ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 грудня 2016 року № 2а-5583/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРЕКСПО»
До Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРРЕКСПО» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (надалі - Відповідач, замінено на належного Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002400702 від 05 грудня 2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2012 року у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 червня 2012 року було залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року, касаційну скаргу ТОВ «ФЕРРЕКСПО» задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Товариство в разі самостійно виявленого заниження бюджетного відшкодування, внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення, мало законне право подати уточнюючий розрахунок разом з усіма необхідними додатками, а саме (Додаток 2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів...» та Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування») і ніяким чином не порушило норми чинного законодавства України в частині декларування суми бюджетного відшкодування, а тому спірне рішення винесено неправомірно.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву наданих Відповідачем, в яких останній проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити.
Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ФЕРРЕКСПО» подало до ДПІ у Печерському районі у м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, у рядку 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)» задекларувало суму у розмірі 1958893,00 грн. (т.1 арк. справи 47-48).
Також, ТОВ «ФЕРРЕКСПО» була подана довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2), у якій товариство вказало, що залишок від'ємного значення у сумі 1958893,00 грн. виник за період з січня 2008 року по лютий 2010 року (в розрізі конкретних податкових періодів).
ТОВ «ФЕРРЕКСПО» був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 року, згідно якого зменшило показник рядка 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)» на суму 1892657,00 грн. та збільшило показник рядка 25.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів» на суму 1892657,00 грн.
Співробітниками ДПІ у Печерському районі у м. Києва провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ФЕРРЕКСПО» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки № 206/07-02/32707900 від 17 листопада 2011 року (надалі - Акт перевірки).
В Акті перевірки встановлені наступні порушення: підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «ФЕРРЕКСПО» не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року у сумі 1892657,00 грн.
Зокрема, у Акті перевірки було вказано, що за результатами перевірки встановлено, що ТОВ «ФЕРРЕКСПО» за останні 12 календарних місяців мало обсяги оподатковуваних поставок у розмірі 108775,00 грн., з урахуванням того, що обсяг оподатковуваних поставок за листопад 2009 року та за березень 2010 року склав 0,00 грн., оскільки ТОВ «ФЕРРЕКСПО» не подало до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року та за березень 2010 року.
На підставі Акту перевірки Податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 05 грудня 2011 року № 0002400702, яким відмовлено ТОВ «ФЕРРЕКСПО» у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 1892657,00 грн.
Скеровуючи справу на новий розгляд в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року зазначено, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки обставин щодо надіслання (ненадіслання) Позивачу листів від 14 травня 2010 року за вих. № 23373/10/15-211 та від 26 лютого 2010 року за вих. № 9742/10/15-211 "Про невизнання звітних документів" у порядку, визначеному Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженим наказом ДПА України від 11 грудня 1996 року № 29 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не встановили, тоді як зазначені обставини входять до предмету доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому, підпунктом «а» підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Як вбачається з акту перевірки, підставою для відмови Позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 1892657,00 грн. слугував висновок податкового органу про те, що обсяг оподатковуваних поставок ТОВ «ФЕРРЕКСПО» за період з травня 2009 року по квітень 2010 року включно склав 108775,00 грн. При цьому, у акті перевірки було вказано, що обсяг оподатковуваних поставок за листопад 2009 року та за березень 2010 року склав 0,00 грн., оскільки ТОВ «ФЕРРЕКСПО» не подало до ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року та за березень 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що ним були подані до ДПІ у Печерському у м. Києві декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року (вх. № 595370 від 14 грудня 2009 року) та за березень 2010 року (вх. № 102887 від 15 квітня 2010 року), у рядках 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту» яких товариство задекларувало такі обсяги поставок: 11985,00 грн. та 2182265,00 грн. відповідно (т.1 арк. справи 38-39, 42-43).
В свою чергу, ДПІ у Печерському районі у м. Києві в письмових запереченнях (які надані при першому розгляді справи) посилалась на те, що листами від 14 травня 2010 року за вих. № 23373/10/15-211 та від 26 лютого 2010 року за вих. № 9742/10/15-211 «Про невизнання звітних документів» подані Позивачем декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року та за березень 2010 року не були визнані податковою звітністю, а товариству було запропоновано надати нову податкову звітність, оформлену належним чином.
Відповідно до положень підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Наказом ДПА України від 11 грудня 1996 року № 29 було затверджене Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, яке розроблене на підставі норм, передбачених Законами України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні», «Про звернення громадян», Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами України, визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку, зокрема, рішень про подання платником податків нової податкової декларації з виправленими показниками.
Пунктом 8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом ДПА України від 11 грудня 1996 року № 29(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), на його адресу, зазначеною платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву), поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Крім того, матеріали справи містять рішення ДПІ у Печерському районі у м. Києві від 18 лютого 2011 року №5783/10/25-011 «Про результати розгляду первинної скарги», яким було скасоване податкове повідомлення-рішення № 0040061502/0 від 05 серпня 2010 року при визначення ТОВ «ФЕРРЕКСПО» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн. за неподання декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року саме з підстав того, що лист від 14 травня 2010 року за вих. № 23373/10/15-211 «Про невизнання звітних документів» не був надісланий Позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження обсягів оподаткування операцій ТОВ «ФЕРРЕКСПО» надано копію акту звірки розрахунків по особовому рахунку Позивача та ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва від 12 жовтня 2010 року, згідно якого Відповідачем було підтверджено позитивне сальдо розрахунків на користь Товариства, в сумі 2077994 грн.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» передбачена можливість виправлення платником податків самостійно виявлених ним помилок у показниках раніше поданої податкової декларації шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом зазначення відповідних показників у складі податкової декларації.
Пунктом 4.4.1 п. 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість №166 від 30.05.1997 року визначено, що у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні подаватися відповідні додатки, які містять інформацію щодо уточнених показників.
З огляду на вищезазначене, Судом встановлено, що Товариство в разі самостійно виявленого бюджетного відшкодування, внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення, мало законне право подати уточнюючий розрахунок разом з усіма необхідними додатками, а саме: Додаток 2 «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів…» та Додаток 3 « Розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що на виконання вищезазначених вимог норм права, Позивачем були подані до ДПІ у Печерському районі у м. Києві декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року (вх. № 595370 від 14 грудня 2009 року) та за березень 2010 року (вх. № 102887 від 15 квітня 2010 року), у рядках 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту» яких товариство задекларувало такі обсяги поставок: 11985,00 грн. та 2182265,00 грн. відповідно.
В свою чергу, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києва, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 05.12.2011 року №0002400702.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2011 року №0002400702, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Податковим органом не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Позивача підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві від 05.12.2011 року №0002400702.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук