Справа №521/19057/15-ц
Провадження №2/521/771/17
20 січня 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Мазун І.А.,
за участю секретаря Бурдейного В.О., Строіч Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю, встановлення факту прийняття спадщини, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
До Малиновського районного суду м.Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності та просив змінити черговість одержання права на спадкування, визнати за ним право на спадкування 2-ї черги за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності в порядку спадкування на вказане домоволодіння. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що він знаходився у шлюбі з ОСОБА_4 з 21.08.1993р. і вони разом мешкали по АДРЕСА_1 разом з батьками ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_5 - батько дружини позивача, а ІНФОРМАЦІЯ_8 померла і його дружина - ОСОБА_4. Після її смерті він залишився проживати разом з ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1, де і були зареєстровані. Вони вели спільне господарство, були пов»язані спільним побутом, він здійснював за нею постійний догляд, піклувався про неї, разом купували продукти. Так як ОСОБА_3 не виходила з дому із-за хвороби та старості за віком, позивач сам все сплачував, купував їй ліки, продукти, коли це було необхідно, готував їжу, прав та прибирав оселю на їх двох. Жили вони дружно як одна сім»я, оскільки він відносився до ОСОБА_3 як син до матері. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла. Позивач її поховав, зробив поминки та всі витрати взяв на себе. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння по АДРЕСА_1. Оскільки дітей у позивача та його дружини - ОСОБА_4 не було 21.07.2014р. позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петкової Н.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка повідомила позивача про необхідність надати документи в тому числі документ (рішення суду), який підтверджує факт проживання однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини. Після цього позивач звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси із заявою про встановлення факту проживання однією сім»єю і рішенням суду від 22.10.2014р. було встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з 2001р. до моменту смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. 22.01.2015р. до Сьомої Одеської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті її рідної тітки -ОСОБА_3, однак оскільки у неї не було свідоцтва про народження ОСОБА_3, щоб довести родинні зв»язки ОСОБА_2 звернулася до Іллічівського міського суду Одеської області із заявою про встановлення факту родинних відносин. Позивач зазначав, що оскільки відповідачка за життя не надавала допомогу ОСОБА_3, не опікувалася нею, він має право на зміну черговості одержання права на спадкування та просив змінити черговість одержання права на спадкування, визнати за ним право на спадкування 2-ї черги за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності в порядку спадкування на це домоволодіння. В подальшому позивач збільшив розмір своїх позовних вимог та просив встановити факт сумісного проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 у період з 2001р. до моменту смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4; встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4; змінити черговість одержання права на спадкування визнавши за ОСОБА_1 право на спадкування 1 черги за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4
Відповідачка звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому зазначала, що її батько ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, є рідним братом ОСОБА_3, однак оскільки у неї не було свідоцтва про її народження, відповідачка звернулася до державного архіву Одеської області для отримання архівної довідки про народження, на що отримала відповідь про те, що книги реєстраційних актових записів про народження с.Гедеримове Перше Фрунзівського району Одеської області за 1932-1935р.р. на зберігання не надходили (або частково були втрачені в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945р.р.) і таким чином видати архівну довідку про народження ОСОБА_3 немає можливості. Щодо первісного позову відповідачка заперечувала з приводу його не доведеності та необгрунтованості.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 у своїй зустрічній позовній заяві просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, є рідним братом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4; встановити факт, що має юридичне значення а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є племінницею ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнати за нею, як за спадкоємцем другої черги за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала свої збільшені позовні вимоги, просила їх задовольнити, при цьому вказавши, що позивач просить змінити черговість та визнати його спадкоємцем 2-ї черги після смерті ОСОБА_3 Зустрічний позов не визнала.
Відповідачка та її представник позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, вимоги зустрічного позову підтримали в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення обох позовів з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 21.08.1993р. зареєстрували шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про одруження. (а.с.8)
Згідно довідки-виписки з будинкової книги про склад сім»ї та прописку від 26.11.2015р. ОСОБА_1 29.09.1997р. був зареєстрований у будинку АДРЕСА_1, який, відповідно до свідоцтв про право на спадщину по закону, виданих П»ятою Одеською державною нотаріальною конторою 22.07.1992р. на ім»я ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6, за реєстровими номерами 1-7412 та 1-7413, належав ОСОБА_3 (т.1 а.с.10, 182-183).
ІНФОРМАЦІЯ_8 померла дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть. (т.1 а.с.7)
Після її смерті позивач залишився проживати разом з ОСОБА_3 за адресою - АДРЕСА_1 і проживав там до смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4(т.1 а.с.6).
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння за адресою - АДРЕСА_1.
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - Петкової Н.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та було заведено спадкову справу №13/2014 від 04.08.2014р.(т.1 а.с.224-225)
Листом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - Петкової Н.М. від 04.08.2014р. позивача повідомлено про необхідність надання оригіналів документів в тому числі і документ (рішення суду), який підтверджує факт проживання однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини, з приводу чого позивач звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси із заявою про встановлення факту проживання однією сім»єю і рішенням суду від 22.10.2014р. було встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з 2001р. до моменту смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. (т.1 а.с. 238, 244-245). В подальшому ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.10.2016р. рішення Малиновського районного суду м.Одеси суду від 22.10.2014р. було скасовано; заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім»єю залишено без розгляду. (т.2 а.с.47звор.-48)
ОСОБА_2 звернулася до п»ятої Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та було заведено спадкову справу №26/2015, яку в подальшому було передано приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу - Петковій Н.М. (т.1 а.с.250-256). До моменту передачі вказаної спадкової справи листом П»ятої Одеської державної нотаріальної контори від 22.01.2015р. ОСОБА_2 повідомлено про необхідність надання документів в тому числі і документів, що підтверджують родинні відносини (оригінали та копії). (т.1 а.с.264). Аналогічні вимоги також містяться в листі приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу - Петкової Н.М. від 24.04.2015р. (т.1 а.с.277).
Оскільки ОСОБА_2 не мала свідоцтва про народження ОСОБА_3 для того, щоб підтвердити факт родинних відносин між померлою ОСОБА_3, батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_7, ОСОБА_2 звернулася до Іллічівського міського суду Одеської області із заявою про встановлення факту родинних відносин. (т.1 а.с.151). Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 квітня 2016 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 березня 2016 року, яким вимоги задоволені, скасовано, заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду. (т.2 а.с.18).
Згідно до ст.ст.1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1258 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. . Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Як вказував у своїй уточненій позовній заяві ОСОБА_1, після смерті ОСОБА_4, він залишився проживати разом з ОСОБА_3. Вони вели спільне господарство, були пов»язані спільним побутом, він здійснював за нею постійний догляд, піклувався про неї, разом купували продукти. Так як ОСОБА_3 не виходила з дому із-за хвороби та старості за віком, позивач сам все сплачував, купував їй ліки, продукти, коли це було необхідно, готував їжу, прав та прибирав оселю на їх двох. Жили вони дружно як одна сім»я, оскільки він відносився до ОСОБА_3 як син до матері.
Вказане підтверджується численними квитанціями про сплату комунальних послуг, які знаходяться в матеріалах справи та на яких містяться підписи позивача, довідкою голови ОСОН КМ «Дзержинський» від 15.01.2015р. №0029, з якої вбачається, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1, разом з ним проживала його теща - ОСОБА_3, 1933 року народження з 11.08.1961р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 та вони вели спільне господарство. (т.1 а.с.49-107, 233). Також вказане підтверджується поясненнями допитаних в судовому засідання свідків позивача. В матеріалах справи є копія договору-замовлення на поховання ОСОБА_3 від 01.07.2014р., виданого на ім»я ОСОБА_1, із зазначенням серії його паспорта, яка відповідає копії його паспорта, вартість послуг складає 12110грн. (т.1 а.с.110).
Допитана свідок позивача ОСОБА_9, вказувала, що знала ОСОБА_3 30 років, у неї були років 20 хворі ноги, грижа внизу живота. Років 10 вона не виходила на вулицю без сторонньої допомоги. З нею разом проживав її зять - ОСОБА_1, який допомагав їй, робив все по дому, купляв продукти, прав, носив воду, сплачував комунальні послуги, купав її, доглядав за господарством, купував їй ліки, провів в будинок водопровід, вони жили як одна сім»я. Оскільки у ОСОБА_3 була велика вага тіла їй важко було себе обходити. Крім позивача за ОСОБА_3 ніхто не доглядав, ніхто не дивився та не приходив, про родичів вона не згадувала. ОСОБА_3 не могла обходитися без сторонньої допомоги років 10. До лікарів вона не зверталася, лікувалася народними засобами.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що після смерті доньки - ОСОБА_4. яка померла в 2001р., стан здоров»я ОСОБА_3 погіршився. Близько 13 років вона не могла ходити, також у неї була грижа, сахарний діабет та гіпертонія. Позивач сплачував комунальні послуги, купляв продукти за свої кошти, дивився да господарством (вони держали курей, коз, був у них і город), все доглядав позивач, який також купав ОСОБА_3 Свідок вказувала, що без допомоги ОСОБА_1 ОСОБА_3 обійтися не могла. Свідку відомо, що більшу частину коштів за комунальні послуги сплачував позивач, який також дав 8 тисяч на її поховання.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка є сусідкою позивача, зазначала, що позивач постійно доглядав ОСОБА_3, у якої були хворі ноги та грижа, вони вели спільне господарство. Позивач доглядав за курьми та козами, садив город, підробляв майстром по ремонту взуття. Він разом із ОСОБА_3 вели спільний бюджет, за спільні кошти вони купляли продукти, ліки для ОСОБА_3 Без його допомоги та догляду ОСОБА_3 обійтися не могла, оскільки потребувала сторонньої допомоги, про родичів вона ніколи не згадувала. Останні 5-6 років до смерті ОСОБА_3 без допомоги ОСОБА_1 не пересувалася. ОСОБА_3 казала свідку, що крім зятя, вона нікому не потрібна. Також зі слів сусідів свідку відомо, що у ОСОБА_3 був брат. Позивач поховав ОСОБА_3, на її поховання дав 8 тисяч грн.
Свідку ОСОБА_11 представником відповідача надавалися фотографії, копії яких є у справі. З приводу однієї фотографії, свідок зазначала, що на ній зображена жінка, схожа на ОСОБА_3
Згідно довідки КУ «Міська клінічна лікарня №1» від 16.06.2016р. №707 ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні реанімації з 26.06.2014р. по ІНФОРМАЦІЯ_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 Їй було поставлено патолого-анатомічний діагноз - судинно-мозкова недостатність, субарахноідальний крововилив у лівій півкулі головного мозку, внаслідок гіпертонічної хвороби, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет ІІ типу. (т.2 а.с.15)
Викладене вказує на те, що померла ОСОБА_3 мала за життя гіпертонічну хворобу та цукровий діабет, що підтверджує правдивість показань заявлений та допитаних в судовому засіданні свідків позивача.
Згідно ч.2 ст.1259, ст.1264 Цивільного кодексу України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3, яка була особою похилого віку, оскільки мала на момент смерті 80 років, та позивач ОСОБА_1 дійсно проживали однією сім»єю, вели спільне господарства та мали спільний бюджет, що є підставою для віднесення позивача до четвертої черги спадкоємців по закону.
Відповідно до п.6 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» N 7 від 30.05.2008р. безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Згідно до п.5.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (ч. 1 ст. 1259 ЦК), або на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 1259 ЦК). Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом. Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин. В зазначеній категорії справ підлягає встановленню судом також факт належності сторін до спадкоємців за законом різних черг. Слід зазначити, що зміна черговості спадкування лише надає право спадкоємцю наступної черги на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а не визнає його спадкоємцем цієї черги. Отримавши право на спадкування разом із спадкоємцями іншої черги, такий спадкоємець вважається спадкоємцем тієї черги, до якої він належить відповідно до статей 1261 - 1265 ЦК.
Суд при наявності всіх досліджених доказів та пояснень свідків, робить висновок що ОСОБА_1 тривалий час опікувався ОСОБА_3, матеріально її забезпечував, надавав їй іншу допомогу, яка через похилий вік (80 років), була у безпорадному стані, а отже суд прийшов до висновку при зміну черговості одержання права на спадкування.
Однак суд не погоджується з вимогами позивача про визнання за ним права на спадкування 1 черги за законом на спадщину, оскільки спадкоємців першої черги, до якої позивач просить себе віднести, немає.
Стосовно зустрічного позову суд зазначає наступне.
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, про що свідчить свідоцтво про його смерть, народився у селі Гедеримове Перше Фрунзівського району Одеської області. (т.1 а.с.190,.276).
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 також в с. Гедеримово Перше Фрунзівського району Одеської області, мала дошлюбне прізвище - ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про її одруження, що не заперечується представником позивача . (т.1 а.с.172).
Згідно відповідей державного архіву Одеської області від 27.03.2015р. книги реєстрації актових записів про народження с.Гедеримово Перше Фрунзівського району Одеської області за 1932-1935р.р. в державний архів Одеської області на зберігання не надходили (документи частково втрачені в роки Великої вітчизняної війни 1941-1945р.р.). Видати довідку про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не вбачається можливим. (т.1 а.с. 192-193).
В матеріалах справи є копії фотографії, на яких містяться написи ОСОБА_3 своєму брату ОСОБА_7.
Також факт родинних відносин підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки відповідача ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17
Таким чином, аналізуючи місце народження ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3) та ОСОБА_7, їх прізвища та по-батькові суд прийшов до висновку про те, що вони дійсно є рідними братом та сестрою, а відтак ОСОБА_2 є племінницею ОСОБА_3. (т.1 а.с.191, 273).
Згідно ст.. 1262, ч.3 ст.1266 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Оскільки, як встановлено судом, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2 має право на спадкування яв спадкоємець другої черги, оскільки рішення суду про усунення її від спадкування не має.
В матеріалах справи є копія замовлення на організацію та проведення поховання №022435 від 01.07.2014р. ОСОБА_3, виданого на ім»я ОСОБА_14 на суму 1251,38грн. (т.1 а.с.200).
Суд зазначає, що в 2014р. з урахуванням цін за проведення поховання неможливо було поховати людину за ціну, яка зазначена у копії замовлення на організацію та проведення поховання №022435 від 01.07.2014р., що також свідчить про участь у витратах на поховання ОСОБА_1 та не заперечується відповідачкою.
Однак суд не погоджується з поясненнями допитаних в судовому засіданні свідка відповідачки ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_3 не потребувала сторонньої допомоги, в той же час сама свідок вказувала, що ОСОБА_3 завжди скаржилася на ноги, ходила з палицею. На питання стосовно хто обробляв город, хто купав ОСОБА_3 відповісти не змогла.
Разом з тим, свідок підтвердила, що ОСОБА_1 ходив за продуктами, підробляв майстром ремонту взуття, на поховання ОСОБА_3 дав 7000грн..
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що в будинку ОСОБА_3 вона ніколи не була, бачила ОСОБА_3 в 1979-1980р.р., в той час вона була товстою жінкою, підтвердила, що відповідачка являється племінницею ОСОБА_3. однак нічого конкретного стосовно проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суду не повідомила.
Аналогічні пояснення надавала і свідок ОСОБА_16
Що стосується показань свідка ОСОБА_17, який зазначав, що ОСОБА_3 могла сама себе обійти і не потребувала сторонньої допомоги суд до таких пояснень ставиться критично, оскільки як свідок сам зазначав, що ОСОБА_3 була товстою жінкою, їй важко було ходити, він раз на рік приїзджав до неї на проводи і не знає де в будинку знаходиться душ чи ванна, не знає чим хворіла ОСОБА_3 Крім того, суд зазначає, що і свідок ОСОБА_14, яка являється сестрою відповідачки і свідок ОСОБА_17 (який є чоловіком ОСОБА_14) є зацікавленими особами.
Інших доказів того, що ОСОБА_3 не потребувала стороннього догляду відповідачем не надано. Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_2, вона за фахом є медиком і знає, що наявність вказаних у довідці КУ «Міська клінічна лікарня №1» від 16.06.2016р. №707 хвороб ОСОБА_3 а саме - гіпертонічної хвороби та цукрового діабету ІІ типу не є підставою для встановлення безпорадного стану, однак суд зазначає, що відповідачка доказів вказаному не надала. Також позивачка пояснила, що зазначені хвороби розвиваються протягом тривалого часу, що підтверджує покази допитаних свідків позивача.
Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернуться до нотаріальної контори за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Листом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петкової Н.М. від 17.06.2016р. позивача повідомлено про те. Що видати йому свідоцтво про право на спадщину неможливо у зв»язку з тим, що в Малиновському районному суді м.Одеси розглядається справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та зміну черговості прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду. (т.2 а.с.16).
Листа аналогічного змісту від 22.06.2016р. також було направлено відповідачці ОСОБА_2(т.2 а.с.49)
Позивач та відповідачка в передбаченому законом порядку звернулися із заявою про прийняття спадщини, однак не мають можливості отримати свідоцтва про право на спадщину, оскільки існує судовий спір.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Посилаючись на викладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині встановлення факту проживання однією сім»єю, встановлення факту прийняття спадщини, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності на ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та про часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 В задоволенні іншої частини первісного та зустрічного позову суд відмовляє за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 1217, 1220-1223, 1258-1259, 1264, 1266, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім»єю, встановлення факту прийняття спадщини, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання права власності задовольнити частково.
Встановити факт сумісного проживання однією сім»єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 у період з 2001р. до моменту смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4
Змінити черговість одержання права на спадкування визнавши за ОСОБА_1 право на спадкування 2 черги за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, є рідним братом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4
Встановити факт, що має юридичне значення а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є племінницею ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4
Визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем другої черги за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Інші позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Малиновського районного суду м. Одеси на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.А. Мазун