23 січня 2017 року Справа № 915/1193/16
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання Долгової А.О.,
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6),
до відповідача: Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва
(54025, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 95),
про: стягнення 9109,42 грн. основного боргу, 9488,19 грн. пені, 1463,53 грн. - 3% річних та 12195,05 грн. збитків від інфляції.
Згідно пояснень б/н від 30.12.2016: стягнення 9488,19 грн. пені, 1463,53 грн. - 3% річних та 12195,05 грн. збитків від інфляції, -
Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва 9109,42 грн. основного боргу, 9488,19 грн. пені, 1463,53 грн. - 3% річних та 12195,05 грн. збитків від інфляції.
12.12.2016 від позивача на адресу суду надійшли пояснення б/н від 09.12.2016, в яких він просить розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
19.01.2017 від позивача на адресу суду надійшли пояснення б/н від 30.12.2016, в яких ним повідомлено, що при здійсненні розрахунку штрафних санкцій за поставку природного газу за жовтень 2014 року, було допущено арифметичну помилку, а саме сума 9109,42 грн. зазначена як борг. Згідно банківських виписок відповідачем було сплачено 9109,42 грн. 04.11.2014 за поставку природного газу за жовтень 2014 року та зазначає, що основна заборгованість за договором №1339/14-ТЕ-22 від 27.12.2013 відсутня.
Відповідно до зазначених письмових пояснень, остаточні позовні вимоги складаються з 9488,19 грн. пені, 1463,53 грн. - 3% річних та 12195,05 грн. збитків від інфляції, в межах яких судом розглядається справа.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору купівлі-продажу природного газу №1339/14-ТЕ-22 від 27.12.2013, відповідач не розрахувався за спожитий природний газ своєчасно, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав.
У відповідності до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 22.11.2016 відкладено розгляд справи.
12.12.2016 ухвалою суду було продовжено розгляд справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 11.01.2017.
11.01.2017 в судовому засіданні у відповідності до ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено.
У судовому засіданні 23.01.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та Будинкоуправлінням №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва було укладено договір купівлі - продажу природного газу №1339/14-ТЕ-22 (надалі - Договір №1339/14-ТЕ-22) (а.с.12-17), згідно якого продавець (позивач у справі) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідач у справі) у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього Договору (п.1.1. Договору №1339/14-ТЕ-22).
У відповідності до п.2.1. Договору №1339/14-ТЕ-22, позивач передає відповідачеві в період з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 290 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис., куб. м.): січень - 60 тис. куб. м., лютий - 55 тис. куб. м., березень - 45 тис. куб. м., квітень - 20 тис. куб. м., жовтень - 20 тис. куб. м., листопад - 40 тис. куб. м., грудень - 50 тис. куб. м.
У пункті 3.3. Договору №1339/14-ТЕ-22 сторонами визначено, що приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача.
Так, згідно наданих позивачем доказів, на виконання вимог Договору №1339/14-ТЕ-22, позивач протягом січня-грудня 2014 року поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 247186,11 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014, 28.02.2014, 31.03.2014, 30.04.2014, 31.10.2014, 30.11.2014 та 31.12.2014 (а.с.20-26).
Відповідно до розділу 6 Договору №1339/14-ТЕ-22 сторонами визначений порядок та умови проведення розрахунків. Так, згідно пункту 6.1. Договору №1339/14-ТЕ-22, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач, всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства розрахувався за спожитий природний газ не своєчасно.
За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у загальній сумі 1463,53 грн., з яких за зобов'язаннями січня 2014 року - 3% річних нараховані за період з 15.02.2014 по 03.04.2014 у сумі 163,05 грн.; за зобов'язаннями лютого 2014 року - 3% річних нараховані за період з 15.03.2014 по 23.09.2014 у сумі 726,00 грн.; за зобов'язаннями березня 2014 року - 3% річних нараховані за період з 15.04.2014 по 01.10.2014 у сумі 511,28 грн.; за зобов'язаннями квітня 2014 року - 3% річних нараховані за період з 15.05.2014 по 01.10.2014 у сумі 3,46 грн.; за зобов'язаннями листопада 2014 року - 3% річних нараховані за період з 15.12.2014 по 24.12.2014 у сумі 31,46 грн.; за зобов'язаннями грудня 2014 року - 3% річних нараховані за період з 15.01.2015 по 22.01.2015 у сумі 28,28 грн.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем та дійшов наступних висновків.
При нарахуванні 3% річних по зобов'язанням січня - березня 2014 року позивачем не були враховані приписи п.1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”, за якими день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань, річних та пені, та здійснено нарахування 3% річних у тому числі у день фактичної оплати відповідачем заборгованості. При нарахуванні 3% річних по зобов'язанням листопада 2014 року позивачем не були враховані вимоги ч.5 ст.254 ЦК України.
Судом розмір 3% річних за зобов'язаннями січня - березня 2014 року уточнено, виходячи з наступного.
Оскільки, позивачем при нарахуванні 3% річних було включено у період нарахування день фактичної оплати, суд здійснив перерахунок 3% річних без врахування днів фактичної оплати відповідачем заборгованості за спожитий природний газ, а саме:
- за зобов'язаннями січня 2014 року:
за період з 12.03.2014 по 20.03.2014 (9 дн.), виходячи із суми боргу 40000,00 грн.: 40000,00 грн. х 3% х 9 дн. / 365 дн. = 29,59 грн.;
за період з 22.03.2014 по 25.03.2014 (4 дн.), виходячи із суми боргу 25000,00 грн.: 25000,00 грн. х 3% х 4 дн. / 365 дн. = 8,22 грн.;
за період з 27.03.2014 по 03.04.2014 (8 дн.), виходячи із суми боргу 15000,00 грн.: 15000,00 грн. х 3% х 8 дн. / 365 дн. = 9,86 грн.;
- за зобов'язаннями лютого 2014 року:
за період з 04.06.2014 по 16.07.2014 (43 дн.), виходячи із суми боргу 50000,00 грн.: 50000,00 грн. х 3% х 43 дн. / 365 дн. = 176,71 грн.;
за період з 01.08.2014 по 04.09.2014 (35 дн.), виходячи із суми боргу 22088,19 грн.: 22088,19 грн. х 3% х 35 дн. / 365 дн. = 63,54 грн.;
за період з 06.09.2014 по 14.09.2014 (9 дн.), виходячи із суми боргу 2088,19 грн.: 2088,19 грн. х 3% х 9 дн. / 365 дн. = 1,54 грн.;
- за зобов'язаннями березня 2014 року:
за період з 26.09.2014 по 01.10.2014 (6 дн.), виходячи із суми боргу 14698,89 грн.: 14698,89 грн. х 3% х 6 дн. / 365 дн. = 7,25 грн.;
- за зобов'язаннями листопада 2014 року: відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. З огляду на приписи зазначеної статті та п.6.1. Договору №1339/14-ТЕ-22, днем прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за поставлений у листопаді 2014 року природний газ слід вважати 16.12.2014, оскільки 14.12.2014 припадає на неділю, а перший наступний робочий день - це 15.12.2014. Відповідно, простроченим платіж буде вважатись з 16.12.2014.
Таким чином, нарахування 3% за зобов'язанням листопада 2014 року має здійснюватись за період з 16.12.2014 по 24.12.2014 (9 дн.), виходячи із суми боргу 38278,38 грн.: 38278,38 грн. х 3% х 9 дн. / 365 дн. = 28,32 грн.
За зобов'язаннями квітня 2014 року позивачем при нарахуванні 3% річних було допущено технічну описку при додаванні сум, було зазначено 3,46 грн., замість 3,47 грн. (1,56 грн. +1,91 грн.).
Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягають 3% річних у загальній сумі 1444,46 грн. (156,47 + 719,88 + 508,04 + 3,47 + 28,32 + 28,28).
В частині стягнення 3% річних у сумі 19,07 грн. слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України, позивач також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 12195,05 грн. за період з лютого по жовтень 2014 року.
Перевіривши виконаний позивачем розрахунок збитків від інфляції, суд дійшов наступних висновків.
Згідно абз.2 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 “Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
При здійсненні розрахунку індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться “ланцюговим” методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату № 265 від 27.07.2007 “Про затвердження ОСОБА_1 розрахунку базового індексу споживчих цін”).
Отже при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, якщо термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується, вказана правова позиція також зазначена в Постанові Вищого Господарського Суду України по справі №29/75-10-1823 від 24.11.2010, по справі №4/54-10-18-18 від 19.01.2011 та по справі №915/727/13 від 30.10.2013.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку позивача збитки від інфляції за зобов'язаннями січня 2014 року ним нараховані починаючи з лютого 2014 року, в якому відповідач мав здійснити оплату. Аналогічна ситуація і по решті рахунків.
Однак, як зазначалось вище, найменший період визначення становить місяць, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
При цьому сума, яку внесено з 1-го до 15-го дня включно відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця. Якщо суму внесено з 16-го до 31-го дня включно місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Враховуючи, що позивачем нараховані інфляційні за періоди прострочення виконання відповідачем зобов'язання, які не дорівнюють календарному місяцю та без урахування часткової оплати заборгованості до 15-го числа місяця. В якому проводилось нарахування, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних розрахунків:
1) по рахунку січня 2014 року - за березень 2014 року; сума боргу на початок періоду 40000,00 грн.; сумарний індекс інфляції склав 102,2 %; збитки від інфляції 880,00 грн. (40000,00 х 102,2 % - 40000,00).
2) по рахунку лютого 2014 року:
- за період квітень, травень 2014 року; сума боргу на початок періоду 63726,61 грн.; сумарний індекс інфляції склав 107,225 %; збитки від інфляції 4604,25 грн. (63726,61 х 107,225 % - 63726,61);
- за період червень, липень 2014 року; сума боргу на початок періоду 50000,00 грн.; сумарний індекс інфляції склав 101,404 %; збитки від інфляції 702,00 грн. (50000,00 х 101,404 % - 50000,00);
- за серпень 2014 року; сума боргу на початок періоду 22088,19 грн.; сумарний індекс інфляції склав 100,8 %; збитки від інфляції 176,71 грн. (22088,19 х 100,8 % - 22088,19);
- за вересень 2014 року; сума боргу на початок періоду 2088,19 грн.; сумарний індекс інфляції склав 102,9 %; збитки від інфляції 60,56 грн. (2088,19 х 102,9 % - 2088,19).
3) по рахунку березня 2014 року - за період з травня по вересень 2014 року; сума боргу на початок періоду 37610,70 грн.; сумарний індекс інфляції склав 109,176 %; збитки від інфляції 3451,16 грн. (37610,70 х 109,176 % - 37610,70).
4) по рахунку квітня 2014 року - за період з червня по вересень 2014 року; сума боргу на початок періоду 301,11 грн.; сумарний індекс інфляції склав 105,179 %; збитки від інфляції 15,59 грн. (301,11 х 105,179 % - 301,11).
За вказаних обставин, стягненню з відповідача підлягають збитки від інфляції у загальній сумі 9890,27 грн. (880,00 + 5543,52 + 3451,16 + 15,59).
В частині стягнення збитків від інфляції у сумі 2304,78 грн. слід відмовити.
За приписами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків виділяється сплата неустойки
На підставі п.7.2. Договору №1339/14-ТЕ-22 та у відповідності до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 (із змінами та доповненнями) та ч.6 ст.232 ГК України, позивачем нарахована пеня в сумі 9488,19 грн., з яких: за зобов'язаннями січня 2014 року - пеня нарахована за період з 15.02.2014 по 03.04.2014 у сумі 706,56 грн.; за зобов'язаннями лютого 2014 року - пеня нарахована за період з 15.03.2014 по 14.09.2014 у сумі 4512,68 грн.; за зобов'язаннями березня 2014 року - пеня нарахована за період з 15.04.2014 по 01.10.2014 у сумі 3685,65 грн.; за зобов'язаннями квітня 2014 року - пеня нарахована за період з 15.05.2014 по 01.10.2014 у сумі 25,76 грн.; за зобов'язаннями листопада 2014 року - пеня нарахована за період з 15.12.2014 по 24.12.2014 у сумі 293,64 грн.; за зобов'язаннями грудня 2014 року - пеня нарахована за період з 15.01.2015 по 22.01.2015 у сумі 263,90 грн.
Відповідно до п.9.3. Договору №1339/14-ТЕ-22, строк у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, сторони узгодили тривалістю у п'ять років.
Таким чином, позивачем не пропущений строк позовної давності для стягнення пені за вказані періоди.
В той же час, при перевірці розрахунку пені судом встановлено, що виконання грошового зобов'язання за поставлений у листопаді 2014 року природний газ слід вважати простроченим з 16.12.2014, оскільки 14.12.2014 припадає на неділю, а перший наступний робочий день - це 15.12.2014. Відповідно, нарахування позивачем пені з 15.12.2014 є неправомірним.
Судом розмір пені нарахованої за зобов'язаннями листопада 2014 року уточнено, виходячи з наступного.
Оскільки, позивачем при нарахуванні пені було включено у період нарахування день фактичної оплати, суд здійснив перерахунок пені без врахування днів фактичної оплати відповідачем заборгованості за спожитий природний газ, а саме:
1) за зобов'язаннями листопада 2014 року:
- борг відповідача за поставлений у листопаді 2014 року природний газ станом на 16.12.2014 становив 38278,38 грн., період нарахування з 16.12.2014 по 24.12.2014 (9 дн.), ставка НБУ- 14%, подвійна ставка НБУ - 28%: 38278,38 х 28 % х 9 дн. / 365 дн. = 264,28 грн.
Всього за зобов'язанням листопада 2014 року пеня становить 264,28 грн.
2) за зобов'язаннями січня 2014 року:
період нарахування з 12.03.2014 по 20.03.2014 (9 дн.), ставка НБУ- 6,5 %, подвійна ставка НБУ - 13 %: 40000,00 х 13 % х 9 дн. / 365 дн. = 128,22 грн.;
період нарахування з 22.03.2014 по 25.03.2014 (4 дн.), ставка НБУ- 6,5 %, подвійна ставка НБУ - 13 %: 25000,00 х 13 % х 4 дн. / 365 дн. = 35,62 грн.;
період нарахування з 27.03.2014 по 03.04.2014 (8 дн.), ставка НБУ- 6,5 %, подвійна ставка НБУ - 13 %: 15000,00 х 13 % х 8 дн. / 365 дн. = 42,74 грн.;
Всього за зобов'язанням січня 2014 року пеня становить 678,07 грн.
3) за зобов'язаннями лютого 2014 року:
період нарахування з 04.06.2014 по 16.07.2014 (43 дн.), ставка НБУ- 9,5 %, подвійна ставка НБУ - 19 %: 50000,00 х 19 % х 43 дн. / 365 дн. = 1119,18 грн.;
період нарахування з 01.08.2014 по 04.09.2014 (35 дн.), ставка НБУ- 12,5 %, подвійна ставка НБУ - 25 %: 22088,19 х 25 % х 35 дн. / 365 дн. = 529,51 грн.;
період нарахування з 06.09.2014 по 14.09.2014 (9 дн.), ставка НБУ- 12,5 %, подвійна ставка НБУ - 25 %: 2088,19 х 25 % х 9 дн. / 365 дн. = 12,87 грн.;
Всього за зобов'язанням лютого 2014 року пеня становить 4470,09 грн.
4) за зобов'язаннями березня 2014 року:
період нарахування з 26.09.2014 по 01.10.2014 (6 дн.), ставка НБУ- 12,5 %, подвійна ставка НБУ - 25 %: 14698,89 х 25 % х 6 дн. / 365 дн. = 60,41 грн.
Всього за зобов'язанням березня 2014 року пеня становить 3658,67 грн.
За зобов'язаннями квітня 2014 позивачем при нарізувані пені було допущено технічну описку при додаванні сум, було зазначено 25,76 грн., замість 25,75 грн. (9,87 грн. + 15,88 грн.).
Таким чином, загальний розмір пені за неналежне виконання відповідачем зобов'язань з січня по квітень 2014 року та з листопада по грудень 2014 року, який підлягає стягненню з відповідача, становить 9360,76 грн. (678,07 + 4470,09 + 3658,67 + 25,75 + 264,28 + 263,90).
В частині стягнення пені у сумі 127,43 грн. слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.
Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 821,84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва, 54025, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 95 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 22993289) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 20077720) 9360,76 грн. пені, 1444,46 грн. - 3% річних, 9890,27 грн. збитків від інфляції та 884,13 грн. судового збору.
3. В решті вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 24 січня 2017 року.
Суддя М.В.Мавродієва