29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" січня 2017 р.Справа № 924/1134/16
Господарський суд Хмельницької області у складі:
Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали
За позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", с. Поляхова Теофіпольського району Хмельницької області
про стягнення 559 134,17 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 11.01.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2- директор СТОВ "Нива".
В засідання суду 18.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищі у розмірі 559 134,17 грн.
В обґрунтування позову позивачем вказується, що проведеною Хмельницькою міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері перевіркою встановлено, що СТОВ „Нива” здійснювало самовільне водокористування у відсутності дозволу на спеціальне водокористування, чим порушували вимоги ст.ст.44, 48 Водного кодексу України.
СТОВ „Нива” в період із 05.06.2013р. по 22.08.2013р. у відсутності дозволу на спеціальне водокористування здійснено забір 8249,250м3 води.
Так, відповідно до ч.2 ст.48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Відповідно до ч.1 ст.49 Водного Кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
П.6 ч.3 ст.110 Водного Кодексу України передбачено, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Відповідно статті 111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
Згідно із ст.325 Податкового Кодексу України ставка збору за спеціальне використання підземних вод, на день виявлення порушення, встановлена у розмірі 67,78грн. за 100 м3 , відповідно 0,6778 грн. за 1 м.
Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок, порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Мінприроди України від 20.07.2009р. №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №220 від 30.06.2011р., розмір шкоди, завданої внаслідок самовільного використання вод без наявності відповідного на те дозволу СТОВ „Нива” становить 559 134,17грн. (станом на день проведення розрахунку).
Листом від 25.04.2016р. №1638/06 СТОВ „Нива” пропонувалось у добровільному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу. Претензія залишена без задоволення.
Пунктом 7 ч.3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності надходять до спеціального фонду Державного бюджету України, а відповідно до пункту 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Відповідач у відзиві на позов від 13.12.2016р. проти позову заперечує, зазначаючи таке: СТОВ „Нива” с.Поляхова, Теофіпольського району здійснювало водопостачання для господарських потреб на підставі дозволу №001927 на спецводокористування терміном дії із 04.06.2008р. до 04.06.2013р.
22.05.2013р. в межах дії вказаного дозволу на спеціальне водокористування, СТзОВ „Нива” с.Поляхова, Теофіпольського району завчасно подало документи на виготовлення документації по спецводокористуванню та здійснило оплату згідно платіжного доручення №382 від 24.05.2013р.
Лише 22.08.2013 Хмельницькою обласною державною адміністрацією було надано дозвіл №25 на спеціальне водокористування Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Нива” с.Поляхова, Теофіпольського району терміном до 22.08.2016.
Таким чином, в період із 24.05.2013р. по 22.08.2013р. органами виконавчої влади розглядалось клопотання СТзОВ „Нива”, щодо оформлення дозволу на спеціальне водокористування, термін оформлення якого становив більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів товариства, що не залежало від волі товариства чи його вини.
Відповідач зазначає, що вказаний період водокористування був повністю оплачений товариством, що підтверджується відповідним платіжними дорученнями №523 від 08.07.2013 та №751 від 22.10.2013р.
Керуючись ч.1 ст.41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.
Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб'єкта господарювання відповідної заяви.
Згідно постанови КМУ від 13,03.2002р. №231 "Порядок погодження та видачі дозволів спеціального використання", розрахунок повинен проводитись за 30 календарних днів і 10 робочих днів;
На підставі постанови КМУ від 27.01.2010р. №77 "Про деякі питання застосування принципу мовчазної згоди", згідно якої у разі ненадання у визначений законом строк суб'єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо встановленого здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документу дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документів дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.
Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої указом Міністерства охорони навколишнього природного середовищу України № 389 від 20.07.2009 розраховано шкоду (збитки), заподіяної державі внаслідок самовільного використання води з водного об'єкту за період із 05.06.2012р. по 22.08.2013р., загальний розмір якої 559 134 грн.17 коп., хоча забір води здійснювався СТзОВ „Нива” на вищезазначених законних підставах.
Враховуючи і те , що земельні ділянки, на яких розміщено свердловини, закріплені за СТзОВ „Нива” на праві повного господарського відання, використовуються для господарсько-побутових потреб товариства та при цьому, товариством у спірний період не було перевищено обсяги видобутку води, встановлені статтею 23 Кодексу України про надра, в якій закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько- побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Незважаючи на це 18.08.2014р. Хмельницькою міжрайонною прокуратурою з нагляду додержанням законів у природоохоронній сфері, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014240060000005, за фактом вчинення посадовими особами СТзОВ „Нива”, службової недбалості та незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення,.
Після проведення всебічної перевірки та встановлення об'єктивності, слідчим Теофіпольського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_3, було прийнято рішення та винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутності складу кримінальних правопорушень. Підсумовуючи вищенаведене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача у засіданні суду 18.01.2017р. прибув, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні із підстав, викладених у позові.
Представник відповідача у засідання суду 18.01.2017р. прибув, підтримав письмову позицію, викладену у відзиві.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
На підставі доручення Хмельницької міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 14.08.2014р. за №96-775 вих.-14 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів від 15.08.2014р. б/н.
Вказаним Розрахунком було зазначено, що ТОВ „Нива” здійснювало незаконне використання із артезіанських свердловин підземних вод, без дозволу на спеціальне водокористування.
Відповідно до довідки від 12.08.2014 року за №66 яку надало СТзОВ „Нива”, підприємством використано у період з 05.06.2013 року по 22.08.2013 року 8 249,250 куб.м. води. Згідно п. 325.2 ст. 325 Податкового кодексу України норматив збору за спеціальне водокористування, встановлений як 67,78 за 100 куб.м.
Згідно Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України „Про затвердження Методики розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів” №389 від 20.07.2009р. (із змінами і доповненнями), затвердженим наказом Мінприроди України від 30.06.2011 р. №220, інспектором розраховані збитки в сумі 559 134,17 грн. згідно формули:
Зсам. = 100 х W х Tap, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування, куб. м.;
Тар - розмір, грн./100 куб.м., аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої ст. 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення; 100 - коефіцієнт.
Зсам. = 100 х 8 249,250 х 67,78/100 = 559 134,17 грн.
Держупраління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області СТОВ „Нива” видано дозвіл №001927 на спецводокористування для господарських потреб строком дії з 04.06.2008р. до 04.06.2013р.
22.05.2013р. СТОВ „Нива” с. Поляхова, Теофіпольського району подано документи на виготовлення документації по спецводокористуванню та здійснило оплату згідно платіжного доручення №382 від 24.05.2013р. на суму 24 000,00 грн.
22.08.2013р. Департамент екології та природних ресурсів СТОВ „Нива” було надано дозвіл №25 на спеціальне водокористування терміном дії із 22.08.2013р. до 22.08.2016р.
Із матеріалів справи слідує, що за спецкористування за період ІІ-ІІІ квартали 2013 року СТОВ „Нива” було сплачено до бюджету кошти в сумі 1 051,63 грн. згідно платіжного доручення №523 від 08.07.2013р. та в сумі 1 289,02 грн. згідно платіжного доручення №751 від 22.10.2013р.
Матеріали справи містять постанову слідчого СВ Теофіпольського РВ УМВС України у Хмельницькій області про закриття кримінальної справи від 29.05.2015р., якою було встановлено, що, оскільки термін ліцензії на спеціальне водокористування закінчився 06.06.2013р., тому у травні 2013р. СТОВ „Нива” звернулось із заявою до управління екології у Хмельницькій області про подовження терміну дії дозволу. У зв'язку із реорганізацією управління екології у Хмельницькій області, дозвіл на спецкористування було видано через три місяці.
Вказаною постановою слідчого було встановлено, що факт неналежного виконання директором СТОВ „Нива” ОСОБА_2 своїх службових обов'язків щодо незаконного видобування корисних копалин, не підтвердився. Відтак, кримінальне провадження №42013240060000005 від 18.08.2014р. було закрите у зв'язку із відсутністю в діях директора ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
25.04.2016р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області листом за вих.№1638/06 звернулась до СТОВ „Нива”, згідно якого запропонувала в добровільному порядку сплатити шкоду в розмірі 559 134,17 грн. за самовільне спецкористування без відповідної ліцензії.
Оскільки відповідач в добровільному порядку шкоду не сплатив, позивач звернувся із позовом до суду та просить стягнути з відповідача 559 134,17 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) передбачено, що природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки.
Статтею 5 Закону визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Згідно із п.4.3. Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р. Інспекція складає протоколи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках передбачених законом.
Відповідно до п.6.4. Положення Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження.
Із матеріалів справи слідує, що розрахунок розміру заподіяних збитків внаслідок самовільного використання відповідачем водних ресурсів за відсутності дозволу було проведено державним інспектором з охорони навколишнього середовища на підставі доручення Хмельницького міжрайонного прокурора (лист від 14.08.2014р. №96-775вих-14). Натомість, в матеріалах справи відсутній будь-який акт перевірки природоохоронного законодавства, за результатами проведення якої мало б бути встановлено порушення СТОВ „Нива” вимог природоохоронного законодавства.
Поданий суду Розрахунок розміру відшкодування збитків від 15.08.2014р. та лист природоохоронного прокурора від 14.08.2014р. №96-775вих-14 до таких актів перевірки чинним законодавством України не віднесено.
Відповідно до ст.42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.
Частиною 2 ст.48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Згідно п.9 ст.44, ч.1 ст.49 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Із матеріалів справи слідує, що відповідач здійснював спеціальне водокористування для господарських потреб на підставі дозволу Держупраління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області №001927 строком дії з 04.06.2008р. до 04.06.2013р.
При цьому, судом встановлено, що СТОВ „Нива” с. Поляхова Теофіпольського району вчасно та у межах встановлених строків 22.05.2013р. подало документи на виготовлення документації по спецводокористуванню та здійснило відповідну оплату згідно наявних в матеріали справи платіжних доручень №382 від 24.05.2013р., №523 від 08.07.2013р., №751 від 22.10.2013р.
Натомість, Департаментом екології та природних ресурсів СТОВ „Нива” лише 22.08.2013р. було надано дозвіл №25 на спеціальне водокористування терміном дії із 22.08.2013р. до 22.08.2016р.
Із наявного в матеріалах справи листа Департаменту екології та природних ресурсів від 28.12.2016р. №03/1-637 слідує, що Державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях були ліквідовані та свої повноваження виконували до 17.05.2013р., а приймання заяв та документів на видачу дозволів на спец користування Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації розпочав із 10.07.2013р. через центри надання адміністративних послуг.
Судом приймається до уваги, що Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 13.03.2013р. „Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища” Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області було ліквідоване.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні” від 16.10.2012 року №5456-VI передбачено, що свої повноваження територіальні органи, які ліквідуються виконували до „17” травня 2013 року.
Департамент екології та природних ресурсів є новоствореним структурним підрозділом Хмельницької обласної державної адміністрації та утворений розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 16.05.2013р., зареєстрований як юридична особа 20.05.2013р.
У відповідності до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” Департаментом були розроблені регламенти (інформаційні картки), якими визначена послідовність дій для отримання документів дозвільного характеру, в тому числі дозволу на спеціальне водокористування, які направлялись головам районним державних адміністрацій та міст (обласного значення) на погодження (лист від 21.06.2013 №05/3-0184).
Департамент екології та природних ресурсів листом від 28.12.2016р. №03/1-637 також підтвердив, що після надходження в дозвільні центри райдержадміністрації та міст обласного значення вказаних регламентів (інформаційних карток), останніми розпочався прийом документів на видачу дозволів на спеціальне водокористування.
За таких обставин повідомлено, що заява на видачу дозволу на спеціальне водокористування СТОВ „Нива” надійшла до Департаменту екології та природних ресурсів 15.07.2013р. вхідний №04/257-05/3 (реєстраційний номер дозвільного центру Хмельницької міської ради №5000 від 15.07.2013 року). За результатами розгляду наданих документів видано дозвіл на спеціальне водокористування №25 від 22.08.2013 року.
Статтями 110, 111 Водного кодексу України встановлено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
За таких обставин, судом приймається до уваги, що відповідач у встановленому законом порядку вчасно звертався до відповідних дозвільних органів за відповідним дозволом, натомість останній було видано лише 22.08.213р. із порушенням строків за відсутності вини відповідача.
Дане підтверджується також постановою слідчого СВ Теофіпольського РВ УМВС України у Хмельницькій області про закриття кримінальної справи від 29.05.2015р., якою було встановлено, що, оскільки термін ліцензії на спеціальне водокористування закінчився 06.06.2013р., тому у травні 2013р. СТОВ „Нива” звернувся із заявою до управління екології у Хмельницькій області про подовження терміну дії дозволу. У зв'язку із реорганізацією управління екології у Хмельницькій області, дозвіл на спецкористування було видано через ти місяці.
Вказаною постановою слідчого також було встановлено, що факт неналежного виконання директором СТОВ „Нива” ОСОБА_2 своїх службових обов'язків щодо незаконного видобування корисних копалин, не підтвердився. Відтак, кримінальне провадження №42013240060000005 від 18.08.2014р. було закрите у зв'язку із відсутністю в діях директора ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Відсутність вини відповідача при отриманні дозволу на спецвикористання водних ресурсів для господарських потреб підтверджується також проведеною в період із 17.05.2013р. по 10.07.2013р. реорганізацією територіальних органів охорони навколишнього природного середовища, інформація про яку викладена у листі Департаменту екології та природних ресурсів від 28.12.2016р. №03/1-637.
Згідно з ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В даній статті міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина. Відсутність будь-якого з цих елементів виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 ст.1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до роз'яснення Вищого Арбітражного Суду №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкодою.
Згідно з п.1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" №02-5/744 від 27.06.2001р. вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (статті 440 та 442 Цивільного кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем в повному обсязі на підставі поданих доказів та документів доведено відсутність його вини у заподіянні шкоди та відсутність самого факту порушення останнім природоохоронного законодавства.
При цьому, наведені позивачем доводи та міркування були спростовані відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів, які містяться у матеріалах справи.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог позивача необхідно відмовити у повному обсязі.
Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі на відповідача не покладаються у зв'язку із відмовою в позові.
Керуючись ст.ст.1, 2, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
У позові Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", с. Поляхова Теофіпольського району Хмельницької області про стягнення 559 134,17 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, відмовити.
Повне рішення складено 23.01.2017р.
Суддя В.В. Магера
Віддруковано 1 прим. - до матеріалів справи