Рішення від 17.01.2017 по справі 916/2566/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"17" січня 2017 р.Справа № 916/2566/16

Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів Літвінова С.В., та ОСОБА_1, розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СТЕРОП” (18000, м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 208, код ЄДРПОУ 39404188)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „УЛС ГЛОБАЛ”

(68094, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, 41, код ЄДРПОУ 39158662)

про стягнення 1 714 000,00 грн.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 29.08.2016);

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „СТЕРОП” (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „УЛС ГЛОБАЛ” (далі - Відповідач) про стягнення безпідставно перерахованих коштів у розмірі 1 714 000,00 грн.

Ухвалою суду від 22.09.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.10.2016.

Ухвалою суду від 07.10.2016 накладено арешт на суму грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю „УЛС ГЛОБАЛ” у розмірі 1 714 000,00 грн., що обліковуються на рахунку у банківській установі, а саме: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_3 „ПІВДЕННИЙ”, МФО 328209, № 26000010033543.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 07.10.2016 на 21.10.2016, від 21.10.2016 на 07.11.2016.

В судовому засіданні 07.11.2016 оголошено перерву до 18.11.2016.

Ухвалою суду від 18.11.2016 продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів до 06.12.2016.

У судовому засіданні оголошувались перерви 18.11.2016 до 23.11.2016, 23.11.2016 до 02.12.2016.

Ухвалою суду від 02.12.2016 призначено справу № 916/2566/16 до колегіального розгляду.

За результатами автоматизованого розподілу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Літвінов С.В. та Оборотова О.Ю.

Ухвалою суду від 06.12.2016 прийнято справу № 916/2566/16 до свого провадження у вказаному вище складі колегії суддів, викликано керівників ТОВ „СТЕРОП” та ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду цієї справи, та призначено її до розгляду на 26.12.2016.

Ухвалою суду від 26.12.2016 відкладено розгляд справи на 17.01.2017.

В судовому засіданні 07.11.2016 представник позивача надав клопотання про забезпечення позову від 07.11.2016 (вх. № 2-5874/16 від 07.11.2016) (а.с. 122-125), в якому просить суд накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛС ГЛОБАЛ" у розмірі заявлених позовних вимог - 1 714 000,00 грн. на рахунки, які зазначені у листі Іллічвської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ФДС в Одеській області від 19.10.2016 № 15880/10 (вх. № 26259/16 від 27.10.2016) /а.с. 97-104/.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011).

Проте, позивачем жодним чином не мотивовано клопотання про забезпечення позову від 07.11.2016 (вх. № 2-5874/16 від 07.11.2016), зокрема, щодо необхідності вжиття додаткових заходів забезпечення позову. А відтак, вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на частини першу, другу статті 1212 Цивільного кодексу України, обґрунтовані набуттям Відповідачем без достатньої правової підстави грошових коштів Позивача у сумі 1 714 000,00 грн., які ТОВ „СТЕРОП” помилково перерахував на банківський рахунок ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” № 26000010033543 в ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» платіжним дорученням від 28.12.2015 № 71. При цьому, Позивач стверджує, що у платіжному дорученні було помилково вказано призначення платежу «попередня оплата за кукурудзу згідно дог. № 14 від 28.12.2015р. без ПДВ», оскільки такого договору, який би був укладений між сторонами не існує.

У відповідь на пояснення представників Відповідача, представники Позивача заперечували факти укладення між сторонами Договору поставки від 21.12.2015 № 35, складення видаткової накладної від 31.12.2015 № РН-0000104, та оформлення листа ТОВ „СТЕРОП” від 28.12.2015 № 35, фотокопії яких були надані представником ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ”.

Ухвалою суду від 07.11.2016 витребувані у сторін оригінали наступних документів: видаткова накладна від 31.12.2015 № РН-0000104; лист ТОВ „СТЕРОП” адресований директору ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” від 28.12.2015 № 35; податкова накладна від 28.12.2015 № 9; договір поставки від 21.12.2015 № 35.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду Одеської області „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 № 18).

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 07.11.2016, від 06.12.2016 та від 26.12.2016 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив. Направлення судової кореспонденції ТОВ "УЛС ГЛОБАЛ" підтверджується Реєстром вихідної поштової кореспонденції за 28.12.2016 (а.с. 176).

У судових засіданнях 07.11.2016 та 18.11.2016 представники Відповідача надали усні пояснення, у яких визнали факт отримання грошової суми у розмірі 1 714 000,00 грн., однак зазначили, що вказані кошти були зараховані ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” як оплата за іншим договором поставки від 21.12.2015 № 35, укладеним між сторонами, за товар (пшениця 3 класу) переданого за видатковою накладною від 31.12.2015 № РН-0000104, на підставі листа ТОВ „СТЕРОП” від 28.12.2015 № 35.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

встановив:

28.12.2015 за платіжним дорученням № 71 ТОВ „СТЕРОП” з рахунку № 2600600018425 у ПАТ філії АТ «Укрексімбанк» у м. Черкасах (МФО 354789) на рахунок ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” № 26000010033543 у ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» (МФО 328209) перераховано кошти у розмірі 1 714 000,00 грн. /а.с. 10/. При цьому, у призначенні платежу платіжного доручення від 28.12.2015 № 71 зазначено «попередня оплата за кукурудзу згідно дог. № 14 від 28.12.2015р. без ПДВ». Здійснення вказаного перерахування також підтверджується листом ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» від 03.10.2016 № 232-53224БТ. (а.с. 62).

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У матеріалах справи відсутні докази укладення між ТОВ „СТЕРОП” та ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” договору на поставку кукурудзи від 28.12.2015 № 14.

В матеріалах справи наявні фотокопії договору поставки від 21.12.2015 № 35, видаткової накладної від 31.12.2015 № РН-0000104, податкової накладної від 28.12.2015 № 9, листа ТОВ „СТЕРОП” від 28.12.2015 № 35 адресованого директору ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ”, посвідчені штампом «КОПІЯ ВІРНА», печаткою ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” та підписом представника Відповідача ОСОБА_4

Зі змісту пункту 1.1 фотокопій Договору поставки від 21.12.2015 № 35 та Специфікації № 1 до нього, вбачається, що ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” (Постачальник) зобов'язався поставити і передати у власність ТОВ „СТЕРОП” (Покупця), а Покупець прийняти та оплатити пшеницю 3 класу вражаю 2015 року у кількості 150 метричних тонн +/- 5% за ціною 3 600 грн. за 1 м.т. в т.ч. ПДВ, загальна вартість 540 000,00 грн. /а.с. 114-118/.

У фотокопії видаткової накладної від 31.12.2015 № РН-0000104 вказується про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „СТЕРОП” від ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” за договором від 21.12.2015 № 35 пшениці 3 класу (врожай 2015р.) у кількості 476,111 т. за ціною 3 6000,00 грн. на суму 1 714 000,00 грн. /а.с.119/.

У фотокопії листа ТОВ „СТЕРОП” від 28.12.2015 № 35 зазначається про перерахування Відповідачу 28.12.2015 грошових коштів в сумі 1 714 000,00 грн., та від імені Позивача запропоновано вважати вірним наступне призначення платежу оплата за пшеницю 3 кл (врожай 2015р.) згідно договору № 35 від 21.12.2015р., без ПДВ. /а.с. 120/.

Відповідно до частин першої, другої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Пунктом 1 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін

Частиною другою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

З огляду на твердження представників Відповідача про зарахування ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” коштів у розмірі 1 714 000,00 грн. як оплати за Договором поставки від 21.12.2015 № 35, за товар (пшениця 3 класу), переданого за видатковою накладною від 31.12.2015 № РН-0000104, на підставі листа ТОВ „СТЕРОП” від 28.12.2015 № 35, для з'ясування наявності чи відсутності таких обставин, суду необхідно дослідити цей договір та документи складені на його виконання і надати їм правову оцінку.

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору (пункт 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18).

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу (пункт 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18).

В судовому засіданні представник Відповідача ОСОБА_4 надав усні пояснення, у яких повідомив суд про те, що оригінали Договору поставки від 21.12.2015 № 35, видаткової накладної від 31.12.2015 № РН-0000104, та листа ТОВ „СТЕРОП” від 28.12.2015 № 35 у ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” відсутні, а відповідність оригіналам копій вказаних документів, наданих суду, ним при їх посвідченні не перевірялась.

З огляду на наведені обставини, що викликають у суду обґрунтовані сумніви щодо відповідності поданих копій, судом ухвалою суду від 07.11.2016 були витребувані у сторін оригінали наступних документів: видаткова накладна від 31.12.2015 № РН-0000104; лист ТОВ „СТЕРОП” адресований директору ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” від 28.12.2015 № 35; податкова накладна від 28.12.2015 № 9; договір поставки від 21.12.2015 № 35. Проте, вказані вимоги суду виконані не були, та оригінали відповідних документів не надані. А відтак, за відсутності оригіналів вказаних документів, їх фотокопії, які знаходиться у матеріалах справи, не можуть вважатись належними і допустимими доказами здійснення господарської операції, зокрема, укладення та виконання цього правочину, і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Отже, у матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази на підтвердження обставин укладення між ТОВ „СТЕРОП” і ТОВ „УЛС ГЛОБАЛ” будь-яких договорів на поставку товару та їх виконання за рахунок отриманих від Позивача грошових коштів у розмірі 1 714 000,00 грн., перерахованих платіжним дорученням від 28.12.2015 № 71. А відтак, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 1 714 000,00 грн.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 23 січня 2017 р.

Керуючись частинами першою, другою статті 202, частиною першою статті 205, частинами першою, другою статті 207, пунктом 1 частини першої статті 208, частиною першою статті 626, частиною першою статті 639, частинами першою, другою статті 1212 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 180 Господарського кодексу України, пунктами 2.2, 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, статтями 33, 34, 36, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „УЛС ГЛОБАЛ” (68094, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, 41, код ЄДРПОУ 39158662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СТЕРОП” (18000, м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 208, код ЄДРПОУ 39404188) 1 714 000,00 грн. (один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч гривень 00 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „УЛС ГЛОБАЛ” (68094, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, 41, код ЄДРПОУ 39158662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СТЕРОП” (18000, м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 208, код ЄДРПОУ 39404188) витрати на сплату судового збору у розмірі 25 710,00 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот десять гривень 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий Ю.А. Шаратов

Суддя С.В. Літвінов

Суддя О.Ю. Оборотова

Попередній документ
64234219
Наступний документ
64234221
Інформація про рішення:
№ рішення: 64234220
№ справи: 916/2566/16
Дата рішення: 17.01.2017
Дата публікації: 27.01.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів)