04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"23" січня 2017 р. Справа №911/2285/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Чорної Л.В.
Яковлєва М.Л.
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство» на рішення господарського суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 911/2285/16 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕКО ЛЮКС», м. Київ
до державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство», смт Клавдієво-Тарасове, Бородянський р-н, Київська обл.
третя особа Київська обласна державна адміністрація, м. Київ
про визнання права користування
Рішенням господарського суду Київської області від 30.08.2016 позовні вимоги задоволено в повному обсязі; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕКО ЛЮКС" право користування земельною ділянкою площею 2,7 гектари, кадастровий номер 3221082001:06:007:0036 за адресою: Київська область, Бородянський район, Клавдієво-Тарасівська селищна рада, на якій розташоване нерухоме майно за адресою: смт Клавдієво-Тарасове, вул. Піонерська, 22-а; стягнуто з державного підприємства "Клавдіївське лісове господарство" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКО ЛЮКС" 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, державне підприємство "Клавдієвське лісове господарство" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 911/2285/16 та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016, відхилено клопотання державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" у відновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 911/2285/16; апеляційну скаргу державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" на рішення господарського суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 911/2285/16 з доданими до неї документами повернуто без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016, касаційну скаргу задоволено частково; ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 у справі № 911/2285/16 скасовано. Справу направлено до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді доповідачу) від 16.01.2017 у справі № 911/2285/16, справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Клавдіївське лісове господарство» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Суліма В.В., судді: Коротун О.М., Гаврилюк О.М.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/22/17 від 19.01.2017 у зв'язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Суліма В.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2285/16
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу cудової справи між суддями № 911/2285/16 від 19.01.2017, справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Клавдіївське лісове господарство» передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Разіної Т.І., судді: Чорна Л.В., Яковлєв М.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Оскаржуване рішення у справі № 911/2285/16 було прийняте господарським судом Київської області 30.08.2016, повний текст якого складено та підписано 15.09.2016.
Всупереч нормам ГПК України, апеляційна скарга на рішення господарського суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 911/2285/16, була надіслана державним підприємством "Клавдієвське лісове господарство" 05.10.2016, про що свідчить відповідна відмітка поштового відділення на конверті, тобто з пропуском в 20 календарних днів з дня підписання повного тексту оскаржуваного рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
В ст. 53 ГПК України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Апелянтом заявлено клопотання, в якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 30.08.2016, яке мотивоване тим, що лише після повторного звернення представника відповідача до канцелярії господарського суду Київської області 29.09.2016, відповідачу було надано повний текст оскаржуваного рішення, однак, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник не зазначає з яких підстав пропустив процесуальний строк звернення з апеляційною скаргою в період з 15.09.2016 по 29.09.2016. Жодних інших підстав, що стали причиною пропуску процесуального строку у клопотанні заявником не наведено, доказів що свідчать про поважність причин пропуску процесуального строку не додано.
Відповідно до положення п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", "Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах)".
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з того, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
За змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При цьому, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду звертає увагу, що в судовому засіданні 30.08.2016 при оголошенні вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення були присутні представники відповідача (ОСОБА_4, ОСОБА_5.), які були обізнані про результат винесеного рішення.
Відповідно до ст. 81-1 ГПК України, у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол. У протоколі судового засідання зазначаються: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, що розглядає справу, та склад суду; 3) номер справи і найменування сторін; 4) відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки; 5) відомості про роз'яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема, права заявляти відводи, та попередження перекладача про відповідальність за завідомо неправильний переклад, судового експерта - за дачу завідомо неправильного висновку або відмові від дачі висновку; 6) усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 7) усні роз'яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання.
Виходячи зі змісту ст. 81-1 ГПК України, до протоколу судового засідання не включаються відомості, щодо часу та дати складення та підписання повного тексту рішення.
За змістом статті 87 ГПК України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні). Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК України знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Тобто, апелянт не був позбавлений можливості бути ознайомлений з рішенням від 30.08.2016, яке має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 15.09.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58950671) та своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.
Інших доводів та доказів щодо наявності причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності, які б позбавляли скаржника можливості подати апеляційну скаргу у встановлений ч. 1 ст. 93 ГПК України строк, що могло б бути підставою для відновлення пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 53 ГПК України, заявлене клопотання не містить, а тому, поважних підстав для відновлення пропущеного строку не вбачається та не встановлено судом апеляційної інстанції.
Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відхилення заявленого клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України "Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення або таке клопотання відхилено.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" без розгляду на підставі п. 4, ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з пропуском встановленого строку для подання апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1, ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Відхилити клопотання державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" у відновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 911/2285/16.
2. Апеляційну скаргу державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" на рішення господарського суду Київської області від 30.08.2016 у справі № 911/2285/16 з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді Л.В. Чорна
М.Л. Яковлєв