Кіровоградської області
"13" квітня 2007 р.
Справа № 4/82
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/ 82
за позовом Відкритого акціонерного товариства “2-й імені Петровського цукровий завод» смт. Олександрівка Кіровоградської області
до Приватного підприємства “Люблен -Стиль» м.Кіровоград
про стягнення 168245 грн. 07 коп.
Представники сторін:
від позивача - Кучеренко В.М. , довіреність № 3 від 12.03.07 ;
від відповідача: участі не брали. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Поштове повідомлення №1418251 вручене відповідачу 24.03.2007 року.
Заявлено позов про стягнення заборгованості в розмірі 168245 грн. 07 коп. з Приватного підприємства “Люблен -Стиль» за невиконання договору поставки сільськогосподарської продукції у вигляді суми перерахованого авансового платежу на суму 100000 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 18245 грн. 07 коп. та 50000 грн. штрафу за невиконання обов'язку по передачі заставленого майна на користь Відкритого акціонерного товариства “2-й імені Петровського цукровий завод».
Представник позивача вимоги підтримав повністю.
Відповідач не виявив бажання скористатись своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні, пояснень чи будь-яких клопотань до суду не надав.
Розглянувши матеріали справи за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши встановлені факти та відповідні до них правовідносини, господарський суд,-
Правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договору купівлі-продажу цукрового буряка №20/02-1 від 20.02.2006 року (в подальшому договору) згідно до п.2.3 якого позивач на протязі 5 банківських днів з часу отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про передачу в заставу продавцем рухомого майна, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача в якості авансового платежу платіжним дорученням №135 від 27.03.2006 року 100000 грн. Згідно п.1.1 договору відповідач зобов'язався в термін не пізніше 15.10.2006 року передати позивачу (покупцю) 607 тонн цукрового буряку в заліковій вазі врожаю 2006 року. Відповідач отримав від позивача грошові кошти в розмірі 100000 грн. та розпорядився ними на свій розсуд, але взяті на себе зобов'язання по поставці цукрового буряка не виконав зовсім.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов домовленості 31.10.2006 року позивач заявив вимогу № 1125 про повернення суми коштів в розмірі 100000 грн., які були перераховані в якості авансового платежу та попередив відповідача, що у разі неповернення коштів буде звернуто стягнення на рухоме майно, яке перебуває в заставі.
При укладанні договору купівлі- продажу цукрового буряка №20/02-1 від 20.02.2006 року з метою забезпечення взятих зобов'язань сторонами укладено договір застави №20/02-2 від 20.02.2006 року у відповідності до розділу 3 якого предметом застави визнано трактор ХТЗ-121 вартістю 130000 грн. та трактор Т-150 вартістю 20000 грн. 22.12.2006 року позивачем за №1341 направлено відповідачу повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та запропоновано на протязі 3-х днів передати у власність позивача предмети обтяження з оформленням і передачею всих документів. Через невиконання відповідачем вимог про передачу заставленого майна у власність позивача нараховано штраф у розмірі 50000 грн.
При проведенні звірки взаєморозрахунків згідно до акта від 23.02.2007 року відповідач визнав суму заборгованості в розмірі 118245 грн. 07 коп. та підписав вказаний акт без будь-яких заперечень чи зауважень.
Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.
За приписом ст.265 Господарського кодексу України до правовідносин поставки, які не врегульовані цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач на виконання умов договору отримав від позивача грошові кошти в розмірі 100000 грн, але свої зобов'язання по поставці цукрового буряка не виконав.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.
Спір фактично виник через невиконання відповідачем своїх зобов'язань по поставці цукрового буряка для розрахунку за отримані грошові кошти. Норми діючого законодавства не містять підстав для звільнення відповідача від обов'язку повернути отримані грошові кошти.
Документів, що підтверджують повний розрахунок по договору з позивачем відповідач не представив. За приписом ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару , не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг в розмірі 100000 грн. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі.
Господарський суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо проведення погашення заборгованості грошовими коштами, оскільки за приписом ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. На день розгляду заяви борг на користь позивача складає 100000 грн. Поряд з цим , господарський суд не погоджується з позовними вимогами щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами позивача в розмірі 18245 грн.07 коп. та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Згідно до ч.3 ст.693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. У відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Проаналізувавши вказані положення закону, господарський суд прийшов до переконання, що визначальним для визначення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами є умови договору, а згідно до умов договору купівлі-продажу цукрового буряка №20/02-1 від 20.02.2006 року розмір процентів не визначено. Позивач не довів в судовому засіданні, що застосований ним розрахунок процентів базується на умовах договору, закону або іншого акту цивільного законодавства. Поряд з цим, позивач невірно застосував період за який можливе стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки вказані в акті звірки взаєморозрахунків періоди нарахування процентів за користування кредитом 280 та 53 дні протирічать матеріалам справи, якими безспірно доведено, що зобов'язання поставити цукровий буряк у відповідача встановлено до 15.10.2006 року і лише починаючи з 16.10.2006 року він порушив взяті на себе зобов'язання. Визнаючи необґрунтованість позовних вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, господарський суд відмовляє в стягненні 18245 грн.07 коп. При оцінці факту визнання відповідачем наявності заборгованості в сумі 118245 грн. 07 коп, до якої включено також 18245 грн. 07 коп. , господарський суд вважає, що відповідачем помилково визнано наявність зобов'язань по сплаті процентів за користування грошовими коштами з вказаних вище підстав. При цьому господарський суд виходить з положення статті 43 Господарського кодексу України про те, що визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги і заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Поряд з цим, господарський суд вважає, що позивач обґрунтовано заявив вимоги про стягнення штрафу у розмірі 50000 грн. згідно до п.п. 5.1-5.6 договору застави за невиконання відповідачем забезпеченого заставою зобов'язання у встановлений строк. Вимоги про стягнення штрафу повністю узгоджуються з положеннями ст.26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Господарський суд звертає увагу на ту обставину, що передбачена умовами договору сума штрафу фактично може складати 75000 грн, враховуючи 50% вартості предмета застави в розмірі 150000 грн. Однак, при винесенні рішення господарський суд не виходить за межі позовних вимог і вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю та стягнути штраф в розмірі 50000 грн.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно до суми задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 34,49, 82, 84 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Люблен -Стиль» м.Кіровоград вул. Покровська 5а кв.8 р/р 26008180520001 в КФКБ "Приватбанк", МФО 323581 на користь відкритого акціонерного товариства “2-й імені Петровського цукровий завод» смт. Олександрівка Кіровоградської області вул. Леніна 44 р/р 26001301331784 в Промінвестбанку м. Кіровоград, МФО 323301, код 00372090 суму попередньої оплати за товар в розмірі 100000 грн., штраф за порушення умов договору застави в розмірі 50000 грн. на загальну суму 150000 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 1500 грн. та 105 грн. 20 коп. сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя