Справа № 161/17710/16-к
Провадження № 1-кс/161/94/17
м. Луцьк 24 січня 2017 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , володільця майна ОСОБА_5 , представника володільця майна ОСОБА_6 , розглянувши у кримінальному провадженні №12016030000000119, внесеному з відомостями до ЄРДР від 12 липня 2016 року, скаргу володільця майна ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого при неповерненні тимчасово вилученого майна,-
В поданій до суду скарзі ОСОБА_5 зазначив, що старшим слідчим СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016030000000119.
Також, ОСОБА_5 зазначив, що 19 грудня 2016 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області у кримінальному провадженні №12016030000000119 (справа №161/15964/16-к) було задоволено його клопотання та скасовано арешт з майна, що було вилучено під час огляду банківського сейфу № НОМЕР_1 у приміщенні філії Волинського обласного управління АТ “Ощадбанк” за адресою: Волинська області, м. Луцьк, вул. Львівська, 63, а саме грошові кошти у сумі 10160 (десять тисяч сто шістдесят) Євро та 80380 (вісімдесят тисяч триста вісімдесят) Доларів США, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 листопада 2016 року в частині грошових коштів у сумі 70380 (сімдесят тисяч триста вісімдесят) доларів США та 10160 Євро, які належать йому, ОСОБА_5 ..
Разом з тим, ОСОБА_5 зазначив, що у зв'язку з цим, 19 грудня 2016 року, він, ОСОБА_5 , звернувся до старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 із заявою у якій повідомляв про скасування арешту, а також просив виконати ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 грудня 2016 року та негайно повернути йому майно а саме: грошові кошти у сумі 70380 (сімдесят тисяч триста вісімдесят) доларів США та 10160 Євро, однак, з моменту подання заяви про повернення майна минуло уже понад десять днів, однак майно йому так і не повернуто.
В зв'язку з зазначеними обставинами, ОСОБА_5 , посилаючись на ст.ст.9,16,21, 55,60,п.5 ч.1 ст. 169, 175,303,304 КПК України, ст.ст.41,124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, ч.2 п.1 ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, рішення Європейського суду з прав людини у справі “East/West Alliance Limited проти України”, просить суд:
1.Зобов'язати слідчого СУ ГУНП у Волинській області, яким здійснюється досудове розслідування кримінальне провадження №12016030000000119, негайно повернути ОСОБА_5 тимчасово вилучене у майно, а саме: грошові кошти у сумі 70380 (сімдесят тисяч триста вісімдесят) доларів США та 10160 Євро.
2. Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 негайно повернути ОСОБА_5 тимчасово вилучене у майно, а саме: грошові кошти у сумі 70380 (сімдесят тисяч триста вісімдесят) доларів США та 10160 Євро.
3.Визнати протиправною бездіяльність старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
В судовому засіданні володілець майна ОСОБА_5 клопотання підтримав та в поясненні навів доводи аналогічно тим, що зазначені в клопотанні.
Окрім того, ОСОБА_5 пояснив, що предметом розгляду даної справи являється дії слідчого про неповернення майна, а не з'ясування належності йому грошових коштів.
Разом з тим, ОСОБА_5 в підтвердження своїх доводів про повернення майна надав суду копію ухвали Апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2017 року, про залишення ухвали суду першої інстанції про відмову в накладенні арешту на майно, листа з відмовою слідчого повертати грошові кошти та довідки про заробітну плату.
В судовому засіданні представник ОСОБА_6 скаргу підтримав та пояснив, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року скасовано арешт на грошові кошти, відсутні правові підстави для утримання грошових коштів, а тому майно слідчий повинен повернути.
В судовому засіданні старший слідчий ОСОБА_4 пояснив, що грошові кошти визнані речовим доказом, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.
В підтвердження своїх доводів, ОСОБА_4 подав копію постанови від 15 листопада 2016 року про визнання грошових коштів речовими доказами.
Прокурор ОСОБА_3 просив суд відмовити в задоволенні скарги про поверненні майна, мотивуючи, що ОСОБА_5 не довів що він являється володільцем майна.
Разом з тим, прокурор ОСОБА_3 подав копію ухвали від 11 листопада 2016 року про надання дозволу на огляд сейфу, протоколу про огляду місця події, копію договору про надання в користування сейфа.
Слідчий суддя, заслухавши подану скаргу, пояснення представника володільця майна, дослідивши подані учасниками судового розгляду докази, з'ясувавши думку прокурора, встановив наступні обставини.
З витягу з кримінального провадження №12016030000000119, встановлено, що 12 липня 2016 року до ЄРДР внесені відомості про те, що ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , налагодили корупційний механізм з систематичного вимагання неправомірної вимоги від осіб, з попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.368 КК України (а.с.33).
З поданих прокурором копії ухвали від 11 листопада 2016 року про надання дозволу на огляд сейфу, протоколу про огляду місця події, копії договору про надання в користування сейфа ОСОБА_11 , встановлено, що грошові кошти в сейфі зберігала ОСОБА_11 (а.с.32 ).
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 17 листопада 2016 року накладено арешт на вилучені в банківському сейфі грошові кошти 10160 Євро та 80380 доларів США, що належать ОСОБА_8 (а.с.46 ).
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року накладений арешт на вилучені в банківському сейфі грошові кошти 10160 Євро та 80380 доларів США, скасований.
Слідчий суддя, на підставі поданих доказів, встановив, що вимоги ОСОБА_5 про повернення майна ґрунтуються на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року про скасування арешту грошових коштів, що були вилучені в банківському сейфі ОСОБА_11 ..
Згідно зазначеної ухвали суду, в судовому засіданні було встановлено невизнане право за ОСОБА_5 на грошові кошти на яке було накладено арешт.
Слідчий суддя не вправі перевіряти законність прийнятого рішення, однак, перевіряючи доводи сторін щодо правомірності повернення майна, приймає до уваги роз'яснення постанови №5 Пленуму ВССУ від 3 червня 2016 року “Про судову практику в справах про зняття арешту з майна”.
Згідно п.1 Постанови за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутись до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності в загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право звернення з клопотанням про скасування арешту майна та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченими ст.174,539 КПК України, до суду, що наклав арешт.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що згідно ст.3, ч.1, ч.3 ст.15 ЦПК України лише до компетенції судів в порядку цивільного судочинства відносяться справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав в порядку позовного провадження.
З врахуванням зазначеного, слід прийти до висновку, що ОСОБА_5 не звертався до суду в порядку цивільного судочинства про захист невизнаного права, суд в порядку цивільного судочинства не приймав рішення про визнання права власності за ОСОБА_5 на вилучені в банківському сейфі № НОМЕР_1 у приміщенні філії Волинського обласного управління ПАТ “Державний ощадний банк України” грошові кошти, а тому ОСОБА_5 не являється суб'єктами звернення до суду з скаргою про повернення вилученого під час огляду майна.
Згідно п.1 ч.1ст.303 КПК України до суду з скаргами про повернення тимчасово вилученого майна можуть звернутись -заявник, потерпілий, його представник, підозрюваний, захисник, володілець майна.
Згідно п.4 ч.2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарги, суддя відмовляє в задоволенні скарги.
На підставі вказаного, керуючись ст.3, ч.1, ч.3 ст.15 ЦПК України, ст.ст.303,307 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_5 про зобов'язанні слідчого СУ ГУНП у Волинській області, яким здійснюється досудове розслідування кримінальне провадження №12016030000000119, старшого слідчого слідчого СУ ГУНП у Волинській області майора поліції ОСОБА_4 , негайно повернути ОСОБА_5 тимчасово вилучене у майно, а саме: грошові кошти у сумі 70380 (сімдесят тисяч триста вісімдесят) доларів США та 10160 (десять тисяч сто шістдесят) Євро та в визнанні протиправною їх діяльність, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1