"16" січня 2017 р. Справа № 922/2642/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Тихий П.В.
за участю секретаря судового засідання Деппа-Крівіч А.О.
за участю прокурора: Ногіної О.М., службове посвідчення №032167 від 11 лютого 2015 року;
представників позивача: ОСОБА_1, довіреність №32-20-14-1553/0/19-16 від 20 січня 2016 року;
3-іх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились;
першого відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 05 вересня 2016 року;
другого відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 2929Х/1-42) на рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року у справі
за позовом Виконуючого обов'язки керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків,
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків,
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Малороганська сільська рада Харківського району Харківської області, с. Мала Рогань
до 1).Публічного акціонерного товариства "САД", с. Мала Рогань,
2).Харківської районної державної адміністрації Харківської області, м. Харків
про внесення змін до договору
Рішенням господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року (суддя Чистякові І.О.) в позові відмовлено.
Заступник прокурора Харківської області подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові вимоги задовольнити.
02 грудня 2016 року від Харківської районної державної адміністрації Харківської області (вх.№12202) надійшло клопотання з проханням здійснювати розгляд справи за їх відсутності.
05 грудня 2016 року від Публічного акціонерного товариства "САД" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№12287).
05 грудня 2016 року повторним автоматичним розподілом судової справи у зв'язку із знаходженням на лікарняному судді Шепітько І.І. було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2016 року з огляду на клопотання Публічного акціонерного товариства "САД" про відкладення розгляду справи, з метою забезпечення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, колегією суддів було відкладено розгляд справи.
13 січня 2017 року повторним автоматичним розподілом справи у зв'язку із відпусткою судді Гетьмана Р.А., та судді Ільїна О.В. для розгляду справи було сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В.,суддя Тихий П.В., суддя Хачатрян В.С.
У судове засідання, яке відбулось 16 січня 2017 року, з'явився прокурор, представник позивача та другого відповідача.
Інші учасники спору своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.
Виконуючий обов'язки керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (позивач) до Публічного акціонерного товариства "САД" (1-й відповідач) та Харківської районної державної адміністрації Харківської області (2-ий відповідач) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10 грудня 2004 року, укладеного між відповідачами та зареєстрованого в Харківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2004 №2, шляхом викладення положення підпунктів пункту 7 розділу "Орендна плата" в частині сплати орендної плати в наступній редакції:
"7.1. № 10 - 3% від грошової оцінки земельних ділянок в сумі 321 814,05 грн. на рік";
"7.2. № 11 - 3% від грошової оцінки земельних ділянок в сумі 490 194,37 грн. на рік";
"7.3. № 12 - 3% від грошової оцінки земельних ділянок в сумі 1 964,73 грн. на рік";
"7.4. № 13 - 3% від грошової оцінки земельних ділянок в сумі 17 663,49 грн. на рік";
"7.5. № 14 - 3% від грошової оцінки земельних ділянок в сумі 74,52 грн. на рік".
Необхідність внесення змін обґрунтовано тим, що з набрання чинності Податкового кодексу України з 01 січня 2011 року, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пункту 288.5 статті 288 цього Податкового Кодексу , та повинен складати не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що
1) з 01.01.2013 районні державні адміністрації позбавлені права розпоряджатися земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення, а відповідно й вчиняти дії щодо укладання, внесення змін, розірвання чи припинення будь-яким іншим шляхом договорів оренди таких земельних ділянок, що слугувало підставою для відмови в задоволенні позову до Харківської районної державної адміністрації Харківської області
2) прокурором та позивачем не доведено відсутності згоди 1-го відповідача на зміну умов договору, наявності спору на час звернення з даним позовом до суду.
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції заступник прокурора прокуратури Харківської області в апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях зазначає, що у відповідності до рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України, щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору. При цьому прокурор зазначає, що необхідність внесення змін до договору оренди була визнана першим відповідачем виключно у судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам законодавства зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації "Про надання земельної ділянки ВАТ "Сад" від 19.08.2004 №316 Відкритому акціонерному товариству "Сад" надано в оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 905,1748 га, в тому числі: сільськогосподарських угідь - 822,2934 га, несільськогосподарських угідь - 82,8814 га, розташованих на території Малороганської сільської ради Харківського району Харківської області.
На підставі вищевказаного розпорядження, 10 грудня 2004 року між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (Орендодавець) та ВАТ "САД" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 905,1748 га, в тому числі: сільськогосподарських угідь - 822,2934 га, несільськогосподарських угідь - 82,8814 га, розташованих на території Малороганської сільської ради Харківського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору - 50 років.
Договір оренди землі від 10 грудня 2004 року зареєстрований у Харківському районному відділі реєстрації ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2004 № 2.
Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п.1. Договору Орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку на підставі розпорядження Харківської райдержадміністрації №316 від 19 серпня 2004 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малороганської сільської ради Харківського району Харківської області, яка знаходиться за межами населеного пункту, згідно з планом землекористування.
Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 905,1748 га, в тому числі: сільськогосподарських угідь - 822,2934 га, несільськогосподарських угідь - 82,8814 га.
Відповідно до п. 4. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 20168994,20 грн.
Договір укладено на 50 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.6 Договору).
У відповідності до п. 7 Договору Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Малороганської сільської ради в розмірі 0,03% від грошової оцінки багаторічних насаджень площею 501,9711 га та 0,1% від грошової оцінки іншої частини земельної ділянки площею 403,2037 га, в загальній сумі 8227,45 грн. на рік.
Орендна плата вноситься один раз на рік у сумі 8227,45 грн.(пункт 9)
Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі, зокрема зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та інших випадках, передбачених законом.(пункт 10)
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.(пункт 30)
Пунктом 2 розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області "Про затвердження технічної документації із землеустрою ПуАТ "САД" від 27.04.2012 № 885 ПуАТ "САД" надано дозвіл укласти додаткові угоди до договору оренди землі від 10.12.2004 року, який зареєстровано в ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2004 року № 2.
Крім того, п.3, п. 4 рішення XIII сесії VI скликання Харківської районної ради Харківської області від 07.06.2012 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель ПуАТ "САД" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малороганської сільської ради. Так, нормативна грошова оцінка земель 780,4258 га, розташованих на території Малороганської сільської ради, затверджена в розмірі 31648185,00 грн. станом на 01.01.2012 рік.
В подальшому, на підставі розпоряджень голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 27.04.2012 № 885, від 21.12.2012 № 3549, п. 30 договору оренди землі від 10.12.2004, за наявності затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, розташованих на території Малороганської сільської ради Харківського району Харківської області, між сторонами укладено додаткові угоди № № 1-5, якими внесено зміни до договору оренди землі від 10.12.2004, який зареєстровано в ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2004 № 2.
Так, 23.07.2012 року між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та Публічним акціонерним товариством "САД" укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди землі, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від "29" "грудня" 2004 року № 2.
Вищезазначену додаткову угоду № 1 зареєстровано у Міськрайонному управлінні Держкомзему місті Люботин і Харківському районі Харківської області в Державному реєстрі земель від 01.08.2012 № 632518254000994.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012 внесено зміни до найменування орендаря, а саме змінено "ВАТ "САД"" на "Публічне акціонерне товариство "САД".
Крім того, відповідно до п.п. 2.1 п. 1 Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012 вирішено викласти в новій редакції, зокрема, пункти 2, 4, 7 договору оренди землі від 10.12.2004 року:
"2. В оренду передаються земельні ділянки:
2.1. № 10 - загальною площею 250,0855 га, в тому числі:
- сільськогосподарські угіддя - 229,8424 га, з них: рілля - 34,7688 га, пасовища - 18,9473 га, багаторічні насадження - 176,1263 га;
- несільськогосподарські угіддя - 20,2431 га, з них: господарські двори - 1,7596 га, польові шляхи - 8,7933 га, полезахисні лісові смуги - 9,6902 га.
"4. Нормативні грошові оцінки земельних ділянок:
4.1. № 10 - становить 10 727 135,00 гривень з урахуванням коефіцієнту індексації за 2012 рік".
"7. Орендна плата за земельні ділянки вноситься Орендарем у грошовій формі на рахунок Малороганської сільської ради, в розмірі:
7.1. № 10 - 0,1 % від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля, пасовища), в сумі 679,53 грн., (шістсот сімдесят дев'ять 53 копійки) на рік;
- 0,03 % від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (багаторічні насадження), в сумі 2821,65 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять одна гривня 65 копійок) на рік;
- 1 % від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, в сумі 6420,98 грн. (шість тисяч чотириста двадцять гривень 98 копійок) на рік.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 23.07.2012 встановлено, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого 29 грудня 2004 року за № 2 у ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
25.12.2012 року між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та Публічним акціонерним товариством "САД" укладено Додаткову угоду № 2 до договору оренди землі, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від "29" грудня 2004 року № 2.
Так, викладено в новій редакції:
"2.2. № 11 - загальною площею 421,4083 га, в тому числі:
- сільськогосподарські угіддя - 387,2456 га, з них: рілля - 85,5923 га, пасовища - 48,1876 га, багаторічні насадження - 253,4657 га;
- несільськогосподарські угіддя - 32,4884 га, з них: господарські двори - 2,3909 га, польові шляхи - 12,9565 га, полезахисні лісові смуги - 13,4614 га, чагарники - 3,6796 га;
- землі водного фонду - 1,6743 га, з них: під водою - 1,6700 га, гідротехнічна споруда - 0,0043 га.
"4.2. № 11 - становить 16 339 812,51 гривень з урахуванням коефіцієнту індексації за 2012 рік".
"7.2. № 11 - 0,1 % від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля, пасовища), в сумі 1799,38 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять гривень 38 копійок) на рік;
- 0,03 % від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (багаторічні насадження), в сумі 4049,60 грн. (чотири тисячі сорок дев'ять гривень 60 копійок) на рік;
- 1 % від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, в сумі 10334,32 грн. (десять тисяч триста тридцять чотири гривні 32 копійки) на рік.
- 3 % від грошової оцінки земельної ділянки водного фонду, в сумі 250,26 грн. (двісті п'ятдесят гривень 26 копійок) на рік та до державного бюджету, згідно коду бюджетної класифікації 22120000 "Плата за надані в оренду водні об'єкти державного значення", в сумі 100,00 грн. (сто гривень 00 копійок) на рік.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 2 від 25.12.2012 встановлено, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого 29 грудня 2004 року за № 2 у ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Додаткову угоду № 2 від 25.12.2012 зареєстровано в Державному реєстрі земель 26.12.2012 № 632518254001277.
23.07.2012 року між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та Публічним акціонерним товариством "САД" укладено Додаткову угоду № З до договору оренди землі, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від "29" грудня 2004 року № 2.
Так, викладено в новій редакції:
"2.3. № 12 - загальною площею 4,3807 га, в тому числі:
- сільськогосподарські угіддя - 3,9986 га, з них: рілля - 3,9986 га;
- несільськогосподарські угіддя - 0,3821 га, з них: польові шляхи - 0,1295 га, полезахисні лісові смуги - 0,2526 га;
"4.3. № 12 - становить 65491,00 гривень з урахуванням коефіцієнту індексації за 2012 рік".
"7.3. № 12 - 0,1 % від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, в сумі 57,65 грн. (п'ятдесят сім гривень 65 копійок) на рік;
- 1% від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, в сумі 78,38 грн. (сімдесят вісім гривень 38 копійок) нарік.
Пунктом 2 Додаткової угоди № З від 23.07.2012 встановлено, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого 29 грудня 2004 року за № 2 у ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Додаткову угоду № З від 23.07.2012 зареєстровано в Державному реєстрі земель 01.08.2012 № 632518254000996.
23.07.2012 року між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та Публічним акціонерним товариством "САД" укладено Додаткову угоду № 4 до договору оренди землі, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від "29" грудня 2004 року № 2.
Так, викладено в новій редакції:
"2.4. № 13 - загальною площею 28,6096 га, в тому числі:
- сільськогосподарські угіддя - 28,3860 га, з них: рілля - 28,2921 га, пасовища - 0,0939 га;
- несільськогосподарські угіддя - 0,2236 га, з них: польові шляхи - 0,2236 га;
"4.4. № 13 - становить 588783,00 гривень з урахуванням коефіцієнту індексації за 2012 рік".
"7.4. № 13 0,1% від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, в сумі 586,30 грн. (п'ятсот вісімдесят шість гривень зо копійок) на рік;
- 1% від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, в сумі 24,86 грн. (двадцять чотири гривні 86 копійок) на рік.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 4 від 23.07.2012 встановлено, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого 29 грудня 2004 року за № 2 у ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Додаткову угоду № 4 від 23.07.2012 року зареєстровано в Державному реєстрі земель 01.08.2012 № 632518254000997.
23.07.2012 року між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області та Публічним акціонерним товариством "САД" укладено Додаткову угоду № 5 до договору оренди землі, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" від "29" грудня 2004 року № 2.
Так, викладено в новій редакції:
"2.5. № 14 - загальною площею 1,2118 га, в тому числі:
- сільськогосподарські угіддя - 1,2118 га, з них: рілля - 1,2118 га;
"4.5. № 14 - становить 2484,00 гривень з урахуванням коефіцієнту індексації за 2012 рік".
"7.5. № 14 - 0,1% від грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, в сумі 2,48 грн. (дві гривні 48 копійок) на рік;
Пунктом 2 Додаткової угоди № 5 від 23.07.2012 встановлено, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого 29 грудня 2004 року за № 2 у ХРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".
Додаткову угоду № 5 від 23.07.2012 року зареєстровано в Державному реєстрі земель 01.08.2012 № 632518254000998.
Таким чином, після укладання додаткових угод до договору оренди землі від 10.12.2004 року в користуванні ПуАТ "САД" перебуває 705,6959 га земель, розташованих на території Малороганської сільської ради Харківського району Харківської області, нормативна грошова оцінка яких складає 27 723 705,51 грн.
Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області від 30.09.2016 за вих. № 10-20.06-0.5-3730/2-16 вказані вище земельні ділянки не входять до нових меж міста Харкова.
ПуАТ "САД" сплачується орендна плата за використання орендованих земельних ділянок загальною площею 705,6959 га, з розрахунку 0,1%, 0,03, 1% (землі сільськогосподарського призначення, залежно від складу угідь), 3% (землі водного фонду) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
За твердженням прокурора, згідно Договору оренди землі від 10 грудня 2004 року, ставка орендної плати складає 0,03%, тобто істотно занижена, остання повинна становити не менше 3% (згідно ст. 288 Податкового кодексу України), що свідчить про суттєве недоотримання бюджетом коштів.
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди землі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (288.1 ст. 288 Податкового кодексу України).
У відповідності до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Таким чином, дійсно розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений у п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України.
Встановлення в ст. 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є передумовою для приведення положень спірного Договору оренди землі у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.
В той же час, у разі якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.(ч.3 статті 653 ЦК України)
За змістом статті 654 ЦК зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір. Домовленість між сторонами щодо зміни умов договору також за своєю правовою природою являє собою договір. А отже, зміни до договору оренди повинні вносить шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі.
Відтак предмет позову повинен полягати у визнанні укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в запропонованій позивачем редакції.
При цьому твердження прокурора про неможливість Головного управління Держгеокадастру у Харківській області виступати стороною такої угоди через відсутність повноважень стосовно внесення змін до укладених договорів оренди, а відтак і взагалі можливості укладення такої угоди є помилковим.
У відповідності до законодавства України до 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій. В подальшому Законом України від 6 вересня 2012 року № 5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" внесено зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагенство України, правонаступник - Держгеокадастр України). Таким чином, право розпорядження державними сільськогосподарськими землями перейшли до Держгеокадастру та його територіальних органів. Так, суд зазначає, що в силу вимог частини четвертої статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать Центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.
Відповідно до положень пункту 9-1 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.
Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначено Законом України "Про центральні органи виконавчої влади". Частиною 7 статті 5 цього Закону встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.
Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року N 1074 (надалі - Порядок). Відповідно до пункту 4 цього Порядку орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.
Пунктом 6 Порядку визначено, що права та обов'язки органів виконавчої влади переходять до утвореного органу виконавчої влади у разі перетворення органу виконавчої влади.
За змістом пункту 7 Порядку майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.
Згідно з пунктом 12 Порядку орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 442 від 10.09.2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" здійснено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
В пунктах 5, 6 цієї постанови зазначено: "установити, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.
Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.
Центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.".
25.09.2014 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року, серед основних завдань якого зазначено, зокрема, реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Відповідно до підпункту 31 пункту 4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Можливість забезпечення здійснення покладених на Держгеокадастр постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року N 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" функцій і повноважень Державного агентства земельних ресурсів, що припиняється, визначена розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" від 31.03.2015 N 294-р.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N 14 від 03.02.2015 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 року за N 177/26622, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.
При цьому, слід зазначити, що Положення про Головне управління Держземагентства в області, яке затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України N 258 від 16.02.2015 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2015 року за N 77/26622, втратило чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства N 49 від 16.02.2015 року.
15.05.2015 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код за ЄДРПОУ 39792822), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських фомувань (Том 1 а. с. 75).
Враховуючи викладене, станом на дату подання позовної заяви саме Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та його територіальні органи, як правонаступники Держземагенства України (органу, який був наділений повноваженнями на реалізацію державної політики у сфері земельних відносин в частині організації та проведення процедури передання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб) має право підписувати додаткові угоди до договорів оренди державних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які були укладені до 2013 року.
Тобто однією із сторін суб'єктного складу додаткової угоди, як правової підстави для внесення змін до договору оренди землі, повинна виступати саме Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відтак лише за умови існування додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, однією із сторін якої виступає Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру з правової точки зору є можливим внесення відповідних змін.
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з такою підставою місцевого господарського суду для відмови в задоволенні позову, як відсутність фактичного порушення прав позивача в даному спорі.
В даному випадку органами прокуратури правомірно визначено в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях, що саме по собі недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору.
Наведена позиція також відображена у Рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів).
В той же час слід звернути на увагу на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові по справі № 3-53гс12 від 20 листопада 2012 року.
Переглядаючи справу № 28/5005/640/2012 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 188 ГК України у правовідносинах щодо порядку внесення змін до господарських договорів Верховний Суд України наголосив на необов'язковості надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки в порядку вимог ч. 2 ст. 188 ГК України, як умови розгляду спору вже в судовому порядку.
Втім відповідна позиція Суду сформульована за умови заперечення відповідачем необхідності внесення відповідних змін. Формулюючи правовий висновок по справі № 3-53гс12 Верховним Судом України було чітко визначено, що виключно за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору оренди, недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України не позбавляє позивача права на звернення з позовом про зміну умов договору, а суд можливості задоволення даної правової вимоги.
Слід зазначити, що праву на судовий захист або доступ до суду кореспондує положення частини 1 статті Господарського процесуального кодексу України, яке є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої права і свободи людини і громадянина захищаються судом, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Конституційний Суд України в мотивувальній частині рішення від 25 грудня 1997 р. № 9-зп зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
При цьому необхідною умовою наявності порушеного (оспорюваного) права позивача є доведення факту відсутності згоди відповідача на укладення додаткової угоди до договору оренди землі. Такими доказами можуть виступати будь які письмові документи, з яких вбачається заперечення з боку Публічного акціонерного товариства "САД" необхідності або правомірності внесення відповідних змін, або пасивна поведінка відповідача за умови направлення додаткової угоди.
Як зазначено сторонами та встановлено матеріалами справи Головним управління Держгеокадастру у Харківській області, жодного разу не направлялась вимога, або будь яка письмова інформація щодо необхідності внесення змін до існуючого договору оренди.
У відзиві від 29 серпня 2016 року (Том 1 а.с.65-68) Публічне акціонерне товариство "САД" зазначає на відсутності фактичного спору між сторонами, оскільки з боку позивачів жодного разу не було звернення з приводу внесення змін до договору оренди. При цьому в даному відзиві відповідачем не заперечується необхідність такої зміни.
В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зазначається, що в судових засіданнях 1-ий відповідач не заперечував проти внесення змін до договору, та наголошував на тому, що у нього відсутній обов'язок ініціювати внесення змін до вказаного договору оренди землі.
При поданні клопотання від 24 листопада 2016 року (Том 2 а.с.74-75) Публічним акціонерним товариством "САД" було підтримано необхідність внесення змін до договору оренду.
Під час судових засідань в апеляційній інстанції Публічне акціонерне товариство "САД", погоджуючись з наявністю правових підстав для внесення змін до договору оренди , зазначило на першочерговості підписання додаткової угоди з моменту її отримання. Не можливість самостійного ініціювання такої зміни пояснюється ним не тільки відсутністю прямого обов'язку стосовно внесення змін, а й не визначеністю фактичного суб'єктного складу такої угоди.
Таким чином, з наданих органами прокуратури доказів, письмових та усних пояснень сторін, не вбачається надання позивачами жодного доказу, який би свідчив, що Публічне акціонерне товариство "САД" заперечує необхідність внесення змін до договору, чим ставить під загрозу охоронювані законом інтереси держави.
У зв'язку з чим, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що в даній справі прокурором та позивачем не перевірено та не встановлено відсутність згоди відповідача на внесення змін до договору, як правової підстави для задоволення позову, згідно до позиції Верховного Суду України у постанові № 3-53гс12.
Зазначена Верховним Судом України правова позиція є цілком логічною з точки зору безпосереднього завдання суду, яке полягає у здійсненні правосуддя на засадах верховенства права, забезпеченні кожному права на справедливий суд та поваги до інших прав і свобод.(стаття 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів")
За загальним правилом, підставою для покладення судом на особу додаткових витрат (в тому числі судових витрат) є порушення нею зобов'язання або існування позадоговірних зобов'язань , що спричинило виникнення безпосереднього спору або інші неправильні дії особи.
Згідно до договору та приписів земельного та цивільного законодавства Публічне акціонерне товариство "САД" не має прямого обов'язку на ініціювання змін до договору оренду з підстав обрання органом державної влади невірних ставок орендної плати та виявлення даного факту.
У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Жоден суб'єкт правових відносин незалежно від будь яких конкретних умов та особливостей ситуації , не може бути примушений роботи будь-що, непередбачене законодавством.
Оскільки ані договір оренди, ані вимоги законодавства не передбачають необхідності орендаря проводити моніторінг законодавства, за наслідком чого вносити відповідні зміни до договору, і останній не задіяний в процесі координації державної політики в сфері земельних відносин, сама по собі відсутніть активних дій Публічного акціонерного товариства "САД" щодо внесення змін до існуючих правовідносин , не може бути розцінена в якості неправомірної.
В той же час у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень.
Внутрішньо організаційна невизначеність Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з приводу наявності у нього або його теріторіальних управлінь повноважень на внесення змін до раніше укладених договорів в жодному випадку не виправдовує бездіяльність органу в даному питанні, оскільки останньому, як центральному органу виконавчої влади, делеговано повноваження щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин.
Відтак, за відсутності доказів відмови відповідача у внесення змін до договору, намагання позивачів внести зміни виключно в судовому порядку, мають наслідком покладення на Публічне акціонерне товариство "САД" додаткових втрат (обмеження в правах), за відсутності будь якої протиправної поведінки. Зазначене ж, в контексті завдання судочинства, є неприпустимим.
Окрім цього, варто зауважити, що завдання господарського суду полягає у відправленні правосуддя, тобто вирішенні правових спорів. При цьому, суди позбавлені повноважень щодо встановлення юридичних фактів та правової формалізації юридично значимих дій сторін договору. В той же час позов прокурора за відсутності факту спору є не чим іншим як юридичною формалізацією змін до договору і встановлення факту наявності таких змін. Тим самим він перебирає на себе функції сторін договору, що є недопустимим.
Поряд з цим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Харківського області з приводу безпідставності заявлення позову до 2-го відповідача, оскільки як вищезазначено з 01.01.2013 року районні державні адміністрації позбавлені права розпоряджатися земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення, а відповідно й вчиняти дії щодо укладання, внесення змін, розірвання чи припинення будь-яким іншим шляхом договорів оренди таких земельних ділянок.
Підсумовуючи всевищенаведене в своїй сукупності колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки:
1)прокурором та позивачем не було розроблено додаткову угоду до договору оренди землі, а відтак, в предметі позову відсутня вимога про визнання додаткової угоди укладеною;
2)прокурором та позивачем не надано доказів відсутності згоди відповідача на внесення змін до договору
висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову є правомірним.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішенням господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року має бути залишене без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 23 січня 2017 року.
Головуючий суддя В.В.Россолов
Суддя В.С.Хачатрян
Суддя П.В.Тихий