Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-95-51
Іменем України
"17" січня 2017 р. Справа № 911/3492/16
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», м. Київ
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фастів - Автотранс», м. Фастів
простягнення 27032,46 грн.
за участю представників:
сторін:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів - Автотранс» (далі - відповідач) про стягнення 27032,46 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, не повідомив страховика в установлені строки про настання дорожньо-транспортної пригоди, що надає останньому право регресної вимоги про стягнення понесених ним витрат у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.
На адресу суду від позивача надійшла заява від 16.01.2017, в якій він просить суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подану заяву суд відмовляє в її задоволенні, з огляду на відсутність підстави для залишення позову без розгляду. визначених ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надіслав.
Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.12.2015 № АІ/9091773. Даним полісом застраховано майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу ЧАЗ, державний номерний знак AI9564ЕК.
На пр. А. Палладіна, 44 в м. Києві 29.04.2016 о 17 год. 55 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЧАЗ, державний номерний знак AI9564ЕК, що належить відповідачу, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, за наслідками якої автомобілі отримали механічні пошкодження.
З постанови Святошинського районного суду м. Києва № 759/6911/16-п від 23.05.2016, копія якої залучена до матеріалів справи, вбачається, що вищевказане ДТП трапилось з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем ЧАЗ, державний номерний знак AI9564ЕК.
Згідно звіту СПД ОСОБА_3 від 05.06.2016 № 4944 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1 складає 28032,46 грн.
Відповідно до калькуляції від 05.06.2016 № 4944, складеної за допомогою системи AUDATEX, вартість відновлювального ремонту автомобіля Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1 склала 28032,46 грн.
Позивачем на підставі вказаних документів було складеного страховий акт № 4276-ЦВ від 04.07.2016 та розрахунок суми страхового відшкодування від 02.07.2016, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 27032,46 грн.
Позивач на виконання умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9091773, за яким застраховані майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу ЧАЗ, державний номерний знак AI9564ЕК, виплатив страхове відшкодування за пошкодження автомобіля Citroen, державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 27032,46 грн. згідно платіжного доручення від 14.07.2016 на суму 27032,46 грн., завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
Як стверджує позивач, відповідач, як власник транспортного засобу ЧАЗ, державний номерний знак AI9564ЕК, не повідомив страховика в установлені строки про настання дорожньо-транспортної пригоди, що надає останньому право регресної вимоги до відповідача про стягнення понесених ним витрат у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.
У зв'язку з чим, позивач звернувся з даним позовом з регресною вимогою до відповідача про стягнення 27032,46 грн. сплаченого страхового відшкодування в судовому порядку.
Пунктом 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Пунктом 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Положеннями п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування. Водій, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності. Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог, позаяк таке рішення повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 16.09.2015 № 6-284цс15 та постановах Вищого господарського суду України від 17.03.2016 у справі № 925/1188/15, від 09.08.2016 у справі № 911/4099/15.
Відповідно до приписів статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Із аналізу норм вищевказаного закону слідує, що рішення про виплату/невиплату страхового відшкодування відбувається після проведення перевірки та розслідування страхового випадку. За відсутності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування - страхових здійснює виплату страхового відшкодування потерпілій особі (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) тощо.
Позивач, добровільно виплативши страхове відшкодування, фактично визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком. Прийняття такого рішення підтверджує факт того, що позивач був обізнаний про всі обставини справи, учасників ДТП, мав необхідний обсяг інформації та документів про дорожнього-транспортну пригоду, а тому визнав наявність підстав для виплати страхового відшкодування потерпілій особі.
Отже, у випадку визнання страховиком ДТП страховим випадком, добровільної сплати страхового відшкодування - сам по собі факт неповідомлення про настання страхового випадку не може бути підставою для стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, оскільки такий страховий випадок визнається та не оспорюється страховиком. Доказів понесення необґрунтованих виплат, в зв'язку з неповідомленням про ДТП позивач суду не надав.
Оскільки, позивачем не доведено наявність повного складу цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, вимога позивача є недоведеною та безпідставною, в зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
В позові відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Ю.В. Подоляк
Дата підписання рішення 23.01.2017.