справа №2-а- 349/008
20 лютого 2008 року 11 год. 25 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
в особі головуючого :судді Боймиструка С.В.,
за участю
секретаря судового засідання Маньковського Д.В.
представника позивача Красовського В.Б.
представника відповідача Савіної Н.Б.,
розглянувши адміністративний позов Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Обласної бази спеціального медичного постачання про стягнення заборгованості в сумі 3 483 грн. 55 коп.,
Позивач, звернувшись з позовом просить стягнути з відповідача фінансові (штрафні) санкції, неправомірні витрати, донараховані суми внесків та пеню за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 3 483 грн. 55 коп. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задоволити.
Представник відповідача позов не визнала надала суду письмові заперечення, в яких зауважила, що спірна матеріальна допомога складається із сум матеріальної допомоги, яка в сукупному місячному доході працівника не перевищувала розмір сум граничного розміру доходу, визначеного згідно з п.6.5.1 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» Тому зважаючи на розмір матеріальної допомоги в сукупності з заробітною платою, який не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму, а саме: у 2005 році-630 гривень було дотримано умови застосування п.9.7.3. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Представник позивача вважає, що в даному випадку має місце конфлікт інтересів щодо застосування в двох варіантах п.9.7.3. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що є підставою для прийняття рішення на користь платника податків, а тому в задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши сторони, повно і всебічно дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідач зареєстрований страхувальником у Рівненському обласному відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» відповідач зобов'язаний нараховувати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 06 грудня 2006 року за результатами перевірки правильності нарахування та повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів Фонду відносно відповідача було прийнято рішення № 2011 про застосування та зарахування до бюджету Фонду фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені в сумі 3 556 грн. 45 коп. (а.с.4).
20 грудня 2006 року відповідачем на адресу позивача було надіслано скаргу на рішення від 06 грудня 2006 року № 2011 за результатами розгляду якої було прийняте рішення про відмову в задоволенні (а.с.6).
Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначається, що однією із складових заробітної плати є інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» базою для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
В даному випадку має місце надання матеріальної допомоги в розмірі посадового окладу на поліпшення матеріального становища, що регламентовано наказом МОЗ України та Міністерством праці та соціальної політики України на які мають нараховуватись страхові внески до фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Згідно з роз'ясненням Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2004 року за № 20-144 та Виконавчої дирекції Фонду від 01 квітня 2004 року № 01-16-441 зазначено, що страхові внески нараховуються на всі види виплат, які входять до складу фонду оплати праці та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, без їх зменшення на суму податкової соціальної пільги.
На момент розгляду справи сума заборгованості, що підлягає стягненню складає 3 483 грн. 55 коп..
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позов задоволити.
Стягнути з Обласної бази спецмедпостачання (м. Рівне. вул. 16 Липня,38) п/р 35414001001181 в УДК в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 00182076, кошти передбачені рішенням №2011 від 06 грудня 2006 року на суму 3 483 грн. 55 коп. (три тисячі чотириста вісімдесят три) гривні 55 копійок на поточний рахунок Рівненської міської виконавчої дирекції Рівненського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності р/р 2560773 в РФ ВАТ Райффайзен «Банк Аваль», МФО 333227, код ЄДРПОУ 26063044.
Зобов'язати Обласну базу спецмедпостачання відобразити по звіту форми Ф-4ФССзТВП фінансові санкції, неправомірні витрати, донараховані суми внесків, передбачені рішенням №2011 від 06 грудня 2006 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне скарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: