23.01.2017 р. Справа № 914/2854/16
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
До відповідача: Підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго», м. Самбір,
про: стягнення заборгованості в розмірі 32 391, 89 грн.
Суддя М. Синчук
при секретарі Х. Карась
За участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1 - довіреність від 05.01.2017 р. бн.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Національна компанія «Нафтогаз України» до Підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» про стягнення заборгованості в розмірі 32 391, 89 грн. пов'язаних з порушенням умов Договору купівлі-продажу природного газу від 30.12.2014р. №2425/15-КП-21.
Ухвалою суду від 11.11.2016 р. провадження у справі порушено, справу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.11.2016 р.
В судовому засіданні 21.11.2016 р. оголошено перерву до 05.12.2016 р. Ухвалою суду від 05.12.2016 р. розгляд справи відкладено на 10.01.2017 р. В судовому засіданні 10.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 16.01.2017 р. В судовому засіданні 16.01.2017 р. оголошено перерву до 23.01.2017 р.
В судове засідання 23.01.2017 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.
В судове засідання 23.01.2017 р. представник відповідача з'явився, надав усні пояснення у справі, просить суд припинити провадження у справі. Відповідач у клопотанні про припинення провадження у справі (вх. №542/16 від 10.01.2017р.) просить винести ухвалу про припинення провадження по справі №914/2854/16, в обґрунтування якого посилається на наступне: - 30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016р. №1730-VIII, згідно частини 3 статті 7 якого передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом; у відповідача - Підприємства теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго» станом на день набрання чинності вищезазначеним Законом була відсутня заборгованість за спожитий газ, поставлений за договором купівлі-продажу природного газу від 30.12.2014р. №2425/15-КП-21, тому відповідно до частини 3 статті 7 вищезазначеного Закону нараховані пені, інфляційні та 3% річних підлягають списанню з 30.11.2016р.; - на момент розгляду даної справи у позивача відсутні правові підстави для стягнення вищезазначених сум пені, інфляційні та 3% річних.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
30.12.2014 між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як продавцем, та відповідачем -Підприємством теплових мереж «Самбіртеплокомуненерго», як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу природного газу №2425/15-КП-21 (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Згідно пункту 1.2 Договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).
Відповідно до пункту 2.1. договору продавець передає покупцю в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 68 тисяч куб.м. в тому числі по місяцях кварталів, згідно графіку передбаченого договором.
У розділі 11 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 розділу ІІІ книги п'ятої Цивільного кодексу України.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.
У відповідності до пункту 3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Позивач на виконання умов Договору протягом січня - грудень 2015р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 196 566,17 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання - передачі природного газу.
Вказані акти підписані, зокрема, позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень щодо обсягів та якості отриманого природного газу, акти підписані представником відповідача та скріплені відтиском його печатки.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити природний газ відповідає обов'язок покупця оплатити вартість газу і наданих послуг.
У відповідності до частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У розділі 5 договору сторони узгодили ціни на газ. В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено численні додаткові угоди, якими сторони змінювали ціну газу.
У пункті 5.5. договору сторони погодили, що загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Згідно з пунктом 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач поставлений у спірний період природний газ оплатив із порушенням термінів визначених у пункті 6.1. договору.
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо заперечень відповідача стосовно строку та якості поставленого у спірний період позивачем природного газу. А також, з вищезазначених актів приймання-передачі природного газу вбачається, що акти підписані без заперечень. Отже, позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за договором.
Відповідно до пункту 9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.
Відповідач розрахувався за поставлений природний газ у повному обсязі, але з порушенням встановленого договором строку, в зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу 12 899,07 грн - втрат від інфляційних процесів з лютого 2015 р. по листопад 2015 р., 1 167,54 грн - 3 % річних за період з лютого 2015 р по грудень 2015 р. та 18 325,28 грн - пені за період з лютого 2015 р по грудень 2015 р.
Отже, причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором у частині своєчасного розрахунку за поставлений природний газ у 2015р.
30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 №1730-VІІІ.
Згідно статті 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Оскільки відповідач є теплопостачальним підприємством, на нього розповсюджується дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість була погашена відповідачем у повному обсязі до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
У відповідності до частини 3 статті 7 цього Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Оскільки, станом на день набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованість за природний газ, поставлений за Договором, була відсутня, то відповідно до частини 3 статті 7 цього Закону нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних підлягають списанню з 30.11.2016р. Додаткових умов для списання законом не вимагається.
При винесенні ухвали, суд виходив з наступного.
Відповідно до частинам 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'яза вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
30 листопада 2016року набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до статті 2 вказаного Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Отже, додаткові умови для списання сум неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних при відсутності кредиторської заборгованості на день набрання чинності законом, не вимагаються.
У даній справі предметом спору є пеня, інфляційні нарахування та 3% річних, нараховані на основну заборгованість за спожитий в період з січня по грудень 2015 року природний газ, вказана заборгованість за який була у повному обсязі погашена відповідачем 15 січня 2016 року (останній платіж).
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі було порушено ухвалою господарського суду Львівської області від 11 листопада 2016року (а.с.2-3).
На момент звернення із позовом до суду у позивача було право вимагати у відповідача сплатити пеню, інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасну оплату спожитого у 2015 році природного газу, однак таке право скасовано під час провадження у справі, у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Оскільки предмет спору на даний момент відсутній, то згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі.
Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" господарський суд, -
1. Припинити провадження у справі.
2. Повернути Публічному акціонерному товариству «Національна компанія «Нафтогаз України» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) з Державного бюджету України 1 378,00 грн сплачених на оплату судового збору, згідно платіжного доручення №4008534 від 31.10.2016 р.
Суддя Синчук М.М.