Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16. тел. 235-95-51
"17" січня 2017 р. Справа № 2-2/1845-2009
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши
скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
надії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-2/1845-2009
за позовомДочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
доОрендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»
про стягнення 35116511,19 грн.
за участю представників:
скаржника:ОСОБА_1 - дов. від 27.12.2016 № 267/16
відповідача:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлені можливими засобами зв'язку
ВДВС:ОСОБА_2 - дов. від 29.12.2016 № 1077/20.03-03
встановив:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 у справі № 2-2/1845-2009 позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про стягнення 35116511,19 грн., задоволені частково. Стягнуто з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 22317676,31 грн. боргу, 1795490,24 грн. інфляційних, 230472,98 грн. річних, 924702,55 грн. пені, 19020,19 грн. державного мита та 88,01 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. В частині стягнення 924702,55 грн. пені у позові відмовлено.
На виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 судом було видано відповідний наказ від 15.06.2009.
Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Київської області зі скаргою в порядку ст. 1212 ГПК України на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить суд визнати незаконним рішення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 13.10.2016 № 52636821/20.1-563/12; визнати недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 13.10.2016 № 52636821/20.1-563/12; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2009 № 2-2/1845-2009 та відкрити виконавче провадження.
Скарга мотивована тим, що оскаржуване повідомлення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є незаконним та таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки вказане повідомлення винесено на підставі норм Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016), в той час коли державний виконавець мав керуватися Законом України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21.04.1999), редакція якого діяла на час звернення стягувача до ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження.
Присутній в судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу з мотивів викладених в скарзі.
Відповідач, повідомлений можливими засобами зв'язку про час і місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився, письмових пояснень щодо поданої скарги не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Присутній в судовому засідання представник ВДВС усно проти вимог скарги заперечив.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та ВДВС, присутніх в судовому засіданні, суд зазначає таке.
Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» надіслала на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2016 № 31/13-3605, додатком до якої додано, зокрема, оригінал наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2009 № 2-2/1845-2009. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується фіскальним чеком «Укрпошта» від 30.09.2016 № 6948. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримав зазначену заяву про відкриття виконавчого провадження 03.10.2016, що підтверджується підписом уповноваженої особи ВДВС на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 0411615590126. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.
За наслідками розгляду заяви Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2009 № 2-2/1845-2009, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на підставі п. 8, 10 ч. 4 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016) та п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13.10.2016 № 52636821/20.1-563/12.
В оскаржуваному повідомленні державний виконавець зазначає, що виконавчий документ поданий стягувачем та зареєстрований за № 30210-0-33-16 в Міністерстві юстиції України 05.10.2016 не може бути прийнятий до виконання, оскільки стягував не надав підтвердження сплати авансового внеску та не додав підтвердження про звільнення від сплати авансового внеску.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016) до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
Також державний виконавець зазначає, що згідно виконавчого документа боржник перебуває у АР Крим.
Відповідно до п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Згідно п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справа стягував звернувся 30.09.2016 до ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2009 № 2-2/1845-2009.
Положеннями ст. 255 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Закон України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016), яким керувався державний виконавець при винесенні оскаржуваного повідомлення, набрав чинності 05.10.2016. Станом на час звернення стягувача 30.09.2016 до ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999.
Таким чином, державний виконавець враховуючи, що стягувачем наказ та заяву надіслано 30.09.2016 мав керуватись нормами Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999.
Положення Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (в редакції чинній на час звернення стягувача 30.09.2016 до ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження) не передбачено сплату стягувачем авансового внеску.
Згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (в редакції, що діяла станом на 30.09.2016), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (в редакції, що діяла станом на 30.09.2016) містить вичерпний перелік підстав за яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
Враховуючи, що стягувачем виконавчий документ надіслано до органу ДВС разом з заявою про відкриття виконавчого провадження 30.09.2016 та отримано останнім 03.10.2016, вказаний виконавчий документ мав розглядатись державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (в редакції, що діяла станом на 30.09.2016), а відтак застосування державним виконавцем положень Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII від 02.06.2016) та повернення на підставі такого закону виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є безпідставним.
Крім цього, Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (в редакції, що діяла станом на 30.09.2016) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції до внесення до неї змін наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, якими її викладено у новій редакції) спеціальне місце виконання рішень відносно боржників, які перебувають на території АР Крим та м. Севастополь, не визначалось.
Суд зазначає, що положення абз. 3 ч. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, якими державний виконавець також керувався при винесенні оскаржуваного повідомлення, були внесені згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5. Пунктом 6 зазначеного наказу визначено, що цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, але не раніше дня його офіційного опублікування. Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 набрав чинності 05.10.2016.
Враховуючи, що стягувачем виконавчий документ надіслано до органу ДВС 30.09.2016 та отримано останнім 03.10.2016, застосування державним виконавцем положень абз. 3 ч. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), суд також вважає безпідставним, оскільки станом на 30.09.2016 вказані вище зміни, зокрема, щодо спеціального місця виконання рішень відносно боржників, які перебувають на території АР Крим та м. Севастополь, ще не набрали чинності.
Оскільки державний виконавець при винесенні оскаржуваного повідомлення безпідставно керувався положеннями Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), то такі дії суд визнає незаконними, а оскаржуване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13.10.2016 № 52636821/20.1-563/12 недійсним.
Відповідно до ч. 1 п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З огляду на зазначене, суд визнає доводи скаржника про безпідставність винесення відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 13.10.2016 № 52636821/20.1-563/12 правомірними.
Що стосується вимоги скаржника про зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2009 № 2-2/1845-2009 та відкрити виконавче провадження, то суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження).
Згідно абз. 2 п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.2003 № 14 суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження).
З огляду на вказане, у суду відсутні правові підстави зобов'язувати орган виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, оскільки таке зобов'язання фактично є вручанням у діяльність органу виконавчої служби.
Враховуючи викладене, суд частково задовольняє скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ухвалив:
1. Скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.
2. Визнати незаконним рішення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 13.10.2016 № 52636821/20.1-563/12.
3. Визнати недійсним повідомлення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 13.10.2016 № 52636821/20.1-563/12.
4. В решті вимог скарги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити.
Суддя Ю.В. Подоляк