Справа № 673/692/16-ц
Провадження № 2-о/673/43/16
16 серпня 2016 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
з участю представника заявника ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_3, з участю Маниковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницькій області, як заінтересованої особи, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
В травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в резолютивній частині якої вимагаючи «встановити факт, що домоволодіння, яке знаходиться по вул. Гагаріна, 10 в с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області, яке відповідно до рішення Деражнянського районного суду від 02.06.2005 року було визнано за ОСОБА_4 право власності на майно померлої 09.01.1992 року ОСОБА_5, належить їй, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1».
В обґрунтування своїх вимог заявниця стверджує, що рішенням 14-ї сесії ради народних депутатів Маниковецької сільської ради від 14 серпня 1993 року було вирішено передати ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_6 у власність земельні ділянки площею 0,25 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та 0,16 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства, що знаходяться за №10 по вул. Гагаріна у с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області. Проте, при отриманні державного акта на право приватної власності на землю була допущена помилка в графі прізвище, ім'я, по - батькові прізвище було записано, як «Повар», тобто дівоче, а в рішенні сесії Маниковецької сільської ради Деражнянського району від 14 серпня 1993 року прізвище зазначене «Ковальчук», а тому заявниця просить задовольнити її заяву та встановити вказаний факт.
В судовому засіданні представник заявника вимоги поданої заяви підтримала та просила заяву задовольнити із викладених в ній підстав.
Представник Маниковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області, як заінтересованої особи, в судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмову заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності та не заперечує проти задоволення вимог вказаної заяви.
Заслухавши пояснення представника заявника, та дослідивши матеріали справи, суд вважає подану заяву не обґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судом об'єктивно встановлено, що згідно рішенням 14-ї сесії ради народних депутатів Маниковецької сільської ради Деражнянського району від 14 серпня 1993 року ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_6 передано у власність земельні ділянки площею 0,25 га, цільове призначення для обслуговування житлового будинку та 0,16 га, цільове призначення для ведення особистого підсобного господарства, що знаходяться під №10 по вул. Гагаріна у с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області.
На підставі вищевказаного рішення, 14.03.2000 року був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ХМ №014294 на ім'я ОСОБА_4, тобто дівоче, а в рішенні сесії Маниковецької сільської ради Деражнянського району від 14 серпня 1993 року її прізвище вже було зазначено, як «Ковальчук».
В свою чергу, рішенням Деражнянського районного суду від 02.06.2005 року, за ОСОБА_4 визнано право власності на майно померлої 09.01.1992 року ОСОБА_5А, яке складається з жилого будинку по вул. Гагаріна, 10 в с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області.
У травні 2015 року заявниця звернулася до приватного нотаріуса про оформлення договору купівлі-продажу, проте, в цьому їй було відмовлено, оскільки шлюб вона уклала ще у грудні 1960 року, тому у правовстановлюючих документах на будинок та земельні ділянки її прізвище мало б зазначатись, як «Ковальчук», а не як дошлюбне «Повар».
Так, у відповідності до ст. 258 ЦПК України, у заяві окремого провадження повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; а також докази, що підтверджують факт.
Водночас, ч. 1 ст. 256 ЦПК України, визначено перелік справ про встановлення фактів, які розглядає суд. З огляду на те, що даний перелік не є вичерпним, ч. 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови ПВСУ №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (Далі - Постанова) Пленум Верховного Суду України звертає увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Разом з тим, п.17 зазначеної Постанови встановлено, що суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей
будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити
наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах
заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи
відновлення відповідного документу про право власності та про те,
що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві
власності.
Водночас, п. 18 вказаної Постанови зазначено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Проте, всупереч вказаним вище нормам, заявницею при подачі заяви не було зазначено і доведено перед судом, що у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. Водночас, заявник не подала суду докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав їй на праві власності.
Натомість, ч. 1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявником ОСОБА_3 не були надані суду необхідні документи на підтвердження своїх вимог та не були доведені зазначені вище, відповідні обставини, тому її заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 15, 208, 209 та 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_3, з участю Маниковецької сільської ради Деражнянського району Хмельницькій області, як заінтересованої особи, про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.
Складання повного рішення було відкладено на строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_7