01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26
"16" січня 2017 р. Справа № 911/4131/16
за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",
м. Дніпро,
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Коцюбинське, м. Ірпінь
про стягнення 165 239,37 грн.
Суддя О.В. Конюх
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 27.12.2016;
від відповідача: не з'явився;
позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 08.11.2016 до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Коцюбинське, м. Ірпінь, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 37 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 53 000,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 75 239,37 грн., а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 09.03.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2016 позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/4131/16 та призначено справу до розгляду на 16.01.2017.
10.01.2017 віл публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до господарського суду Київської області надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, до якого зокрема були подані банківські виписки по рахункам відповідача за спірним договором банківського обслуговування.
В судове засідання 16.01.2017 з'явився представник позивача, який в усних поясненнях позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити їх. Відповідач в судове засідання 16.01.2017 не з'явився, вимоги ухвали господарського суду від 19.12.2016 не виконав, витребувані судом документи та відзив на позов не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином.
Суд, у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копію ухвали господарського суду від 19.12.2016 рекомендованим листом з повідомленням, який на адресу суду не повернувся.
Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.
Розглянувши позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро (далі по тексту - ПАТ КБ "ПриватБанк", Банк) до відповідача - фізичної особи підприємця ОСОБА_1, смт. Коцюбинське, м. Ірпінь (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, Клієнт), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Відповідно до частини 1 ст. 1066, частин 1, 2 ст. 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. При цьому права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 1056 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до вищезазначених норм закону, 09.03.2011 відповідач ФОП ОСОБА_1 підписав заяву про відкриття рахунку та картку із зразками підписів і відбитка печатки, якою відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку (далі по тексту - Умови), які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування від 09.03.2011 на наступних умовах:
- вид кредиту - "кредитний ліміт на поточний рахунок" корпоративного клієнта, який надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта ( системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, яке полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (пункт 3.2.1.1. Умов);
- періодом безперервного користування кредитом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 30 днів. (пункт 3.2.1.1.11 Умов);
- за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи із процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка) (пункт 3.2.1.4.1 Умов);
- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (підпункт 3.2.1.4.1.1. Умов);
- до моменту обнуління кредитного ліміту випадку не обнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (пункт 3.2.1.4.1.2. Умов);
- у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань (підпункт 3.2.1.4.1.3. Умов);
- при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 3.2.1.5.1. Умов);
- нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15-ти років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (пункт 3.2.1.5.4. Умов).
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 09.03.2011 по 04.01.2017, банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно Умов, надавши відповідачу кредит в межах встановленого ліміту.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 09.03.2011 по 04.01.2017 відповідач у строки, встановлені Умовами та Правилами надання банківських послуг, згідно Тарифів банку, дебетове сальдо на рахунку не обнулив, в результаті чого з станом на 03.11.2016 (за заявлений позивачем період) за відповідачем рахується прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 37 000,00 грн.
Крім того, відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як встановлено судом, Договором банківського обслуговування від 09.03.2011 для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлена диференційована процентна ставка, відповідно до якої при не обнулінні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, процентна ставка складає 36% річних, а в разі непогашення кредиту починаючи з 91 дня після дати завершення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта вважаються порушеними. При порушенні клієнтом зобов'язань процентна ставка становить 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що станом на 03.11.2016 за період з 01.11.2013 по 03.11.2016 за відповідачем рахується заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 53 000,00 грн.
Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалою від 19.12.2016 витребував у відповідача докази, що підтверджують погашення ФОП ОСОБА_1 кредитного ліміту, процентів та штрафних санкцій за Договором банківського обслуговування від 09.03.2011. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не представив та доводи позивача не спростував.
У зв'язку із простроченням відповідачем грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в сумі 75239,37 грн., передбачену пунктом 3.2.1.4.1.3. Умов, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно до визначення частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Пунктом 3.2.1.4.1.3. Умов передбачено, що у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вказаних норм закону, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що поданий позивачем розрахунок виконано арифметично вірно та у відповідності до чинного законодавства та станом на 03.11.2016 належна до стягнення з відповідача пеня за період з 25.05.2011 по 03.11.2016 складає 75 239,37 грн.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк" повністю та приймає рішення про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 165 239,37 грн. за Договором банківського обслуговування від 09.03.2011, яка складається з: 37 000,00 грн. заборгованості за кредитом; 53 000,00 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 75 239,37 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; та відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судові витрати на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08298, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Островського, будинок 25, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 )
на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570)
37 000,00 грн. (тридцять сім тисяч гривень нуль копійок) заборгованості за кредитом,
53 000,00 грн. (п'ятдесят три тисячі гривень нуль копійок) заборгованості по процентам за користування кредитом,
75 239,37 грн. (сімдесят п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять гривень тридцять сім копійок) пені,
2 478,59 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят вісім гривень п'ятдесят дев'ять копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повний текст рішення 24.01.2017
Суддя О.В. Конюх