04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" січня 2017 р. Справа№ 925/1082/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Пантелієнка В.О.
Остапенка О.М.
за участі представників сторін:
ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - Хлєбніков С.Г., довір. б/н від 22.07.2016
ФОП ОСОБА_4 - особисто, пасп. від 29.08.2006
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця
ОСОБА_4
на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2016
у справі №925/1082/16 (суддя Пащенко А.Д.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс"
організації, яка звернулась в інтересах товариства -
приватної організації "Організація колективного управління
авторськими і суміжними правами"
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
про стягнення 14500 грн
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.10.2016 у справі №925/1082/16 задоволено позов та вирішено стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Мун Рекордс" 14500 грн компенсації за порушення майнових авторських прав.
Не погоджуючись, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2016 у справі №925/1082/16 і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого Верховця А.А., суддів Сотнікова С.В., Остапенка О.М. Розглянувши матеріали поданої скарги, судом встановлено достатність матеріалів для порушення провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено до розгляду в засіданні на 06.12.2016, в судовому засіданні 06.12.2016 оголошувалась перерва до 20.12.2016. Ухвалою від 20.12.2016 було відкладено розгляд справи до 17.01.2017.
Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.01.2017, здійсненому у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого Верховця А.А., суддів Остапенка О.М., Пантелієнка В.О. Ухвалою від 17.01.2017 скаргу було прийнято до провадження у визначеному складі суду.
Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженого рішення, з урахуванням поданих в ході провадження у справі додаткових пояснень до апеляційної скарги, в останній вказано на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвели до прийняття неправильного рішення, неповне з'ясування усіх обставин, що мають значення для повного та усебічного розгляду.
Наголошено на тому, що наявний в матеріалах справи акт фіксації публічного виконання творів не містить достовірних посилань на способи та шляхи здійснення відповідачем публічного виконання, конкретні форми і способи використання, де і яким чином був виконаний твір, яким чином здійснювалась ідентифікація твору, компенсацію за порушення прав інтелектуальної власності заявлено як підставу вимог про стягнення коштів.
Зазначено про те, що з наявного серед матеріалів справи відеозапису, наданого в підтвердження факту порушення прав інтелектуальної власності, неможливо достеменно встановити відтворення музичного твору саме відповідачем, а не третіми особами, який не є, на переконання скаржника, належним і допустимим доказом, як інші зібрані у справі докази, які були подані позивачем.
Від приватної організації (далі - ПО) "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" через канцелярію суду було подано відзив на скаргу, за змістом якого вказано про її необґрунтованість, про законність оскарженого рішення суду першої інстанції, наголошено на тому, що позивачем було подано докази вчинення порушення прав, наявності прав, по захист яких звернулась організація.
Вказано, що в якості доказів окрім акту про фіксацію порушення було надано фіскальний (розрахунковий) чек, отриманий в громадському закладі, в якому встановлено порушення, в якому здійснює діяльність відповідач, відеозапис, яким фіксовано факт порушення. В ході розгляду представником організації заявлено клопотання про дослідження відеозапису безпосередньо в судовому засіданні.
В засіданнях суду апеляційної інстанції 06.12.2016, 20.12.2016, 17.01.2017 сторонам забезпечена можливість реалізації процесуальних прав, обміну репліками і запитаннями, отримані відповіді на уточнюючі запитання суду. В засіданні 17.01.2017 за участі представника позивача і відповідача особисто відтворено і досліджено відеозапис, наявний в матеріалах справи, безпосередньо.
З урахуванням доказів завчасного повідомлення усіх сторін про час і місце розгляду справи, відсутності клопотань про відкладення, інших нерозглянутих клопотань чи то таких, які не могли бути заявлені через обмеженість строків розгляду, зважаючи на неодноразове відкладення розгляду, забезпечення участі в засіданні усіх з учасників провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті.
За змістом ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції, переглядаючи рішення, апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обмежений у правах щодо вирішення спору, розгляду апеляційної скарги і справи по суті, межі яких визначені ст. 101, 103 ГПК України. Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи наявні докази, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 4, 4-1 ГПК України господарський суд вирішує спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як вбачається з наявних матеріалів, ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" звернулась до суду в інтересах ТОВ "Мун Рекордс" про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 14'500 грн компенсації за порушення майнових авторських прав, вчиненого шляхом незаконного використання без дозволу суб'єкта авторського права музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець ОСОБА_9) публічного виконання в приміщенні закладу харчування - піцерії "ІНФОРМАЦІЯ_1", де здійснює господарську діяльність відповідач, за адресою: АДРЕСА_1.
ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що відповідно на колективній основі управляє майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління №18/2011 від 24.01.2011.
Організація здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "Мун Рекордс" на підставі укладеного між цими сторонами договору від 17.05.2012 №17052012/01 про управління майновими авторськими правами, за умовами якого позивач надав Організації повноваження здійснювати управління майновими правами на твори, а саме: дозволяти або забороняти від його імені використання творів, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання, способами передбаченими пунктом 2.2. Додатковою угодою до договору від 22.12.2015 № 15 сторони продовжили строк його дії до 31.12.2016.
Згідно підпункт 3.2.7 пункту 3.2 Договору у разі виявлення порушень майнових прав видавник надає організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника в суді, а саме: фіксація фактів порушення вищезазначених прав і (або) неправомірного використання творів з каталогу; здійснення представництва інтересів видавника у суді, а також, за необхідності в апеляційній чи касаційній інстанції, Верховному Суді України при розгляді справи за позовними заявами.
05.02.2013 ТОВ "Мун Рекордс" та громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали договір про передачу (відчуження) авторських прав №05/02/13 та Додаток №2 до нього, за якими позивачу передані майнові авторські права на використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2", автор слів: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, автор музики: ОСОБА_12, ОСОБА_11, компенсацію за порушення прав інтелектуальної власності на який заявлено як підставу вимог Організації в інтересах ТОВ "Мун Рекордс" до ФОП ОСОБА_4 про стягнення коштів.
Так, 12.02.2016 працівником Організації ОСОБА_8 складено акт №1/1202/2016 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, в якому зафіксовано факт публічного виконання вказаного музичного твору у зазначеному вище приміщенні закладу харчування - піцерії "ІНФОРМАЦІЯ_1", де здійснює господарську діяльність відповідач, за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх вимог Організація посилалась у т.ч. й на відеозапис, здійснений з в використанням відеокамери, наявним на оптичному диску, копія якого додана ним до позовної заяви, який підтверджує факт використання відповідачем у закладі харчування музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" у виконані ОСОБА_9, копію фіскального чеку від 12.02.2016 з відображенням відповідного замовлення у закладі харчування та чеку про оплату через систему банку "ПриватБанк" від 12.02.2016, попереднім рахунком №116076.
За змістом ст. 450, 452, 453, 454 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, ст. 36, 37, 39, 40, 42, 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права» право на використання об'єкта суміжних прав (зокрема, виконання, фонограми, відеограми тощо) належить відповідному правовласнику (виконавцеві, виробникові фонограми та/або відеограми чи особі, якій відповідні права передані у встановленому порядку); використання об'єктів суміжних прав здійснюється за згодою правовласників; у випадках, передбачених законом.
Допускається пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників без згоди відповідних правовласників, але з виплатою їм винагороди; збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються уповноваженими організаціями колективного управління.
Пунктом 3 розділу ІІ Розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 №71, встановлено, що до юридичних і фізичних осіб, які здійснюють комерційне використання об'єктів суміжних прав, належать у т.ч. суб'єкти господарювання, що є власниками барів, кафе, ресторанів, інших підприємств громадського харчування.
Згідно з ст. 435, 440, 441, 443 ЦК України, ст. 7, 15, 31-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом). Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 наголошено, що з огляду на приписи ст. 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача.
В свою чергу відповідач повинен довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об'єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди.
Пунктом 51.2 постанови наголошено, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний.
Як зазначено в п. 41 постанови використанням твору в силу ст. 441 ЦК України вважається його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом).
Відповідальність за публічне виконання твору несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
Згідно з п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого ст. 50 Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій. Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. За приписами ч. 1 ст. 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені.
В п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 зазначалось, що відповідно до ст. 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління. Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
Як вбачається з акту фіксації №1/1202/2016 від 12.02.2016 останній був складений без участі представника відповідача, з тим таке оформлення акту не суперечить приписам постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 №71, якою надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
На підтвердження публічного виконання вказаного вище музичного твору у закладі харчування відповідача Організацією надано у т.ч. диск із фіксацією такого виконання, який відтворений і безпосередньо досліджений у судовому засіданні 17.01.2017 за участі представника позивача, відповідача, в ході якого встановлено доведеним використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, що в суті і не заперечувалось відповідачем, що є порушенням прав, передбаченим п. "а" ст. 50 Закону, за яке згідно з п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону передбачена можливість стягнення з винної особи компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що у закладі харчування - піцерії "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, в якому відповідач здійснює свою господарську діяльність, ним використано музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" у виконані ОСОБА_9 без дозволу на те правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено відповідні авторські права, вимоги Організації про стягнення компенсації заявлені у мінімальному розмірі, передбаченому Законом - 10 мінімальних заробітних плат, підлягають задоволенню.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості, колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає доводи, наведені в скарзі спроможними і такими які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, які є підставою скасування оскарженого рішення як такого, що вимогам законності та обґрунтованості в цілому відповідає.
Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.10.2016 у справі №925/1082/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст складено 20.01.2016
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді В.О. Пантелієнко
О.М. Остапенко