23.01.2017
Справа № 522/1369/17
Провадження № 1-КС/522/1064/17
23 січня 2016 року
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_4 , що виразилася в незаконній відмові в розгляді клопотання.
В обґрунтування поданої скарги, заявник вказав, що:
18.01.2017р. він звернувся до Військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_4 з клопотанням про негайне припинення антиконституційних дій, які виражаються в здійсненні кримінального провадження ЄРДР № 42016040010000096, шляхом повернення його для розслідування Національному антикорупційному бюро України або в інший спосіб, який він знайде таким, що відповідає Конституції та законам України.
13.01.2017 р. листом прокурора відділу військової прокуратури ОСОБА_5 № 15 - 1 від 03.01.2017р. відмовлено у розгляді клопотання з підстав того, що з клопотання не вбачається які саме процесуальні дії у кримінальному провадженні ЄРДР № 42016040010000096 від 18.11.2016 р. необхідно провести.
Однак, клопотання було заявлено саме про проведення процесуальних дій в порядку, передбаченому ст.ст. 45ч.4, 42 ч.3 КПК України, та мало бути розглянуте в порядку ст. 220 КПК України.
Крім того, слідчі військової прокуратури не мали права здійснювати кримінальне провадження ЄРДР № 42016040010000006 від 11.01.2016р., і кримінальне провадження ЄРДР № 42016040010000096 від
18.11.2016р.
Таким чином, досудове розслідування в кримінальному провадженні ЄРДР № 42016040010000096 від 18.11.2016р. здійснюється в порушення ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що підтверджується рішенням Генеральної Прокуратури України про підслідність згаданого вище кримінального провадження НАБУ.
Отже, діяльність військової прокуратури Південного регіону України, які виражаються в здійсненні досудового розслідування в кримінальному провадженні ЄРДР № 42016040010000096 від 18.11.2016 р. за твердженням заявника є антиконституційною, що, фактично, визнав сам Генеральний Прокурор України, передавши цю справу для розслідування до НАБУ.
Посилаючись на вищевикладене, заявник просив зобов'язати Військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_4 негайно припинити антиконституційну діяльність, яка виражається в незаконному здійсненні досудового розслідування військовою прокуратурою Південного регіону України кримінального провадження № 42016040010000096 від 18 листопада 2016р. щодо ОСОБА_2 шляхом повернення цього кримінального провадження для розслідування Національному антикорупційному бюро України.
Вивчивши скаргу захисника ОСОБА_3 та надані до суду матеріали, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження по скарзі слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається зі скарги, заявник просить зобов'язати Військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_4 негайно припинити антиконституційну діяльність, яка виражається в незаконному здійсненні досудового розслідування військовою прокуратурою Південного регіону України кримінального провадження № 42016040010000096 від 18 листопада 2016р. щодо ОСОБА_2 шляхом повернення цього кримінального провадження для розслідування Національному антикорупційному бюро України.
Однак, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності, слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, закріплений ст. 303 КПК України є вичерпним та розширенню не підлягає.
Заявник же посилаючись на ст. 303 КПК України фактично оскаржує порядок проведення слідчим процесуальних дій та правомірність проведення досудового розслідування, однак зазначеною нормою Закону таке оскарження не передбачено.
У відповідності до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За таких обставин, суд змушений прийти до висновку, що у відкритті провадження по скарзі захисника ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, ч. 4 ст. 304, 305-307 КПК України, суд, -
Захиснику підозрюваного ОСОБА_2 адвокату ОСОБА_3 у відкритті провадження за скаргою бездіяльність прокурора - відмовити.
Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора - повернути захиснику підозрюваного ОСОБА_2 адвокату ОСОБА_3 з усіма доданими до неї матеріалами.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1 .