Справа № 500/3139/16-ц
Провадження № 2/500/345/17
24 січня 2017 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
при секретарі - Петровій В.В.,
за участю сторін: позивача ОСОБА_1 та представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який доповнив та яким просив встановити факт родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, а саме, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6 та визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 10/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що згідно наданої позивачем довідки вих. № 126 від 22.05.2013 року і технічного паспорту, що надані КП «Ізмаїльське МБТІ», вбачається що на земельній ділянці АДРЕСА_1 ОСОБА_4 самовільно збудований житловий будинок літера А1, але жодних документів підтверджуючих цей факт не має. Також, вбачається розбіжність у прізвищах спадкодавців: згідно свідоцтва про смерть прізвище матері - ОСОБА_6, а прізвище її сина, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_5.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник доповнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.
Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Одеської області в судовому засіданні доповнені позовні вимоги визнала та не заперечувала проти задоволення позову у випадку зазначення в рішенні суду, що до спадкового майна не входить самовільно збудований житловий будинок літ. «А1».
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи або слухання справи за його відсутності на адресу суду не направляв.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.02.1994 року за № 2/611, зареєстрованого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 належать по 12/150 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що також підтверджено довідкою наданою комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 24.06.2016 року за № 1017.
Також, згідно свідоцтва про право власності від 22.02.1994 року зареєстрованого за № 2/609, зареєстроване КП «Ізмаїльським МБТІ» в книгу реєстру за № 34-136, ОСОБА_6 належали 12/50 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Крім цього, згідно довідки від 24.06.2016 року за № 1017, наданої комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» об'єктами самочинного будівництва вищевказаного спадкового житлового будинку є житловий будинок літ. «А1» самовільно збудований ОСОБА_4
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.12.2004 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 12/150 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 33777419 від 16.04.2013 року, згідно якого інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 відсутня.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є його мати ОСОБА_6, що підтверджено витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00016718986 від 02.06.2016 року, де в графі відомості про матір мати ОСОБА_5 зазначено, як ОСОБА_6. Крім цього, 24.10.2000 року Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області було видано паспорт громадянина України ОСОБА_5, але при видачі свідоцтва про смерть було помилково вказано прізвище ОСОБА_5 Виходячи із зазначеного, ОСОБА_5, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно був сином ОСОБА_6.
Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як було встановлено судом ОСОБА_6 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5, що підтверджено записом в будинковій книзі на спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 29.05.2012 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті ОСОБА_6 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 60/150 частин (або 10/25 частин) житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з яких 48/150 належали їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.02.1994 року за № 2/611 та на підставі свідоцтва про право власності від 22.02.1994 року зареєстрованого за № 2/609, а 12/150 частин вказаного житлового будинку вона фактично прийняла після смерті сина ОСОБА_5, але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.
За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 33777566 від 16.04.2013 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений після смерті ОСОБА_6 відсутня.
Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 є її син ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 02.06.2016 року, повторно виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_6, що підтверджено будинковою книгою на спадковий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок літ. А-1самовільно збудований, а тому він не входить до складу спадкового майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача ОСОБА_1 неможливо, суд вважає за можливе встановити факт родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, а саме, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6 та визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 10/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, а саме, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6.
Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 10/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Самовільно збудований житловий будинок літ. А-1 не входить до складу спадкового майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.О.Бурнусус