Справа № 522/11985/16-ц
Н.п. 2/522/3378/17
18 січня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.
при секретарі Міневич Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" в особі філії „Южне головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення грошових коштів та розірвання договору, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача та просить зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» усунути перешкоди для використання коштів на картковому рахунку НОМЕР_2, відкритому на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, та надати письмове повідомлення про розблокування карткового рахунку; зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» видати їй наявні на картковому рахунку НОМЕР_2 грошові кошти готівкою у повному розмірі 87532,74 гривень; стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь пеню у розмірі 3502,96 гривень, суму збитків (упущена вигода, користування банком чужими грошовими коштами) у розмірі 1295 гривень, 3% річних у розмірі 2625,98 гривень, інфляційні втрати у розмірі 87,53 гривень, загальна сума складає: 7511,47 гривень; розірвати договір між ПАТ КБ «Приватбанком» та нею на відкриття золотої картки для виплати НОМЕР_2 та видати довідку про закриття карткового рахунку, відкритому на її ім'я.
При цьому посилається на те, що вона є власником банківської платіжної картки для виплат Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" НОМЕР_2.
03 червня 2016 року з незрозумілих причин банк «тимчасово встановив обмеження за використання кредитними коштами». Фактично банк самовільно без правових підстав більше ніж на 7 днів заблокував діяльність руху грошових коштів клієнта банку. На день звернення до суду відповідач не розблокував платіжну картку для виплат НОМЕР_3. На момент здійснення блокування платіжної картки та на момент звернення до суду з позовною заявою залишок по картці складає 87532,74 гривень.
ПАТ КБ „Приватбанк" незаконно користується чужими грошима та позбавив її можливості розпоряджатися своєю власністю.
За період починаючи з 03 червня 2016 року по 30 червня 2016 року пеня складає 3502,96 гривень, інфляційні втрати становлять 87,53 гривень, 3% річних становить 2625,98 гривень.
ПАТ КБ «Приватбанк» безкоштовно користується її коштами з 03 червня 2016 р. Оскільки вона не має можливості вільно користуватись своїми грошовими коштами, то відповідач повинен відшкодувати їй спричинені збитки, а саме: упущену вигоду з розрахунку: 0,05% за день помножені на 27 днів (до 30.06.2016 ) та помножені на суму коштів, до яких закрито доступ - 87532,74 грн. Таким чином, її упущена вигода складає 1295 гривень. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 95044,01 гривень.
В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення на позов.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником банківської платіжної картки для виплат Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_2.
03 червня 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк" «тимчасово встановив обмеження за використання кредитними коштами» позивачки, що знаходилися на платіжній картці НОМЕР_2.
На момент здійснення блокування платіжної картки залишок грошових коштів по картці складає 87532,74 гривень.
04.06.2016 р. ОСОБА_1 зверталася з заявою до Голови Правління ПАТ КБ „Приватбанк" з проханням розблокувати картку НОМЕР_2.
13.06.2016 р. та 07.07.2016 р. на адресу ОСОБА_1 ПАТ КБ „Приватбанк" надсилалися листи з проханням надати документи, що підтверджують походження грошових коштів, яки надійшли на її рахунок НОМЕР_2 за період з 01.01.2016 р. по 03.06.2016 р.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день входження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Згідно з п. 1, 2, 6 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) часників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).
Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб'єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - п'ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.
Отже, дії відповідача щодо заблокування карткового рахунку позивачки більш ніж на 7 днів є неправомірними та такими, що порушують права позивачки.
Таким чином, слід зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» усунути перешкоди для використання коштів на картковому рахунку НОМЕР_2, відкритому на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, та надати письмове повідомлення про розблокування карткового рахунку, а також зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» видати позивачці наявні на картковому рахунку НОМЕР_2 грошові кошти готівкою у повному розмірі 87532,74 гривень.
Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно зі ст.1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Як вбачається з матеріалів справи при укладанні договору з відповідачем ОСОБА_1 розраховувала безперешкодно користуватися своїми кредитним рахунком, разом з тим позивачка була позбавлена такої можливості.
Таким чином слід розірвати договір між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 на відкриття золотої картки для виплати НОМЕР_2 та видати довідку про закриття карткового рахунку, відкритому на її ім'я.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Стаття 550 ЦК України зазначає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Отже, з відповідача на користь позивачки слід стягнути пеню за період з 03 червня 2016 року по 30 червня 2016 року в розмірі 3502, 96 гривень.
Вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивачки суми збитків (упущена вигода, користування банком чужими грошовими коштами) у розмірі 1295 гривень, 3% річних у розмірі 2625,98 гривень, інфляційних втрат у розмірі 87,53 гривень задоволенню не підлягають, оскільки договором це не передбачено.
Крім того у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави також слід стягнути судовий збір в розмірі 910,35 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 525, 526, 549, 550, 651, 1066, 1068, 1074, 1075 ЦК України, п. 1, 2, 6 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк" усунути перешкоди для використання коштів на картковому рахунку НОМЕР_2, відкритому на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та надати письмове повідомлення про розблокування карткового рахунку.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк" видати ОСОБА_1 наявні на картковому рахунку НОМЕР_2 грошові кошти готівкою у повному розмірі 87532,74 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот тридцять дві грн. 74 коп.) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 пеню у розмірі 3502,96 (три тисячі п'ятсот дві грн. 96 коп.) гривень.
Розірвати договір між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк" та ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на відкриття золотої картки для виплати НОМЕР_2 та видати довідку про закриття карткового рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" на користь держави судовий збір в розмірі 910,35 (дев'ятсот десять грн. 35 коп.) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
18 січня 2017 року