Кіровоградської області
"11" травня 2007 р.
Справа № 4/111
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,розглянув справу № 4/ 111
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Маловисківського центру електрозв'язку №5 Кіровоградської філії ВАТ «Укртелеком» м.Мала Виска Кіровоградської області
до Маловиськівської міжрайбази облспоживспілки, м. Мала Виска Кіровоградської області
про стягнення 669 грн. 38 коп.
Представники сторін:
позивача: Наконечна О.І., довіреність №1634 від 17.05.06 року;
відповідача: участі не брали;
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України (№3476 від 12.02.2007 року). Направлене йому поштове повідомлення №1483363 повернуто до суду з відміткою установи зв'язку причини повернення: організація не функціонує. Вказане поштове відправлення направлялось за адресою Кіровоградська область, м. Мала Виска м.Кіровоград вул. Промислова 10, яка вказана в позовній заяві (а.с.10). Іншими адресами відповідача господарський суд не володіє. При цьому, господарським судом враховується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув», “адресат відсутній» і т.п. можуть вважатись належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги електрозв'язку, пені, втрат від інфляції та 3% річних на суму 669 грн. 38 коп. за період з 01 січня 1999 року по 31 серпня 2001 року.
Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, дослідивши фактичні обставини та відповідні до них правовідносини, господарський суд,
У відповідності з договором від 01.12.1995 року №66 позивач надавав відповідачу послуги електрозв'язку. Згідно до Закону України “Про зв'язок», Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв'язком та Правилами користування місцевим телефонним зв'язком, які діяли на період виникнення господарських правовідносин за цими договорами та пізніше були продовжені згідно до п.108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 9.08.2005 року №720 абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, вноситься абонентом в десятиденний термін після одержання рахунків, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається календарний місяць, у межах якого надавались послуги. В разі затримки оплати за надані послуги понад встановлені актами законодавства строки споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, коли нараховується пеня.
Відповідно до п.1 ст.33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватись Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Позивач покладені на нього обов'язки згідно до умов договору виконав повністю, надав відповідачу якісні послуги.
Господарським судом приймається до уваги, що на час виникнення спірних правовідносин діяв Цивільний кодекс Української РСР (ЦК УРСР) в редакції 1963 року. За приписом ст.161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в передбачений строк у відповідності до вимог закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - у відповідності з вимогами, що звичайно до них пред'являються.
Згідно до ст. 162 ЦК УРСР одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за виключенням випадків, передбачених законом. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг електрозв'язку станом на 01.01.2004 року, коли набрав чинності Цивільний кодекс України в редакції 2003 року (ЦК України), то правовідносини між сторонами спору підпали під дію норм ЦК України, оскільки згідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших нормативних актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач за даними договорами свої зобов'язання виконав в повному обсязі, але відповідач несвоєчасно сплачував вартість одержаних послуг, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на момент подання позову складає суму 669 грн. 38 коп.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, матеріалами справи безспірно доведено, що станом на 26.03.2007 року за період з 01.01.1999 року по 31.08.2001 року відповідач не в повному обсязі розрахувався за надані йому послуги електрозв'язку та має заборгованість в сумі 462 грн. 35 коп.
Висновок суду про правомірність та обґрунтованості позовних вимог базується на досліджених судом матеріалах справи: договорі №66 від 01.12.1995 року(а.с. 9) , розрахунки заборгованості за спірний період з урахуваннями штрафних санкцій(а.с.12-13,14), претензії позивача від 27.10.2006 року №409(а.с. 19).
Доказів сплати заборгованості за спірний період відповідач суду не надав.
За вказаних обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 669 грн. 38 коп., з яких 462 грн.35 коп. сума основного боргу, 42 грн. 63 коп. 3% річних, 147 грн. 49 коп. втрат від інфляції та 16 грн. 91 коп. пені.
Господарським судом звернуто увагу на ту обставину, що згідно до ст.71 ЦК УРСР було встановлено строк позовної давності 3 роки, причому ст. 75 ЦК УРСР передбачала застосування строку позовної давності незалежно від заяви сторін. Однак господарський суд не може застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин, оскільки починаючи з 01.01.2004 року набрала чинності ст.267 ч.3 ЦК України про застосування строку позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. Приймаючи до уваги, що на час набранні чинності ЦК України 3-річний строк позовної давності ще не закінчився, оскільки проведеним в листопаді 2002 року платежем в розмірі 33 грн. 27 коп.на погашення заборгованості відповідач фактично перервав перебіг позовної давності, та враховуючи внесені зміни до законодавства, які змінили наслідки спливу позовної давності, суд вважає, що строк позовної давності повинен відраховуватись з 01.01.2004 року і фактично вже сплив 01.01.2007 року, однак для його застосування та відмови у позові обов'язковою є наявність заяви сторони у спорі про його застосування.
Сторони спору із заявою про застосування наслідків спливу строку позовної давності до суду не звертались. Натомість, позивач наполягає на відновленні його порушеного права та просить прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги електрозв'язку в розмірі 669 грн. 38 коп., з яких сума основного боргу в розмірі 462 грн. 35 коп., 3% річних в розмірі 42 грн. 63 коп., втрати від інфляції в розмірі 147 грн. 49 коп., пеню в розмірі 16 грн. 91 коп.
З відповідача підлягає також стягненню державне мито та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись Законами України №1280 «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 116, 117 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Маловиськівської Міжрайбази облспоживспілки Кіровоградської області м.Мала Виска Кіровоградської області вул.Промислова 10 розрахункові рахунки невідомі, бувший рахунок в АКБ “Україна» 46024 код 01756119 МФО 323118 заборгованість за надані послуги електрозв'язку в розмірі 669 грн. 38 коп., з яких сума основного боргу в розмірі 462 грн. 35 коп., 3% річних в розмірі 42 грн. 63 коп., втрати від інфляції в розмірі 147 грн. 49 коп., пеню в розмірі 16 грн. 91 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 102 грн та 118 грн. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Маловисківського центру електрозв'язку №5 Кіровоградської філії ВАТ «Укртелеком» м.Мала Виска Кіровоградської області вул.. Жовтнева 55 р/р 260064663 в Маловисківському ТВ ВБ АППБ «Аваль» МФО-323538 код 22211233.
Наказ видати.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя