Постанова від 23.01.2017 по справі 923/1900/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р.Справа № 923/1900/15

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Жекова В.І.,

суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.,

(Склад колегії суду змінено, згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.12.2016р.)

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.,

за участю представників сторін 23.01.2017 р.:

від ПАТ «Київенерго» - не з'явився,

від ОСОБА_1 “Міжнародна Інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 10.12.2015р.

у справі №923/1900/15

за позовом Публічного акціонерне товариство “Київенерго”

до Приватного акціонерного товариства “Міжнародна Інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс”

про зобов'язання передати у власність майно

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.11.2016 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” на рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2015 р. по справі №923/1900/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Жекова В.І., суддів: Воронюка О.Л., Мишкіної М.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2016р. розгляд справи було відкладено на 19.12.2016р. об 11:00.

ОСОБА_2о. керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №966 від 13.12.2016 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, у зв'язку з ухваленням 08.12.2016 р. Вищою радою юстиції рішення про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Одеського апеляційного господарського суду та припиненням, відповідно до ч.4 ст. 116 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, з 09.12.2016 р. повноважень судді зі здійснення правосуддя.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.12.2016 р., для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Жекова В.І., суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016р. справа за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” була прийнята до провадження з призначенням до розгляду на 19.12.2016 р. об 11:00.

Розгляд справи за правилами ст. 77 ГПК України відкладався.

Учасники судового процесу, відповідно до ст. 98 ГПК України, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

20.11.2015р. Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», в якому просить зобов'язати Приватне акціонерне товариство “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” передати у власність Публічного акціонерного товариства “Київенерго” обладнання ТП 7940, обладнання ТП 7941, обладнання РУ 10 ПС “Русановська”, обладнання ПС “Вулкан”, КЛ 10 кВ, згідно з додатками 1, 2, 3, 4, 5 до Договору від 18.06.2014 № 467/18-14 та стягнути витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» посилається на те, що ОСОБА_1 «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» не виконала п.1.1. договору №467/18-14 від 18.06.2014р., який було укладено між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_1 «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» щодо передання нового обладнання у власність, що є порушенням приписів ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України.

На думку Публічного акціонерного товариства «Київенерго», ці обставини і стали підставою для звернення до господарського суду Херсонської області з відповідним позовом щодо зобов'язання ОСОБА_1 «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» передати у власність майно.

Крім того, Публічним акціонерним товариством «Київенерго» подано заяву про забезпечення позову, в якій воно просить накласти арешт на майно відповідача - ОСОБА_1 “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс”: обладнання ПС “Русанівська”, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 25/29; обладнання ПС “Вулкан” та кабельні лінії ЮкВ, за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 12; обладнання ТП-7940 та ТП-7941, за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А, а також заборонити відповідачу - ОСОБА_1 “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” вживати заходів по відчуженню майна: обладнання ПС “Русанівська”, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 25/29; обладнання ПС “Вулкан” та кабельні лінії 10кВ, за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 12; обладнання ТП-7940 та ТП-7941, за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А. (т.1, а.с. 7-8).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.12.2015р. по справі №923/1900/15 (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено; зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" передати у власність Публічного акціонерного товариства "Київенерго" обладнання ТП 7940, обладнання ТП 7941, обладнання РУ 10 ПС “Русановська”, обладнання ПС “Вулкан”, КЛ 10 кВ, згідно з додатками 1, 2, 3, 4, 5 до Договору від 18.06.2014 № 467/18-14; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Міжнародна Інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 1827, 00 грн. витрат по сплаті судового збору; з метою забезпечення позову Публічного акціонерного товариства "Київенерго" накладено арешт на майно відповідача - ОСОБА_1 “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс”: обладнання ПС “Русанівська”, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 25/29; обладнання ПС “Вулкан” та кабельні лінії 10кВ, за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 12; обладнання ТП-7940 та ТП-7941, за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А., та заборонено відповідачу - ОСОБА_1 “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” вживати заходів по відчуженню майна: обладнання ПС “Русанівська”, за адресою: м. Київ, вул. Ентузіастів, 25/29; обладнання ПС “Вулкан” та кабельні лінії 10кВ, за адресою: м. Київ, вул. Каунаська, 12; обладнання ТП-7940 та ТП-7941, за адресою: м. Київ, вул. Ованеса Туманяна, 15-А.

Рішення мотивоване тим, що зобов'язання за договором №467/18-14 від 18.06.2014р. ОСОБА_1 "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" виконані не були, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2015р. у справі №923/1900/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову ПАТ “Київенерго” до ОСОБА_1 “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” відмовити повністю.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт зазначає, що, відповідно до постанови господарського суду Херсонської області від 08.09.2015р., ОСОБА_1 “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” по справі №923/447/15 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а отже діє мораторій на задоволення вимог кредиторів протягом якого, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за яким стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку, відповідно до законодавства, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Крім того, апелянт зазначає, що, відповідно до ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. по справі №923/1900/15 апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” задоволена; рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2015 у справі №923/1900/15 скасоване та провадження по справі № 923/1900/15 припинено, на підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України (т.1, а.с. 92-101).

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо передачі майна боржника, яке є частиною ліквідаційної маси божника, поза межами провадження у справі про банкрутство суперечить вимогам ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постанова апеляційної інстанції була оскаржена до суду касаційної інстанції та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016р. касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволена частково; постанова Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі №923/1900/15 скасована та справа № 923/1900/15 передана на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду (т.1, а.с. 164-172).

Приймаючи постанову, суд касаційної інстанції зазначив, що, скасовуючи рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2015 р. у справі №923/1900/15 та припиняючи провадження з цієї справи, апеляційний господарський суд допустив неправильне застосування приписів ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.2 ст. 80 ГПК України, що є наслідком обмеження прав і законних інтересів ПАТ "Київенерго" на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, судом касаційної інстанції зазначено, що апеляційний господарський суд не врахував, що за приписами ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі, повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що під час розгляду цієї справи, апеляційному господарському суду, з урахуванням положень ст.ст. 43,101 ГПК України, необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.06.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Приватним акціонерним товариством "МІК "Інтерінвестсервіс" було укладено договір № 467/18-14 (т.1, а.с.15-18).

За умовами вищезазначеного договору, відповідно до п.1.1. договору визначено, що для забезпечення енергопостачання Адміністративно-житлового комплексу з підземним паркінгом ОСОБА_1 "МІК "Інтерінвестсервіс", за адресою: м. Київ, вул. Туманяна Ованеса, 15-А, проводяться роботи, в результаті яких виводяться з експлуатації, а отже втрачають своє функціональне призначення, як об'єкти електроенергетики, основні засоби - обладнання РУ 10 кВ на ПС "Русановська" та КЛ 10 кВ, за адресою: вул. Ентузіастів, 25/29, вул. Туманяна Ованеса (надалі - енергооб'єкти), що належать на праві власності ПАТ "Київенерго", у зв'язку з чим позивач зазнає майнових втрат. При цьому, сторони договору № 467/18-14 дійшли згоди про те, що ПАТ "Київенерго" надає згоду ОСОБА_1 "МІК "Інтерінвестсервіс" на ліквідацію своїх енергооб'єктів (наведені у п.1.2 Договору), а ОСОБА_1 "МІК "Інтерінвестсервіс" передає у власність ПАТ "Київенерго" (взамін вартості виведеного з експлуатації майна) нове обладнання ТП 7940, обладнання ТП 7941, обладнання РУ 10 ПС "Русановська", обладнання ПС "Вулкан" та КЛ 10 кВ, які побудовані, згідно з Технічними умовами №36240 від 04.07.2012 р., відповідно до договору про приєднання до електричних мереж № 18646/36240/71883 від 13.12.2012 р. (з характеристиками, наведеними у п.1.3 цього договору).

Вартість обладнання, що є власністю ПАТ "Київенерго", за умовами п.2.1 договору №467/18-14, становить 57 180, 00 грн. (з ПДВ). Вартість Нового енергооб'єкта (п.2.2 Договору № 467/18-14) становить 57 180, 00 грн. (з ПДВ).

Підпунктом 3.2.1 Договору № 467/18-14 від 18.06.2014 р. визначено, що ОСОБА_1 "МІК "Інтерінвестсервіс" зобов'язано передати Новий енергооб'єкт (ТП 7940, обладнання ТП 7941, обладнання РУ 10 ПС "Русановська", обладнання ПС "Вулкан" та КЛ 10 кВ) у власність ПАТ "Київенерго", а проектно-кошторисну та іншу виконавчу документацію до нового обладнання, в терміни, визначені розділом 4 цього договору.

Відповідно до розділу 4 договору № 467/18-14 від 18.06.2014 р., передбачено, що Новий енергооб'єкт (ТП 7940, обладнання ТП 7941, обладнання РУ 10 ПС "Русановська", обладнання ПС "Вулкан" та КЛ 10 кВ) повинен бути переданий ПАТ "Київенерго" протягом 9 (дев'яти) місяців з моменту підписання цього Договору, шляхом підписання Акту приймання-передачі між сторонами.

Пунктом 5.1. вказаного договору визначено, що договір № 467/18-14 від 18.06.2014 р. набирає чинності після його підписання та засвідчення печатками сторін; діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з пунктом 10.8. договору визначено, що цей договір не є підставою для виникнення права власності на існуюче обладнання або на Новий енергооб'єкт (ТП 7940, обладнання ТП 7941, обладнання РУ 10 ПС "Русановська", обладнання ПС "Вулкан" та КЛ 10 кВ) у ОСОБА_1 "МІК "Інтерінвестсервіс" або переходу права власності на згадані об'єкти від ПАТ "Київенерго" до ОСОБА_1 "МІК "Інтерінвестсервіс".

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Київенерго» направляло на адресу ОСОБА_1 «Міжнародної інвестиційної компанії» «Інтерінвестсервіс» претензію щодо передачі майна та сплати штрафу у розмірі 57180, 00 грн. від 18.03.2015р. №030/44-1809 (т.1, а.с. 24).

30.07.2015р. Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до ОСОБА_1 «Міжнародної інвестиційної компанії» «Інтерінвестсервіс» та арбітражного керуючого ОСОБА_4 з вимогами про виконання умов договору №467/18-14 від 18.06.14р.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що про результати розгляду вищезазначеної претензії та вимог ні ОСОБА_1 «Міжнародна інвестиційна компанія» «Інтерінвестсервіс», ні арбітражний керуючий ПАТ «Київенерго», так і не повідомило, а отже вимоги, зазначені у претензії, залишились без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Так, статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак у встановлений строк свої зобов'язання за договором від 18.06.2014р. №467/18-14 Приватне акціонерне товариство «Міжнародна інвестиційна компанія» «Інтерінвестсервіс» не виконало, чим і порушила розділ 4 договору, за умовами якого передбачено, що новий енергооб'єкт та документація на нього повинні були бути передані ПАТ «Київенерго» протягом 9 (дев'яти) місяців з моменту підписання цього Договору.

Проаналізувавши вищевказаний договір, суд апеляційної інстанції зазначає, що договір №467/18-14 був підписаний 18.06.2014р., передача нового енергооб'єкта та документації на нього, відповідно до п.4.1 договору, мала б відбутися не пізніше 18.03.2015р.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що через порушення умов договору з боку ОСОБА_1 «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» передача нового енергооб'єкта та документації на нього так і не відбулася.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначає, що вищезазначені зобов'язання залишаються невиконаними і дотепер, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 «Міжнародна інвестиційна компанія» «Інтерінвестсервіс» не виконало вимоги договору щодо передачі нового енергооб'єкта та документації на нього ПАТ «Київенерго».

Отже, твердження апелянта щодо того, що, після винесення постанови господарського суду Херсонської області від 08.09.2015 про визнання ОСОБА_1 “Міжнародна інвестиційна компанія “Інтерінвестсервіс” по справі №923/447/15 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури діє мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за яким стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку, відповідно до законодавства, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймається та зазначається наступне.

Так, приписами ст. 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

За зазначеною нормою Закону не вбачається, що діє мораторій щодо припинення обов'язку боржника ОСОБА_1 «Міжнародна інвестиційна компанія» «Інтерінвестсервіс» виконувати договори щодо передачі певного майна іншій стороні за договором.

Таким чином, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2015р. зі справи №923/1900/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, в порядку ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 24.01.2017 р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Богатир К. В.

ОСОБА_5

Попередній документ
64235002
Наступний документ
64235004
Інформація про рішення:
№ рішення: 64235003
№ справи: 923/1900/15
Дата рішення: 23.01.2017
Дата публікації: 27.01.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: