацу першого ч.2 ст.46-2,ст.47, ч.1 ст.49, ч.5 ст.50, ч.ч.3,4,6,11 ст.50-1, ч.3 ст.51-2, ст.53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст.55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст.2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст..13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Підстави та порядок перерахунку пенсії працівників прокуратури, передбачені статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2015 року №1697-VII.
Відповідно до ч.13 ст.86 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Частиною 20 ст.86 Закону №1697-VII передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Проте, неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.
Частиною 1 ст.44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з положеннями п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Відповідно до п.1.7 Порядку № 22-1, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Згідно з абз.2 п.4.1 Порядку № 22-1, заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для перерахунку пенсії є заява про перерахунок пенсії та документи, подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу, тобто в розмірі 90% від заробітної плати.
Положення п. 5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не можуть бути підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії, оскільки вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а стосуються лише призначення пенсій особам, які підпадають під його дію.
Право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило ст.22 Конституції України, яка є нормою прямої дії.
З урахуванням вищевказаних правових норм суд не приймає до уваги доводи представника відповідача стосовно незаконності зобов'язання провести перерахунок пенсії позивачу згідно закону, який втратив чинність в частині проведення таких перерахунків.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з врахуванням поданої позивачем довідки про складові заробітної плати, а тому, на думку суду, такі дії Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є неправомірними.
Згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Позивачу пенсія була призначена із травня 2006 року, тобто до набрання чинності вказаним законом.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.
Враховуючи наявність підстав для перерахунку пенсії, вимоги позивача, який просить здійснити перерахунок та виплату пенсії з 11.11.2016 року, а також те, що виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов'язане із фактом звернення особи за таким перерахунком, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, починаючи з 11.11.2016 на підставі довідки № 18-174 вих-16 від 13.09.2016 року, виданої прокуратурою Запорізької області, здійснити перерахунок та виплату йому пенсії на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України від 12.07.2001 (чинну на момент призначення пенсії у редакції Закону України від 12.07.2001), в розмірі 90% від місячної зарплати з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення за останні 24 календарних місяці роботи підряд на прокурорсько-слідчих посадах перед звільненням, без обмеження її максимального розміру.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в сумі 551,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 71, 72, 86, 94, 158, 159-163, 181, 186 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Токмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки № 18-174 вих-16 від 13.09.2016 року.
Зобов'язати Токмацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, здійснити з 11.11.2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки № 18-174 вих-16 від 13.09.2016 року, виданої прокуратурою Запорізької області, на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України від 12.07.2001 року пенсію в розмірі 90% від місячної зарплати, з урахуванням фактично отриманих виплат, без обмеження її максимального розміру.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: