Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-95-51
"19" січня 2017 р. Справа № 911/415/15
Господарський суд Київської області в складі судді Антонової В.М., розглянувши заяву №01-07/28 від 09.07.2015 (вх. №3383/15 від 27.07.2015) арбітражного керуючого ОСОБА_1 про визнання договору поруки від 02.10.2014 недійсним у справі №911/415/15
за заявою ОСОБА_2 науково-виробничого підприємства “ЯР-СТЕП” (ідентифікаційний код 31729546)
до боржника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “УКРЛІЗИНГ” (ідентифікаційний код 34564930)
про банкрутство
За участю представників учасників провадження:
арбітражний керуючий: ОСОБА_4 (посв. №1390 від 19.07.2013);
Інші учасники провадження не з'явились.
Обставини справи:
В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №911/415/15 за заявою ОСОБА_2 науково-виробничого підприємства “ЯР-СТЕП” (далі - кредитор) до боржника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “УКРЛІЗИНГ” (далі - боржник) про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.02.2015 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “УКРЛІЗИНГ” до розгляду та призначено проведення підготовчого засідання на 12.03.2015; зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_1 надати заяву на участь у справі про банкрутство боржника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “УКРЛІЗИНГ” у відповідності до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2015 порушено провадження у справі №911/415/15 за заявою ОСОБА_2 науково-виробничого підприємства “ЯР-СТЕП” (ідентифікаційний код 31729546) про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “УКРЛІЗИНГ” (ідентифікаційний код 34564930); визнано безспірні грошові вимоги кредитора ОСОБА_2 науково-виробничого підприємства “ЯР-СТЕП” до боржника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “УКРЛІЗИНГ” в розмірі 429 945,15 грн., 17 497,40 грн. - пеня та 8 948,85 грн. - судові витрати.; введено процедуру розпорядження майном ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “УКРЛІЗИНГ” та призначено розпорядником майна ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “УКРЛІЗИНГ” арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво №492 від 15.03.2013, адреса: 14000, АДРЕСА_1); 12.03.2015 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення господарським судом Київської області справи про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “УКРЛІЗИНГ” та призначено попереднє засідання господарського суду на 21.05.2014.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ “УКРЛІЗИНГ” та призначено підсумкове засідання суду на 18.06.2015.
27.07.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від арбітражного керуючого ОСОБА_1 надійшла заява №01-07/28 від 09.07.2015 (вх. №3383/15) про визнання договору поруки від 02.10.2014 недійсним.
Матеріали справи №911/415/15 неодноразово направлялись до Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України у зв'язку з надходженням апеляційних та касаційних скарг.
Постановою господарського суду Київської області від 23.06.2016 припинено процедуру розпорядження майном Боржника - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Укрлізинг” та припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_1, як розпорядника майна Боржника; визнано банкрутом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Укрлізинг” (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Толстого, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 34564930) та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Укрлізинг” (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Толстого, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 34564930) арбітражного керуючого ОСОБА_4.
13.07.2016 судді Антоновій В.М. передано до розгляду заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 №01-07/28 від 09.07.2015 (вх. №3383/15) про визнання договору поруки від 02.10.2014 недійсним.
У зв'язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Укрлізинг” на постанову господарського суду Київської області від 23.06.2016 та апеляційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Технік Енерджі” на ухвалу господарського суду Київської області від 23.06.2016, супровідним листом №02-06/911/415/15 від 13.07.2016 матеріали справи №911/415/15 були передані до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 апеляційну скаргу ТОВ “Технік Енерджі” залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 23.06.2016 у справі №911/415/15 - без змін.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 апеляційну скаргу ТОВ “Технік Енерджі” залишено без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 23.06.2016 у справі №911/415/15 - без змін.
01.09.2016 матеріали справи №911/415/15 повернулись до господарського суду Київської області та 05.09.2016 передані судді Антоновій В.М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2016 заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 (вх. №3383/15) про визнання договору поруки від 02.10.2014 недійсним прийнято до розгляду в межах справи № 911/415/15; розгляд заяви арбітражного керуючого ОСОБА_1 (вх. №3383/15) про визнання договору поруки від 02.10.2014 недійсним призначено на 29.09.2016.
У зв'язку з надходженням касаційної скарги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Технік Енерджі” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016, супровідним листом №02-02/911/415/15 від 19.09.2016 матеріали справи №911/415/15 були передані до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2016 касаційну скаргу ТОВ “Технік Енерджі” задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 та ухвалу господарського суду Київської області від 23.06.2016 по справі №911/415/15 скасовано; справу №911/415/15 в зазначеній частині направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.
03.11.2016 матеріали справи №911/415/15 повернулись до господарського суду Київської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.11.2016 справу передано судді Христенко О.О.
02.12.2016 матеріали справи №911/415/15 передані судді Антоновій В.М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2016 розгляд заяви арбітражного керуючого ОСОБА_1 (вх. №3383/15) про визнання договору поруки від 02.10.2014 недійсним призначено на 08.12.2016.
У судове засідання 08.12.2016 з'явився арбітражний керуючий ліквідатор боржника ОСОБА_4, інші учасники провадження, належним чином повідомленні про дату та час судового засідання, не з'явились.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2016 розгляд заяви арбітражного керуючого ОСОБА_1 (вх. №3383/15) про визнання договору поруки від 02.10.2014 недійсним відкладено на 19.01.2017.
ТОВ «ФК Стандарт Кепітал» не скористалось своїм правом та відзив на позовну заяву не надало.
Присутня у судовому засіданні 19.01.2017 арбітражний керуючий ліквідатор ОСОБА_4 повністю підтримала доводи та вимоги наведені в заяві №01-07/28 від 09.07.2015 (вх. №3383/15 від 27.07.2015) про визнання договору поруки від 02.10.2014 недійсним.
Розглянувши у судовому засіданні 19.01.2017 заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 №01-07/28 від 09.07.2015 (вх. №3383/15 від 27.07.2015) про визнання договору поруки від 02.10.2014 недійсним та заслухавши пояснення ліквідатора ОСОБА_4, господарський суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.
В обґрунтування заявлених вимог арбітражний керуючий зазначив, що договір поруки від 02.10.2014 суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому має бути визнаний недійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2015 порушено провадження у справі №911/415/15 за заявою ОСОБА_2 науково-виробничого підприємства “ЯР-СТЕП” (ідентифікаційний код 31729546) про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “УКРЛІЗИНГ” (ідентифікаційний код 34564930).
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2015 визнано вимоги кредиторів в сумі 43 654 195,84 грн та затверджено реєстр вимог кредиторів в наступному складі: Приватне науково-виробниче підприємство “ЯР-СТЕП” у сумі 827 058,02 грн (четверта черга) та 7 308,00 грн (перша черга); ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “ФК “Стандарт Кепітал” у сумі 42 749 796,53 грн (четверта черга) та 1 218,00 грн (перша черга); ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС України у Київській області у сумі 47 248,29 грн (шоста черга) та 21 567,00 грн (друга черга).
Судом встановлено, що 02.10.2014 між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» (кредитор) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрлізинг» (поручитель) укладено договір поруки, згідно якого поручитель поручився перед кредитором за виконання ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Соллі-Плюс» (боржник) його зобов'язань перед кредитором і сам зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.
Відповідно до п. 1.2 договору зобов'язання, що є предметом поруки за цим договором (основне зобов'язання) є обов'язок боржника сплатити грошові кошти кредитору, згідно з умовами договору про надання відновлювальної кредитної лінії №860/6-27/18/1/6-022 від 01.06.2006 з усіма додаткам та додатковими угодами до нього та договором поруки №860/8-27/18-6/7-026 від 16.04.2007 з усіма додатками та додатковими угодами до нього.
В договорі поруки від 02.10.2014, який визначений як підстава кредиторських вимог ТОВ «ФК Стандарт Кепітал», зазначено, що заборгованість ТОВ «СП «Соллі-Плюс» з повернення кредиту, відсотків та штрафних санкцій, визнано ухвалою господарського суду Харківської області від 30.06.2011 у справі №Б-50/275-10.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2014 у справі №Б-50/275-10 про банкрутство ТОВ «Соллі-Плюс» затверджено мирову угоду від 02.10.2014, схвалену комітетом кредиторів на його засіданні 10.09.2014; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 31.12.2010; припинено провадження по справі.
Відповідно до зазначеної мирової угоди, затвердженої судом, передбачається повне погашення заборгованості перед кредиторами (в тому числі ТОВ «ФК Стандарт Кепітал») з терміном розстрочки до 25.08.2024 з дня затвердження мирової угоди згідно з календарним планом-графіком, який є невід'ємною частиною цієї мирової угоди.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:
боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;
боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;
боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Згідно п. 9 ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.
Відповідно до абз. 2, 3 п. 16 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)» під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.
Що ж до визнання недійсними правочинів (договорів), то воно може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладаючи договір поруки від 02.10.2014, ТОВ «Укрлізинг», маючи заборгованість перед іншими кредиторами, усвідомлював, що у разі настання певних обставин не зможе виконати умови укладеного договору, що дає підстави вважати, що такі дії боржника за укладеним протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, правочином), здійснені на шкоду власним інтересам та інтересам кредиторів.
Крім того, судом враховано, що згідно Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Укрлізинг», складеного 06.10.2015 ТОВ «Львів-Експерт», впродовж аналізованого періоду (з 31.01.2013 по 15.09.2015) підприємство не здійснювало виробничої, інвестиційної чи інноваційної діяльності, в штаті перебувала мінімальна кількість працівників, розмір чистого прибутку склав лише 8,0 тис. грн., загальна вартість необоротних активів підприємства впродовж періоду з 31.01.2013 по 15.09.2015 знизилась загалом на 174,6 тис. грн.
З наведеного звіту вбачається, що станом на початок аналізованого періоду розмір власного капіталу становив -169,0 тис. грн., що вказує на те, що загальна вартість активів підприємства є меншою, ніж сума його зобов'язань.
Крім того, судом враховано, що зобов'язання ТОВ «Укрлізинг» за договором поруки від 02.10.2014 складаються 42 749 796,00 грн, в той час як відповідно до інформації наявної в зазначеному вище звіті, балансова вартість всього майна ТОВ «Укрлізинг» за підсумками 2013 року становила всього 8 323,4 тис. грн., тобто майже в 4 рази менше, ніж розмір поруки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога арбітражного керуючого про визнання договору поруки від 02.10.2014 укладеного між ТОВ «ФК Стандарт Кепітал» та ТОВ «Укрлізинг» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд
ухвалив:
1. Задовольнити заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 (вх. №3383/15) про визнання договору поруки від 02.10.2014 недійсним повністю.
2. Визнати недійсним договір поруки від 02.10.2014, укладений між ТОВ «ФК Стандарт Кепітал» та ТОВ «Укрлізинг».
3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Суддя В.М. Антонова