справа № 2-а-3613/08
26 листопада 2008 року 17 год. 35 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Боймиструка С.В.
за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Симонець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області про визнання дій протиправними та постанов протиправними і нечинними,
Позивач - ОСОБА_2, звернувшись з позовом до суду до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області просить визнати неправомірними дії щодо проведення перевірки приватного підприємця ОСОБА_2, оформлені Актами перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 047729 від 06.08.2007 року та № 047949 від 15.10.2007 року територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області та визнати нечинними та протиправними постанови: № 040558 від 08.11.2007 року та №040242 від 22.08.2007 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що 06.08.2007 року відповідачем відносно його довірителя проведено рейдову перевірку за наслідками якої складено Акт № 047729 та винесено постанову про застосування фінансової санкції в сумі 1 700 грн. за № 040242.
15.10.2007 року відповідачем також відносно його довірителя проведено рейдову перевірку за наслідками якої складено Акт № 047949 та винесено постанову про застосування фінансових санкцій сумі 1700 грн. від 08.11.2007 року за №040558.
Вважає проведені перевірки незаконними, а прийняті на підставі актів постанови про застосування фінансових санкцій такими, що винесені з порушенням чинного законодавства з таких підстав:
- за відсутність узгодження на здійснення перевезень наступає відповідальність передбачена ст. 164 КУпАП, а не Законом України «Про автомобільний транспорт»;
- в завданнях на проведення перевірок не вказано кого саме слід перевіряти та не вказані акти законодавства , додержання яких перевіряються;
- всупереч правовим положенням Порядку ведення Журналу реєстрації перевірок, затвердженого наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.98 року № 18 однин з перевіряючи - Саяпін О.О. відмовився поставити свій підпис в журналі реєстрації перевірок, хоча як вбачається із акту перевірки за № 047729 від 06.08.2007 року він реально її проводив. Оскільки перевірку проведено з порушенням приписів чинного законодавства та частіше чим одну в квартал, п росить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті категорично не погоджується з висновком позивача про те, що за відсутність вказаного узгодження настає відповідальність передбачена ст..164 КУпАП - порушення порядку провадження господарської діяльності, де зокрема, в диспозиції зазначено, що адміністративна відповідальність настає за відсутність у суб'єкта господарювання документу дозвільного характеру.
Згідно ст. 3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності », ліцензія - є єдиний документ дозвільного характер, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню. Таким чином, узгодження, передбачене Спільним наказом не є дозвільним документом, а лише визначає процедуру проведення органами контролю підтвердження спроможності перевізника забезпечувати безпечні послуги з перевезення у нерегулярному сполученні відповідно до нормативно-правових документів, які діють у сфері автомобільних перевезень.
Вважає дії відповідача правомірними та такими що відповідають чинному законодавству. Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін , повно і всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що представником відповідача правомірність своїх дій доказана повністю.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» одним із завдань Головавтотрансінспекції є державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Згідно з п.2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМ України від 08.11.2006 року за № 1567 (далі Порядок), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Пунктом п.4 цього Порядку передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
З матеріалів справи вбачається, що 06 серпня 2007 року та 15 жовтня 2007 року в ході проведення рейдових перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, інспекторами Територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області було складено відповідно акт № 047729 та № 047949 про те, що водій автомобіля VW LТ 35, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 здійснював нерегулярні пасажирські перевезення по маршруту Київ-Рівне без узгодження на нерегулярні перевезення з ДАІ та територіальним управлінням Головавтотрансінспекції (а.с.7,8).
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначається перелік документів на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, а саме: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до п.4.1. Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства внутрішніх справ України від 25 травня 2007 року N 450/167, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2007 р. за N 614/13881 « Про Основні вимоги щодо забезпечення безпеки перевезень при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень та порядок узгодження їх виконання», в редакції, що діяла на момент перевірки, а втомобільний перевізник перед початком здійснення нерегулярного пасажирського перевезення узгоджує його виконання з органами контролю та отримує узгодження на виконання нерегулярних пасажирських перевезень (далі - Узгодження). Згідно з п.4.5. цього наказу, узгодження повинно зберігатись у водія автобуса і пред'являтись на вимогу посадових осіб органів контролю .
Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції, а саме: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно вимог п.п. 25, 27 Порядку здійснення державного контролю керівник органу державного контролю, розглянувши справи прийняв постанови про застосування до перевізника фінансових санкцій в розмірі по 1 700 грн. від 22 серпня 2007 року № 040242 та від 08 листопада 2007 року (а.с.5,6).
Відповідно до п.п. 9,10,11 Порядку ведення Журналу реєстрації перевірок, затвердженого наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва № 18 від 10.08.1998 року, в ідмова особи, що здійснює перевірку, від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки ; суб'єкт підприємницької діяльності має право у триденний строк надіслати письмове повідомлення до відповідного контролюючого органу про факт відмови особи, що здійснює перевірку, від підпису в журналі; в графі "Примітки" суб'єкт підприємницької діяльності може зафіксувати свої зауваження або зробити окремі примітки.
За наведених обставин позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами та не підлягають до задоволення, оскільки водієм Царуком Ю.М. перевіряючі були допущенні до перевірки, акт був підписаний без застережень (щодо інспекторського складу) та ніякого повідомлення у триденний строк про факт відмови перевіряючого від підпису в журналі перевірки відповідачу не надходило . Отже, перевірка проведена в межах чинного законодавства та підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.
Що стосується вимог про визнання дій по проведенню перевірки неправомірними з тих підстав, що рейдових перевірок відносно позивача проведено дві в квартал, то в цій частині вони до задоволення не підлягають, оскільки відповідно до ч.18 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає КМ України.
Відповідно до п.12-14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМ України від 8 листопада 2006 року №1567, рейдова перевірка здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається ТУ Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.
Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів…
Отже, твердження позивача про необхідність зазначення в завданні саме його найменування спростовується вищезазначеним.
Крім того слід зазначити, що покликання позивача на те, що за відсутність узгодження на здійснення перевезень наступає відповідальність передбачена ст..164 КУпАП, а не Законом України «Про автомобільний транспорт» повністю спростовуються наведеним вище та самою диспозицією згаданої позивачем статті.
Керуючись статтями 160-163, 254 КАС України суд,-
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Рівненській області щодо:
- визнання дій щодо проведення перевірки приватного підприємця ОСОБА_2, оформлені Актом перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 047729 від 06.08.2007 року та № 047949 від 15.10.2007 року територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Рівненській області - неправомірними;
- визнання постанов № 040558 від 08.11.2007 року та № 040242 від 22.08.2007 року - протиправними та нечинними.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: підпис
З оригіналом згідно
Постанова законної сили не набрала
Суддя: С.В. Боймиструк