Справа № 522/15605/16-ц
Провадження № 2/522/2677/17
Іменем України
17 січня 2017 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Домусчі Л.В.
при секретарі - Шевчик В.І.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, -
25 серпня 2016 року Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив суд: визнати винною особу у скоєнні ДТП, яка сталася 22.01.2016р. о 09:15 на автодорозі «Одеса-Южний» (Т-16-06 до а/д М-14), з під'їздом до порту Южний, 20 км.500м. водія - ОСОБА_2, який керував автомобілем «Сузукі», р/н НОМЕР_2; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (Код за ЄДРПОУ 33908322) на користь Позивача суму страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль у розмірі 43163,86 грн., суму страхового відшкодування за лікування у розмірі 5056,82 грн., суму збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції, суму пені, суму 3% річних за користування грошовими коштами, розрахованих на дату винесення рішення; стягнути з ОСОБА_2 на користь Позивача суму витрат, пов'язаних із ДТП, у загальному розмірі 2020,00 грн.; стягнути пропорційно з відповідачів понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що 22.01.2016 року о 09 год. 15 хв. на а/д «Одеса-Южний» (Т-16-06 до а/д М-14) з під'їздом до порту Южний, 20 км. 500м. Комінтернівського району Одеської області сталася ДТП за участю водія ОСОБА_2, який керував ТС «Сузукі» р/н НОМЕР_2 та Водія ОСОБА_1, який керував ТС «Тойота» р/н НОМЕР_3, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На місце ДТП були викликані слідчі Комінтернівського РВ ГУ МВС України в Одеській області, що зафіксували дорожньо-транспортну пригоду.
18.02.2015 року слідчим Комінтернівського РВ ГУ МВС України в Одеській області матеріали справи про вищевказане ДТП були направлені до Приморського ВП ГУНП в Одеській області для притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_2, який фактично мешкає за адресою: м .Одеса, вул. Південна, 20. 29.02.2016 року за вих. № 36/861 з Приморського ВП ГУНП в Одеській області зазначені матеріали були спрямовані до Портофранківського ВП ГУНП в Одеській області.03.03.2016 року згідно Висновку лейтенанта поліції Портофранківського ВП ГУНП в Одеській області Римарчик О.В. матеріали справи були направлені до Патрульно-постової служби в м. Одеса. Згідно довідки № 84184882 про ДТП, виданої Комінтернівским РВ ГУ МВС України в Одеській області, водій ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Оскільки матеріали справи про адміністративної справи так і не були зареєстровані в жодному суді і не були розглянуті, до теперішнього часу не вирішено питання щодо встановлення та притягнення до відповідальності винної особи в вищевказаному ДТП.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Сузукі» р/н НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за полісом № АЕ/6318446. На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон), позивач 08.02.2016р. подав письмове повідомлення на адресу ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про настання ДТП. Страхова компанія, всупереч вимогам п. 34.2 Закону, не організувала проведення огляду пошкодженого автомобілю Позивача у встановлені законом строки - до 25.02.2016р.
Позивач з метою визначення вартості спричиненої в результаті ДТП матеріальної шкоди, звернувся до ТОВ «Універсал ЛТД». Відповідно до висновків Аварійного сертифікату № 60-03/16 від 02.03.2016р.: сума вартості відновлюваного ремонту пошкодженого ТЗ в результаті вищевказаного ДТП складає 237 304,85 грн., ринкова вартість автомобіля до ДТП - 55 241,66 грн. Відповідно до Аварійного сертифікату № 72-03/16 від 12.03.2016р., у висновках якого зазначено, що ринкова вартість автомобіля після ДТП - 12 077,80 грн. Відповідно до ст. 30 Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним.
Страхова компанія повинна відшкодувати різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. З урахуванням встановленого ліміту відповідальності та розміру матеріального збитку у вигляді різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, сума страхового відшкодування (шкода, заподіяна майну потерпілого), яка повинна була бути виплачена Страховою компанією на користь Позивача за розрахунком позивача складає 43163,86 грн.
Окрім матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль, Позивач був травмований і з місця ДТП був направлений «швидкою допомогою» до лікарні. Він знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні і весь за період лікування він поніс витрати у розмірі 5056,82 грн.
12.03.2016р. на адресу Страхової компанії була направлена заява про страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль із необхідним пакетом документів та заява про виплату страхового відшкодування витрат на лікування із документальним підтвердженням витрат.
Згідно вимог ч.2 ст. 36, у даному випадку, крайній строк виплати відшкодування припадав на 23.06.2016р. Станом на дату подання позовної заяви сума страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль у розмірі 43163,86грн. та сума витрат на лікування у розмірі 5056,82 грн. (всього 48220,68 грн.) не сплачені. При цьому, Страхова компанія допустила прострочення грошового зобов'язання, а тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності, а саме: сплати пені, сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, сплати 3% річних від простроченої суми.
З винної особи у вчиненні вказаного ДТП позивач просить стягнути суму понесених витрат, пов'язаних із ДТП (евакуація ТЗ з місця ДТП - 720,00 грн., проведення експертизи - 1300,00 грн.) у загальному розмірі 2020,00 грн.
У судове засідання 17.01.2013 року Позивач та його представник не з'явилися, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, у якій зазначив, що не може прибути до суду та проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представники відповідача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання (про що свідчить поштове повідомлення наявне у матеріалах справи), поважні причини неявки суду не сповістили, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надані, чим позбавили суд можливості вислухати їх пояснення та думку по суті.
У судове засідання не з'явилася третя особа ОСОБА_3, хоча була повідомлена належним чином про час та місце судового засідання, поважні причини неявки суду не сповістила, заяви про розгляд справи за її відсутністю суду не надано, чим позбавила суд можливості вислухати її думку по суті.
Суд, у зв'язку з неявкою Відповідачів та третьої особи та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у їх відсутності, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, у порядку ст.ст.. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.
Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 22.01.2016 року о 09 год. 15 хв. на а/д «Одеса-Южний» (Т-16-06 до а/д М-14) з під'їздом до порту Южний, 20 км. 500м. Комінтернівського району Одеської області сталася ДТП за участю водія ОСОБА_2, який керував ТС «Сузукі» р/н НОМЕР_2, та водія ОСОБА_1, який керував ТС «Тойота» р/н НОМЕР_3, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
На місце ДТП були викликані слідчі Комінтернівського РВ ГУ МВС України в Одеській області, що зафіксували дорожньо-транспортну пригоду, про що свідчить довідки №84184882 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.23).
18.02.2015 року слідчим Комінтернівського РВ ГУ МВС України в Одеській області матеріали справи про вищевказане ДТП були направлені до Приморського ВП ГУНП в Одеській області для притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_2, який фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1.
29.02.2016 року за вих. № 36/861 з Приморського ВП ГУНП в Одеській області зазначені матеріали були спрямовані до Портофранківського ВП ГУНП в Одеській області. Зазначене підтверджується листом відділу управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області №3/1-302 від 20.07.2016 року (а.с.53).
03.03.2016 року згідно Висновку лейтенанта поліції Портофранківського ВП ГУНП в Одеській області Римарчик О.В. матеріали справи були направлені до Патрульно-постової служби в м.Одеса. /а.с.47/.
Згідно довідки № 84184882 про ДТП, виданої Комінтернівским РВ ГУ МВС України в Одеській області, водій ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП знаходився у стані алкогольного сп'яніння. (а.с23)
Ухвалою суду від 19.09.2016 року було задоволено клопотання представника Позивача, та витребувані з Приморського ВП в м. Одеса ГУНП України в Одеській області матеріали адміністративної справи щодо вказаного ДТП. На виконання ухвали документи частково були надані, при цьому повідомлено про списання адміністративної справи (лист відділення поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 17.10.2016 року (а.с.117).
Витребуваними матеріалами справи про адміністративне правопорушення вбачається вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. (а.с. 95). Згідно висновку за фактом ДТП, яка мала місце на автодорозі «Одеса-Южне», складного слідчим Комінтернівського ВП ГУНП в Одеській області 18.02.2016 року (.а.с.94), в діях відповідача ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 130 КУпАП та він підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно висновку за фактом ДТП, яка мала місце на автодорозі «Одеса-Южне», складного слідчим Комінтернівського ВП ГУНП в Одеській області 18.02.2016 року (.а.с.94), встановлено, що внаслідок ДТП водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ та різаної рубленої рани голови та був доставлений до КУ «Одеська обласна клінічна лікарня». Дані обставини підтверджуються також випискою №1922 з медичної картки стаціонарно хворого ОСОБА_1 (а.с.41).
З урахуванням вищенаведеного суд вбачає можливим визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні данної дорожньо-транспортної пригоди, за якою постраждав позивач та його права відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950р. підлягають судовому захисту.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Сузукі» р/н НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» за полісом № АЕ/6318446 (а.с.12).
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 08.02.2016 року позивачем було направлено на адресу страхової компанії повідомлення про ДТП, яке остання отримала 11.02.2016 року, про що свідчить поштове повідомлення про відправлення кореспонденції (а.с.14).
Страхова компанія не провела у встановлені строки належний огляд пошкодженого автомобіля, тому Позивач самостійно звернувся до аварійного комісару - ТОВ «Універсал-ЛТД», з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого ТЗ в результаті ДТП. Вартість проведення даного огляду склала 1300,00 грн..
12.03.2016р. Позивач звернувся до Страхової компанії із заявою про отримання страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль із необхідним пакетом документів та заявою про виплату страхового відшкодування витрат на лікування із документальним підтвердженням витрат /а.с.32/.
Відповідно до висновків Аварійного сертифікату № 60-03/16 від 02.03.2016р., сума вартості відновлюваного ремонту пошкодженого ТЗ в результаті вищевказаного ДТП складає 237 304,85 грн., ринкова вартість автомобіля до ДТП - 55 241,66 грн.
Відповідно до Аварійного сертифікату № 72-03/16 від 12.03.2016р., у висновках якого зазначено, що ринкова вартість автомобіля після ДТП 12 077,80 грн. У даному випадку, транспортний засіб вважається фізично знищеним.
Проте, до теперішнього часу виплата страхового відшкодування позивачу здійснена не була.
Позивач користується вищезгаданим транспортним засобом на підставі довіреності, виданої власником ТЗ - ОСОБА_3, посвідченої 01.03.2013 року приватним нотаріусом ОМНО Мартьяновою Т.О. за №253, довіреності, виданої власником ТЗ - ОСОБА_3, посвідченої 20.05.2016 року приватним нотаріусом ОМНО Сакал І.М. №568 (а.с.10-11).
Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договорам.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Положеннями статті ст. 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, під шкодою розуміється зменшення або втрата певного особистого чи майнового блага.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що включає в себе певні елементи, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.
Відповідно до приписів ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом роз'яснень, викладених в п.13 постанови, та відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюється також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вбачає, що страхова компанія повинна відшкодувати позивачу різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. З урахуванням встановленого ліміту відповідальності та розміру матеріального збитку у вигляді різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, сума страхового відшкодування (шкода, заподіяна майну потерпілого), яка повинна була бути виплачена Страховою компанією на користь Позивача повинна складати 43 163,86 грн. . (ринкова вартість автомобіля до ДТП 55 241, 66 - вартість автомобіля після ДТП 12 077, 80 грн. = 43 163, 86 грн.).
Окрім матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль, Позивач був травмований і з місця ДТП був направлений «швидкою допомогою» до лікарні. За весь період лікування Позивач поніс витрати у розмірі 5056,82 грн., що підтверджується квитанція наданими до матеріалів справи (а.с.42-44).
Крайній строк виплати страхового відшкодування припадав на 23.06.2016р. На момент розгляду судом справи сума страхового відшкодування (всього 48220,68 грн.) за пошкоджений автомобіль у розмірі 43163,86грн. та сума витрат на лікування у розмірі 5056,82 грн. не сплачена, і Страхова компанія свої зобов'язання перед Позивачем не виконала.
З винної особи у вчиненні вказаного ДТП необхідно стягнути суму понесених витрат Позивача пов'язаних із ДТП (евакуація ТЗ з місця ДТП - 720,00 грн., проведення експертизи - 1300,00 грн.) у загальному розмірі 2020,00 грн.
Згідно ст. 988 Цивільного кодексу України , що також дублюється п.3 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України, зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: підпункт 3) сплата неустойки; підпункт 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.4 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК). За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Аналогічні положення щодо зобов'язання страховика сплатити неустойку в розмірі, установленому договором або законом у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, містяться в ст. 992 ЦК України.
Відповідно до ст.. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконано.
За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (пункт 36.5 статті 36 Закону).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язання, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Згідно розрахунку позивача, розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 24.06.2016 року по 17.01.2017 року, виходячи з розміру суми страхового відшкодування, становить 8 230, 54 грн.; інфляційні збитки за період з 24.06.2016 року по 17.01.2017 року складають 3 405, 95 грн.; 3% річних від простроченої суми за період з 24.06.2016 року по 17.01.2017 року становить - 824, 36 грн. Розрахунки наявні у матеріалах справи.
За таких обставин, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних із розглядом справи, належить витрати на правову допомогу.
Судом також досліджено Договір про надання правової допомоги від 14.07.2016р., укладений між ТОВ «Гранд Асістанс» та Позивачем, Додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги, квитанція № 19 від 14.07.2016 року, квитанція № 19-2 від 03.10.2016 року, квитанція № 19-3 від 13.01.2017 року, з яких вбачається, що загальні витрати позивача на правову допомогу склали 2700,00 грн.. Також позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір згідно з квитанцією у розмірі 551,20 грн. (а.с.59). Таким чином, з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача також судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою № 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Арсенал Страхування», ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.
Визнати винною особою у скоєнні ДТП, яка сталася 22.01.2016р. о 09 год. 15 хв. на автодорозі «Одеса-Южний» (Т-16-06 до а/д М-14), з під'їздом до порту Южний, 20км., 500м. водія - ОСОБА_2 (ІПН не відомий), який керував автомобілем «Сузукі», р/номер НОМЕР_2;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4) суму витрат, пов'язаних із ДТП, у загальному розмірі 2020 (дві тисячі двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4):
- суму страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль у розмірі 43 163 (сорок три тисячі сто шістдесят три) гривні 86 копійок;
- суму страхового відшкодування за лікування у розмірі 5056 (п'ять тисяч п'ятдесят шість) гривень 82 копійки;
- суму пені з 24.06.2016 року по 17.01.2017 року в розмірі 8230 (вісім тисяч тридцять) гривень 54 копійки;
- суму збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції з 24.06.2016 року по 17.01.2017 року в розмірі 3405 (три тисячі чотириста п'ять) гривень 95 копійок;
- суму 3% річних за користування грошовими коштами з 24.06.2016 року по 17.01.2017 року в розмірі 824 (вісімсот двадцять чотири) гривні 36 копійки.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4) понесені судові витрати у розмірі 3146,51 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4) понесені судові витрати у розмірі 104,69 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області шляхом подачі через Приморський суд м Одеси на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Домусчі Л.В.
17.01.2017