ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
23 грудня 2016 року № 826/4601/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості 37192,49 грн.
На підставі ст. 183-2 КАС України, Суд розглядає справу у скороченому провадженні.
Київський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 37192,49 грн..
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в Святошинському районному центрі зайнятості в м. Києві, набувши статусу безробітного не повідомила відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення. А саме відповідач перебувала у цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еулайф Груп» та отримувала дохід, про що орган державної служби зайнятості у відповідності до законодавчо встановлених порядку не повідомив. Таким чином, знехтувавши своїм обов'язком щодо повідомлення про наявність трудових відносин та/або надання послуг за договором цивільно-правового характеру з отриманням сум доходів під час перебування на обліку в районному центрі зайнятості, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 37192,49 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2016 р. відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.
Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.
Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою: 03062, АДРЕСА_1 на адресу суду повернувся конверт з відміткою «не розшукано».
За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000, Законом України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13.02.2009,постановою Правління Пенсійного фонду України № 7-1, від 13.02.2009 Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2013, якою затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.
Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначає Закон України «Про зайнятість населення» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 43 цього Закону).
Так, пунктом 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 20.03.2013 р. № 198 (надалі - Постанова № 198) передбачено, що реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться територіальним органом незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.
Статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації у територіальному органі на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону. (п. 5 Постанови № 198).
Як вбачається з наявних у справі документів, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, місце проживання: 03062, АДРЕСА_1) був зареєстрований 30.04.2015 р. в Святошинському районному центрі зайнятості в м. Києві як така, що шукає роботу, та подала заяву про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення нею питання працевлаштування.
Наказом районного центру зайнятості № НТ150430 від 30.04.2015 р. відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 30.04.2015 р. відповідно до 43 Закону України «Про зайнятість населення». Наказом РЦЗ від 07.05.2015 р. № НТ150507, відповідно до статей 22 - 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу було призначено допомогу по безробіттю з 07.05.2015 р. Наказом РЦЗ від 06.01.2016 р. № НТ160106, відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію.
Відповідно до Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України № 259/407 від 12.07.2006 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2006 р. за № 876/12750, здійснюється обмін інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом та під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами, ведення особистого селянського господарства, отримання пенсії. Даний обмін інформацією здійснюється з метою перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та визначення розміру матеріального забезпечення.
В процесі звірки отриманих даних з файлу (в електронному вигляді) Державної податкової інспекції з інформацією щодо розслідування страхових випадків за 2015 рік виявлено, що під час перебування на обліку в Святошинському районному центрі зайнятості ОСОБА_1 перебувала у цивільно-правових відносинах Товариством з обмеженою відповідальністю «Еулайф Груп».
З метою підтвердження інформації Святошинським районним центром зайнятості було здійснено перевірку у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Еулайф Груп», про що свідчить акт № 693 від 25.11.2015 р. та встановлено, що ОСОБА_1 на момент реєстрації в центрі зайнятості, перебувала у цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еулайф Груп» згідно договору від 27.02.2015 р. № 3874783 (дія якого розірвана з 27.09.2015 р.).
Пунктом 4 частини 2 статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону (зокрема, п. 1 зайнятість особи).
Відповідно до частини 3 статті 44 закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
В період перебування на обліку в Святошинському районному центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 виконувала оплачувану роботу (надавала послуги) Товариству з обмеженою відповідальністю «Еулайф Груп», про що не повідомила центр зайнятості.
Таким чином, під час перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, відповідач отримувала дохід, чим порушила чинне законодавство.
Згідно довідки розрахунку витрат коштів нарахованих на випадок безробіття № 05-28/103 від 12.01.2016 р. ОСОБА_1 була нарахована та виплачена допомога по безробіттю у розмірі 37192,49 грн. за період з 07.05.2015 р. по 22.12.2015 р..
ОСОБА_1 направлено повідомлення № 01-28/120 від 13.01.2016 р. про необхідність добровільно повернути незаконно отримані кошти протягом 15 календарних днів у розмірі 37192,49 грн. Повідомлення № 01-28/120 від 13.01.2016 р. вручене 18.01.2016 р. відповідно до розписки на копії повідомлення, однак відповідачем не було вчинено жодних дій щодо повернення коштів.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, в тому числі докази щодо оскарження вищевказаних рішень та дій працівників органів державної служби зайнятості у встановленому законодавством порядку, відповідач суду не надав.
В силу частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Оскільки станом на момент розгляду справи в суді незаконно отримані відповідачем кошти не повернуті, вимоги центру зайнятості не виконані, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь Київського міського центру зайнятості незаконно отримані кошти в розмірі 1695,87 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 69, 158-163, 183-2, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти у розмірі 37192 грн. 49 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя А.Б. Федорчук