ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.01.2017Справа №910/21517/16
За позовом: Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Літера 65», м.Київ
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», м.Київ
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», м.Київ
про: стягнення 192 134,64 грн.
Суддя Капцова Т.П.
Представники сторін:
від позивача: Лєгостаєв І.В.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літера 65» про стягнення 192 134,64 грн., з яких: 102 976,23 грн. - заборгованість за фактично спожиті комунальні послуги, 78 823,60 грн. - інфляційні втрати, 10 334,81 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості у розмірі 102 976,23 грн. за фактично спожиті комунальні послуги за період з 01.09.2010р. по 01.07.2016р., виконавцем яких є Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».
Ухвалою від 28.11.2016р. Господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №910/21517/16, судове засідання призначено на 19.12.2016р.
13.12.2016р. позивачем подані до суду письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.
19.12.2016р. у судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з'явився. Ухвалою суду від 19.12.2016р. до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство «Київенерго» та Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», розгляд справи, у зв'язку з неявкою відповідача, відкладено на 12.01.2017р.
04.01.2017р. представником позивача подано до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
05.01.2017р. представником третьої особи 1 на виконання вимог ухвали суду від 19.12.2016р. подано письмові пояснення №91/52/1128 від 04.01.2017р. та документи для долучення до матеріалів справи. Одночасно з цим, представником третьої особи 1 заявлено про розгляд справи без участі представника Публічного акціонерного товариства «Київенерго».
12.01.2017р. у судове засідання з'явились представники позивача та третьої особи 1, які надали пояснення по справі. Представники відповідача та третьої особи 2 у судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили. Ухвалою суду від 12.01.2016р. розгляд справи відкладено на 19.01.2017р.
18.01.2017р. позивачем подано додаткові письмові пояснення по справі.
У судове засідання 19.01.2017р. з'явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив.
За приписами ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
З метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про порушення провадження у справі від 28.11.2016р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 19.12.2016р. та від 12.01.2017р. були направлені судом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відділенням поштового зв'язку конверти з ухвалами від 28.11.2016р., 19.12.2016р. та 12.01.2016р. було повернуто до суду з відмітками «За зазначеною адресою не знаходиться».
Пунктом 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що за змістом ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 28.11.2016р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 19.12.2016р. та від 12.01.2017р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою останнього, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, ухвали суду від 28.11.2016р., від 19.12.2016р. та від 12.01.2017р. направлялись судом на адресу, яка зазначена позивачем в позовній заяві як адреса фактичного споживання комунальних послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Літера 65», а саме: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.2-4/7. Конверт з ухвалою від 28.11.2016р. було повернуто до суду з відміткою «Неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача».
Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, подав письмові пояснення вих.№91/52/1141 від 19.01.2017р., а у письмових поясненнях вих.№91/52/1128 від 04.01.2017р., поданих до суду 05.01.2017р., просив суд розглянути справу без участі представника Публічного акціонерного товариства «Київенерго».
Представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Треті особи 1 та 2 були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103041283428 та №0103041283436, таким чином неявка представників третіх осіб не перешкоджає розгляду справи судом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
У судовому засіданні 19.01.2017р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Відповідно до п.1.2 Статуту Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», затвердженого розпорядженням №610 від 12.04.2012р. виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Статут позивача), Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» згідно з рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві.
Судом встановлено, що 19.02.2007р. Шевченківською районною у м.Києві радою прийнято рішення №187 «Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району м.Києва» (надалі - Рішення №187), пунктом 1.2 якого Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради зобов'язано повернути Шевченківській районній у м.Києві раді жилий та нежилий фонд, який закріплений за Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради на праві господарського відання згідно з додатком 1, зокрема, будинок №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві (п.128 додатку 1 до Рішення №187).
Згідно з п.1.5 Рішення №187 утворено Комунальне підприємство «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м.Києві ради.
Пунктом 1.8 Рішення №187 передано на баланс та закріплено за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м.Києві ради на праві господарського відання майно територіальної громади Шевченківського району м.Києва, без права передачі під заставу та в оренду об'єктів жилого та нежилого фонду, згідно з додатком 4, у тому числі, будинок №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві (п.131 додатку 4 до Рішення №187).
В подальшому, згідно з п.25 рішення Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» №270/270 від 09.10.2014р. Комунальне підприємство «Керуюча дирекція» Шевченківського району перейменоване у Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва».
01.01.2009р. між Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м.Києві ради (балансоутримувач) та позивачем, Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради (виконавець), було укладено договір про забезпечення надання комунальних послуг №5 (далі - Договір №5 від 01.01.2009р.), відповідно до п.1.1 якого балансоутримувач передав, а виконавець прийняв на себе функції вчасного та якісного надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та газопостачання для потреб споживачів до об'єктів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.4 договору №5 від 01.01.2009р. передбачено, що об'єкти, до яких виконавець забезпечує надання послуг, викладені в додатку №1 до договору.
Зі змісту п.196 додатку №1 до вказаного вище договору вбачається, що позивач забезпечує надання комунальних послуг у будинку №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві.
Відповідно до п.2.1 Статуту позивача, підприємство створено з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства від виконавця цих послуг.
За змістом п.2.2 Статуту позивача, основними напрямками діяльності Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», зокрема, є: забезпечення послугами централізованого опалення до споживачів по внутрішньобудинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених ним безпосередньо з споживачами послуг (п.п.2.2.1); здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень (п.п.2.2.2); забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг (п.п.2.2.3); здійснення комплексного обслуговування споживачів, в тому числі проведення прийому споживачів, нарахування споживачам та збір плати за спожиті житлово-комунальні послуги на підставі відповідних договорів виробниками житлово-комунальних послуг (ПАТ «Київенерго», ПАТ «АК «Водоканал», ПАТ «Київгаз» тощо).
Також судом встановлено, що 01.09.2009р. між позивачем, Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради (довіритель), та Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Центральна» Шевченківської районної у м.Києві ради (повірений) укладено договір доручення №85, відповідно до п.2.2.1 якого повірений зобов'язався, зокрема, здійснювати облік та збір, у тому числі в судовому порядку, заборгованості за житлово-комунальні послуги на користь довірителя та виробників (виконавців) таких послуг.
Згідно з п.51 додатку №1 до договору доручення №85 від 01.09.2009р. до відання Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна «Центральна» Шевченківської районної у м.Києві ради був віднесений, зокрема, будинок №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві.
Окремим дорученням №905 від 13.09.2010р. першого заступника голови Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання позивача було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району, а відповідні житлово-експлуатаційні контори передати всю первинну документацію та провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району, скласти акти звірок станом на 01.10.2010 року.
Відповідно до п.445 «Зведеного переліку сальдо погоджених актів звірок станом на 30.09.2010р.» до акту приймання-передачі дебіторської заборгованості №1 від 30.09.2010р. Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Центральна» було передано Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві заборгованість за комунальні послуги, що обліковувалась за Товариством з обмеженою відповідальністю «Літера 65», на суму 15 087,99 грн.
Також, судом встановлено, що 14.11.2003р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради (споживач) було укладено договір №32-0074 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за змістом п.1.1 якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.
Додатковою угодою б/н від 27.07.2012р. до договору №320074 від 14.11.2003р. у преамбулі договору постачальником вказано Публічне акціонерне товариство «Київенерго», а споживачем - Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».
01.01.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (постачальник) та позивачем, Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (споживач), укладено договір №1532426 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.
Сторонами договору №1532426 від 01.01.2014р. було погоджено обсяги постачання теплової енергії (додаток №1 до договору), тарифи та порядок розрахунків (додаток №2 до договору).
За твердженнями позивача, у період з 01.09.2010р. по 01.07.2014р. відбулось фактичне споживання комунальних послуг відповідачем, що підтверджується табуляграмами (обліковими картками), наданими виробником послуг.
16.11.2016р. позивачем було направлено відповідачу претензію б/н від 11.11.2016р. з вимогою сплатити заборгованість за спожиті комунальні послуги в сумі 102 976,23 грн., однак, як вказує позивач, претензію Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» залишено відповідачем без задоволення, заборгованість у розмірі 102 976,23 грн. не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно зі ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
За таких обставин, зобов'язання відповідача оплатити послуги з водопостачання та водовідведення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду України, яка викладена у постановах від 25.11.2014р. у справі №3-184гс14 та від 20.04.2016р. у справі №6-2951цс15.
Як встановлено судом вище, окремим дорученням №905 від 13.09.2010р. першого заступника голови Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації позивача було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району.
Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, договір про надання комунальних послуг між позивачем та відповідачем не укладався. Договірні відносини між сторонами відсутні, а позов заявлено про стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги.
Статями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).
В позовній заяві позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Літера 65» є користувачем нежитлового приміщення у будинку №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві. При цьому, позивач посилається на зміст додатку №6 до договору №320074 від 14.11.2003р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Київенерго», в якому відповідача зазначено орендарем нежитлового приміщення площею 147,1 кв.м. будинку №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві. Також, на підтвердження факту користування відповідачем вказаним вище нежитловим приміщенням, Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» надано суду табуляграми (облікові картки) за період з вересня 2010 року по травень 2014 року, які сформовані Публічним акціонерним товариством «Київенерго».
Відповідно до ст.398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Матеріали справи свідчать, що багатоповерховий будинок №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві відноситься до житлового фонду Шевченківської районної в м.Києві ради.
Судом встановлено, що згідно з п.18 рішення №187 від 19.02.2007р. Шевченківської районної у м.Києві ради «Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району м.Києва» будинок №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві передано на баланс та закріплено за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м.Києві ради на праві господарського відання без права передачі під заставу та в оренду (п.131 додатку 4 до рішення №187 від 19.02.2007р.).
Матеріали справи не містять документів, які у розумінні ст.398 Цивільного кодексу України є належними доказами володіння та користування приміщенням за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.2-4/7, та якими у даному випадку можуть бути договір оренди або інший договір з власником нерухомого майна.
Ухвалами суду від 28.11.2016р., від 19.12.2016р. та від 12.01.2017р. сторін було зобов'язано надати докази користування відповідачем приміщенням за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.2-4/7, зокрема, договір оренди, або докази наявності іншого законного права користування в період з 01.09.2010р. по 01.07.2014р., проте, позивач вимог ухвал суду не виконав, належних та допустимих доказів користування відповідачем на законних підставах нежитловим приміщенням у будинку №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві у спірний період не надав.
Навпаки, позивач у письмових поясненнях б/н та б/д, які подані до суду 13.12.2016р. вх.№03-37/89407/16, вказав, що у Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відсутні докази на підтвердження того, що відповідач є орендарем нежитлового приміщення за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.2-4/7, оскільки підприємство позивача проводить нарахування за комунальні послуги на підставі відомостей балансоутримувача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено балансоутримувача будинку №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва». Ухвалами суду від 19.12.2016р. та від 12.01.2017р. третю особу 2 було зобов'язано надати суду всю наявну інформацію та документи, які містять відомості про власника(ів), а також орендарів та осіб, які використовували нежитлові приміщення за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.2-4/7 у період з 01.09.2010р. по 01.07.2014р., з прикладанням відповідних доказів, зобов'язано надати докази користування відповідачем приміщенням за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.2-4/7, зокрема, договір оренди, або докази наявності іншого законного права користування в період з 01.09.2010р. по 01.07.2014р.
Проте, третьою особою 2 вимог ухвал суду від 19.12.2016р. та від 12.01.2017р. не виконано, витребуваних документів та пояснень по справі суду не надано.
Матеріали справи містять копії довідок станом на 01.11.2008р., 01.10.2010р., 01.12.2011р. та 01.03.2012р., що викладені у вигляді додатку №6 до договору №32-0074 від 14.11.2003р., укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Київенерго», в яких, як стверджує позивач, відповідача зазначено орендарем нежитлового приміщення у будинку №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві.
Однак, у письмових поясненнях вих.№91/52/1128 від 04.01.2017р. Публічне акціонерне товариство «Київнерго» зазначило, що використовує відомості та дані про власників/орендарів нежитлових приміщень та про площі таких приміщень, які надані позивачем та зазначені ним у додатках до договору на постачання теплової енергії. За змістом пояснень третьої особи 1, орендарів та площі нежитлових приміщень зазначено у додатках до договору №320074 від 14.11.2003р. та договору №1532426 від 01.01.2014р., складених позивачем. Як вказує Публічне акціонерне товариство «Київнерго», третя особа 1 не має договірних відносин з відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Літера 65», та не може надати відомості про приміщення, які займав останній.
Судом встановлено, що документи, які залучені позивачем, не містять інформації про повне найменування відповідача, його зареєстроване місцезнаходження або ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У складених позивачем довідках, що викладені у вигляді додатку №6 до договору №32-0074 від 14.11.2003р. та договору №1532426 від 01.01.2014р., орендарем приміщення площею 147,1 кв.м. зазначено «ЛТД «Літера 65» та «Літера 65», проте позов у даній справі заявлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літера 65».
За таких підстав, господарський суд не приймає до уваги довідки, що викладені у вигляді додатку №6 до договору №32-0074 від 14.11.2003р., як докази користування відповідачем нежитловим приміщенням площею 147,1 кв.м. у будинку №2-4/7 по вул.Пушкінській у м.Києві, оскільки зазначені документи складено позивачем в односторонньому порядку та скріплено печаткою Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».
Таким чином, позивачем, всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано суду належних та допустимих доказів користування відповідачем на правових підставах нежитловим приміщенням у будинку №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві, площею 147,1 кв.м., у період з вересня 2010 року по липень 2014 року.
Посилання позивача на табуляграми, які сформовані Публічним акціонерним товариством «Київенерго», судом також не приймаються, оскільки останні містять відомості про кількість гігакалорій, що спожиті користувачами усіх нежитлових приміщень у будинку №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві (особовий рахунок №1532977).
Ухвалами суду позивача було зобов'язано надати докази виставлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Літера 65» та отримання останнім рахунків на оплату комунальних послуг, докази отримання відповідачем претензії позивача від 11.11.2016р. з додатками до неї, а також інші докази наявності правових відносин з відповідачем (листування, підписання документів, оплати рахунків тощо).
У письмових поясненнях, які подані до суду 13.12.2016р., позивач вказав, що протягом усього спірного періоду рахунки регулярно надсилалися усім орендарям простими листами згрупованим списком, у якому ідентифікувати відповідача не є можливим.
Поряд з цим, судом встановлено, що у рахунках, які датовані з 22.10.2010р. по 10.01.2012р., міститься посилання на договір доручення №1, укладений з Комунальним підприємством «Керуюча дирекція Шевченківської районної в м.Києві ради» 01.02.2012р. Дана обставина свідчить про те, що вказані рахунки були сформовані після 01.02.2012р., а відтак у період з 22.10.2010р. по 10.01.2012р. такі рахунки не могли бути направлені. Копії згрупованих списків відправлень на підтвердження факту направлення позивачем рахунків суду також не надані.
Крім того, за твердженнями позивача, рахунки на оплату комунальних послуг за весь спірний період були направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Літера 65» разом з претензією від 11.11.2016р. На підтвердження факту направлення даної претензії, Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» надано суду копії фіскального чеку та списку згрупованих поштових відправлень від 16.11.2016р., разом з цим, докази отримання поштового відправлення у матеріалах справи відсутні.
Отже, в порушення вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав жодних доказів наявності правових відносин з відповідачем (листування, підписання акту звірки заборгованості, складання інших документів, оплати рахунків тощо).
З огляду на викладене вище, господарським судом не було встановлено факту існування між сторонами у справі будь-яких правових відносин, у тому числі договірних, що виникли внаслідок споживання відповідачем комунальних послуг, виконавцем яких є позивач.
Одночасно з цим, позивачем також не було доведено правомірність здійсненого ним розрахунку розміру заборгованості, яку заявлено до стягнення, виходячи з наступного.
Відповідно до п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р., у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості у сумі 102 976,23 грн., площа приміщення відповідача (147,1 кв.м.) становить 60% від усієї площі нежитлових приміщень (244,8 кв.м.) у будинку №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві, проте, як вказує позивач, помилково нарахування заборгованості за опалення здійснювалось, виходячи з коефіцієнту 21%.
При цьому, за твердженнями позивача, протягом спірного періоду відбувалось збільшення процентного співвідношення площі приміщення відповідача до опалювальної площі усіх нежитлових приміщень у будинку відповідно до зведених даних Публічного акціонерного товариства «Київенерго».
Разом з цим, третьою особою 1 в письмових поясненнях вих.№91/52/1136 від 16.01.2017р., які надані на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2017р., вказано, що розподіл опалювальної площі будинку у відсотковому відношенні здійснюється за тарифними групами (наприклад, «населення», «бюджетні установи», «інші споживачі») без детальної розбивки по відсотках на кожне приміщення. Такий розподіл здійснюється на підставі інформації про опалювальні площі житлових приміщень, а також інформації про власників/орендарів нежитлових приміщень та про площі таких приміщень, що надається постачальнику споживачем, яким є позивач.
Пунктом 3.2 договору №1532426 від 01.01.2014р., укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Київенерго», визначено, що споживач несе відповідальність за достовірність даних по розподілу займаної орендарями площі, за кількість точок підключень до теплових мереж постачальника, іншої інформації, необхідної для оформлення та виконання умов даного договору.
Проте, позивачем, всупереч вимогам ухвал від 19.12.2016р. та від 12.01.2017р., не було надано суду доказів, що підтверджують розмір опалювальної площі приміщення за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.2-4/7, яким, як стверджує позивач, користується відповідач, також, не надано доказів на підтвердження зміни розміру площі приміщення, яке як стверджує позивач займає відповідач.
У матеріалах справи відсутні докази збільшення у спірний період процентного співвідношення площі приміщення відповідача до опалювальної площі усіх нежитлових приміщень у будинку №2-4/7 по вул.Пушкінська у м.Києві, про що в своїй позовній заяві також вказує позивач. Разом з цим, судом встановлено, що матеріли справи не містять доказів на підтвердження розміру коефіцієнту теплового навантаження по гарячій воді, який застосовано позивачем при розрахунку заборгованості.
Виходячи з викладеного вище, з огляду на недоведення позивачем факту споживання відповідачем комунальних послуг на суму 102 976,23 грн., враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів передачі в оренду відповідачу нежитлового приміщення за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, буд.2-4/7, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літера 65» про стягнення 192 134,64 грн., з яких: 102 976,23 грн. - заборгованість за фактично спожиті комунальні послуги, 78 823,60 грн. - інфляційні втрати, 10 334,81 грн. - 3% річних, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судовий збір у сумі 2 882,02 грн. покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.01.2017р.
Суддя Т.П. Капцова