Єдиний унікальний № 500/6109/16-к
Провадження № 1-кп/500/95/17
про відмову в клопотанні про звільнення від кримінальної відповідальності
25 січня 2017 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_4 ,
представники потерпілого: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_7 ,
провівши в місті Ізмаїлі Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12015160150002404, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
встановив:
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні вищезазначеного злочину.
Обвинувачений ОСОБА_7 під час судового розгляду звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв'язку з тим, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності та вперше вчинив необережний злочин невеликої тяжкості, щиро розкаюється у його вчиненні, активно сприяв його розкриттю та відшкодував потерпілому ОСОБА_4 заподіяну моральну шкоду та витрати на транспортування у сумі 11 700 грн. Обвинувачений ОСОБА_7 також зазначив, що він відшкодував шкоду на суму, на яку мав можливість, і то він вказані кошти взяв у кредит. Але потерпілий виказував йому вимогу про необхідність відшкодування йому 20 000 грн.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , зазначивши, що дійсно останній відшкодував потерпілому шкоду на суму 11 700 грн., які взяв у кредит.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 у судовому засіданні також не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. При цьому потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що обвинувачений ОСОБА_7 дійсно відшкодував йому шкоду на суму 11 700 грн., хоча він виказував йому вимогу про необхідність відшкодувати шкоду в сумі 25 000 грн. на операцію та 2 500 грн. на транспортні витрати. Представник потерпілого ОСОБА_5 зазначила, що обвинуваченого ОСОБА_7 , можна звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, надану суму кошти в сумі 11 700 грн. можна вважати частковим відшкодування шкоди, решту невідшкодовану шкоду за обвинуваченого мають сплатити його роботодавець та страхова компанія, а тому, на її думку, часткове відшкодування обвинуваченим шкоди, може бути підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності.
Представник потерпілого ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, потерпілий ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження не заперечували проти проведення судового розгляду у його відсутності.
Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , заслухавши думки учасників судового провадження, дійшов до такого.
Так, згідно ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Таким чином, з вказаної норми випливає, що для її застосування та для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям обов'язковими умовами є вчинення злочину особою вперше, після його вчинення особа щиро покаялася, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Вказані умови є обов'язковими та відсутність хоча б однієї з них унеможливлює застосування положень ст. 45 КК України та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Такі висновки суду повністю збігаються з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 3 п. 3 його постанови № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», відповідно до яких дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдану збитки.
Також Пленум Верховного Суду України в абз. 6 п. 3 вказаної постанови роз'яснив, що повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.
Але, як було встановлено у судовому засіданні, з пояснень потерпілого ОСОБА_4 , його представника ОСОБА_5 та самого обвинуваченого ОСОБА_7 випливає, що завдана потерпілому ОСОБА_4 шкода відшкодована обвинуваченим ОСОБА_7 лише частково, на суму 11 700 грн., а на операцію потерпілому необхідні 25 000 грн. та на транспортні витрати 2 500 грн., та за відшкодуванням решти шкоди потерпілий та його представник мають намір звертатися до інших осіб, відповідальних за обвинуваченого, а саме до його роботодавця та до страхової компанії. За таких обставин неможна вважати, що потерпілому ОСОБА_4 повністю відшкодовані завдані збитки або усунута заподіяна шкода. У зв'язку з цим не дотримується одна з обов'язкових умов для застосування ст. 45 КК України, а саме повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, що унеможливлює застосування положень ст. 45 КК України та відповідно звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності з цих підстав. Суд звертає увагу, що у ст. 45 КК України йде мова саме про повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, а не про часткове, а тому часткове відшкодування не може бути підставою для застосування положень ст. 45 КК України.
Вказане позбавляє суд можливості застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 положення ст. 45 КК України та для звільнення його від кримінальної відповідальності з цих підстав, у зв'язку з чим в його клопотанні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 350, 370 - 372 КПК України, ст. 45 КК України, суд -
постановив:
у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1