справа № 2-а- 2735/08
26 серпня 2008 року 18 год. 50 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Боймиструка С.В.
за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В.
позивача не з'явився
представника відповідача Віри С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в Млинівському районі про стягнення щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня в сумі 2 250 грн. 35 коп.,
Позивач - ОСОБА_1 - звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення в Млинівському районі про стягнення щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня в сумі 2250,35 грн.
Позивач позовні вимоги мотивує тим, що він має право на пільги як учасник війни, в тому числі відповідно, до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,- на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, але всупереч зазначеній нормі закону відповідачами в 2004-2006 роках щорічна разова грошова допомога до 5 травня йому виплачувалась не в повному обсязі, посилаючись на те, що Законом України «Про Державний бюджет» на відповідні роки встановлено інші розміри цих виплат. Позивач рахує, що у нього є всі підстави для стягнення з відповідачів недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2004-2006 роки в сумі 2250,35 грн.
Позивач подала заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу без її участі.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Млинівської районної державної адміністрації також подало заяву про розгляд справи в їх відсутність.
Представник аалученого до участі в справі в якості співвідповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Рівненської ОДА - позов заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, вони нарахування та виплату одноразових грошових допомог до 5 травня не проводять. Разом з тим зазначає, що виплата позивачу була профінансована за рахунок коштів Державного бюджету в розмірах, встановлених Законами України Про Державний бюджет на 2004-2006 роки, оскільки ст. 95 Конституції України визначає, що виключно Законом про Державний бюджет України і визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільові спрямування цих видатків. Допомога в розмірах, визначених зазначеними Законами, позивачу виплачена повністю, заборгованості немає. Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши всі фактичні докази у справі, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Позивач - ОСОБА_1 - згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 27.10.1997 р. Млинівським районним управлінням праці соціального захисту населення (копія - а.с. 6) має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни як учасник війни, в тому числі на отримання щорічної разової грошової допомоги в розмірі до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позивачу у 2005-2007 роках було виплачено щорічну разову грошову допомогу в таких розмірах: в 2004 році - не виплачувалась, в 2005 році - 50,00 грн., в 2006 році - 50,00 грн. Дані обставини стверджуються самим позивачем та підтверджуються відповідачами в судовому засіданні та у запереченнях.
Суд вважає, що дані виплати щорічної разової грошової допомоги за зазначений період здійснені згідно чинного законодавство з огляду на наступне.
Норми Конституції України, як норми прямої дії, застосовуються при вирішенні спору у тих випадках, коли правовідносини не врегульовані Законом. Згідно ч. 2 ст. 95 Конституції України, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України.
Суд вважає, що дані виплати щорічної разової грошової допомоги за зазначений період здійснені згідно чинного законодавство з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно ч. 2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Як вбачається з Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» видатки держави на фінансування виплат в розмірах зазначених в Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - не передбачено.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня, та, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині видатків на загальносуспільні потреби, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не внесено.
Отже, оскільки, таких коштів на адресу відповідача з Державного бюджету України не надійшло, то підстав стягувати з нього зазначеної позивачем суми не має.
Відповідачі не наділені повноваженнями щодо внесення змін до Закону про державний бюджет щодо визначення додаткових бюджетних видатків на загальносуспільні потреби, та щодо самостійного розпорядження коштами державного бюджету на цілі, не передбачені в ньому.
Оскільки позивачу допомога до 5 травня була виплачена в розмірах, визначених Законами України «Про державний бюджет», бюджетних асигнувань на виплату такої допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком законодавчим органом не було передбачено, то дії відповідачів відповідають приписам закону, яким визначено видатки для Міністерства праці та соціальної політики України та його територіальних органів. Отже, з доказів по справі вбачається, що вина відповідача щодо ухилення від виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, відсутня.
Крім того, позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України річний термін на звернення до суду, щодо вимог про стягнення допомоги за 2004 - 2006 роки, про поновлення якого позивач не клопотав перед судом і підстав для його поновлення суд не вбачає, оскільки позивачу було відомо про розмір щорічної разової грошової допомоги, що йому виплачувалася у зазначених роках.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду позивачем не доведено ті обставини на яких ґрунтується його позов, а відповідачами доказана правомірність своїх дій, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного, позовні вимоги безпідставні необґрунтовані і до задоволення не підлягають.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, то підстав для застосування вимог ст. 94 КАС України у суду немає.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в Млинівському районі про стягнення щорічної разової грошової допомоги до п'ятого травня в сумі 2 250 грн. 35 коп. - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: С.В. Боймиструк