1Справа № 335/6360/15-к 1-кп/335/18/2017
26 січня 2017 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді : ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю : прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
провівши в залі суду в режимі відеоконференції судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, -
У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України .
Захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_8 заявлено клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі .
В обґрунтування клопотання захисник послався на ті обставини, що відносно ОСОБА_6 недоведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України , обвинувачений має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, має малолітню дитину. Крім того, позбавлений можливості надавати в Ленінському районну суді м. Запоріжжя пояснення з приводу захисту права власності на житло за поданим ним позовом, зобов'язується з'являтися до суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене клопотання та просить його задовольнити та змінити йому запобіжний захід , зобов'язується вчасно з'являтися до суду.
Прокурор з приводу клопотання категорично заперечував, зазначаючи, що ОСОБА_6 , раніше порушував обраний запобіжний захід, у даному провадженні ще не допитані свідки, а тому через наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України підстав для зміни запобіжного заходу немає .
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу.
В судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 331 КПК України, поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Прокурори у судовому засіданні вважають за необхідне продовжити обвинуваченим раніше обрані запобіжні заходи, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися і підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.
ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 проти продовження строку дії запобіжного заходу заперечували, посилаючись на недоведеність ризиків.
ОСОБА_6 та його захисник -адвокат ОСОБА_8 проти продовження строків дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечують та просять запобіжний захід змінити на такий, що не пов'язаний із триманням під вартою.
Розглянувши питання доцільності продовження обвинуваченим строків тримання під вартою, клопотання про зміну запобіжного заходу, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Обґрунтування доцільності продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177-178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При розв'язанні клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини.
В матеріалах провадження наявні докази, які свідчать про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, як підставу для застосування запобіжного заходу та враховує, що Європейський суд з прав людини в п.20 рішення у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11) від 12 лютого 2015 року зазначив, що: «для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення».
Те, що обвинувачені можуть переховуватись від суду свідчить така обставина як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання їх винуватими у вчиненні злочинів, які їм інкримінується, що може бути достатньою причиною разом з іншими обставинами для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно по п.36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України» Європейський Суд зазначив що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Вищенаведене дає достатні підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які підлягають виклику до суду, уникати явки до суду.
З урахуванням того, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 офіційно не працевлаштовані, ОСОБА_5 не має постійного місця проживання, постійно змінює місця проживання, через що судові повістки не отримує, що стало в свою чергу підставою для неодноразового відкладення підготовчого судового засідання з причин його неявки у судове засідання, у решту частину судових засідань з'являвся із значним запізненням, ОСОБА_6 інкримінується вчинення під час перебування цього кримінального провадження на розгляді в суді, вчинення іншого тяжкого злочину за ч. 2 ст.186 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, стан здоров'я обвинувачених не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, враховуючи те, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на даний час перебуває на стадії судового провадження, потерпілі та свідки у цьому провадженні судом не допитані, тому з метою запобігання ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим тримання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під вартою та недостатнім застосування щодо них більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Суд також враховує, що обвинувачені є соціально адаптованими, однак, суду не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою щодо зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України або з'явилися нові обставини, що унеможливлюють продовження дії цих заходів.
Посилання на ті обставини, що у провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває позов ОСОБА_6 щодо захисту права власності і ОСОБА_6 перебуваючи під вартою позбавлений можливості надавати у Ленінському районному суді м. Запоріжжя особисті пояснення не свідчить про те, що з'явилися нові обставини, що унеможливлюють продовження дії запобіжного заходу, оскільки у ОСОБА_6 є представник за довіреністю, крім того, ОСОБА_6 не позбавлений можливості заявити клопотання про участь у судовому засіданні у цивільній справі за його позовом в режимі відеоконференції в порядку ст. 158-1 ЦПК України.
Суд вважає, що інші запобіжні заходи, на думку суду, не змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням конкретного строку і за доцільне продовжити строки дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 27 березня 2017 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177,331,350 КПК України, ,-
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, відмовити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін та вважати продовженим до 27 березня 2017 року включно.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін та вважати продовженим до 27 березня 2017 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1