Справа № 127/20428/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Король О.П.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
18 січня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідача: Кундеуса С.І.,
представника відповідача: Павич О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України у м.Вінниці, управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправними дій відповідачів, зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, в якому просила: визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_6, в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 12.06.2012 року по 01.06.2016 року та щодо не включення ОСОБА_6 до списків осіб, які мають право на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня кожного календарного року, починаючи з 2012 року; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_6 в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 12.06.2012 року по 01.06.2016 року (доплата до пенсії, підвищення подружжю померлого учасника війни, визнаного за життя інвалідом від загального захворювання); зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці включити ОСОБА_6 до списку осіб, які мають право на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня кожного календарного року, починаючи з 2012 року та направити вказаний список для виконання до управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради; визнати протиправними дії управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_6 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня кожного календарного року за період з 2012 по 2016 роки включно; стягнути з управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради 2020 (дві тисячі двадцять) гривень на користь ОСОБА_6 - несплачену щорічну разову грошову допомогу до Дня Перемоги за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 роки.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_6 в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.03.2016 року по 01.06.2016 року та щодо не включення ОСОБА_6 до списків осіб, які мають право на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня кожного календарного року, починаючи з 2012 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці включити ОСОБА_6 до списку осіб, які мають право на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня кожного календарного року, починаючи з 2012 року та направити вказаний список для виконання до управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради. Визнано протиправними дії управління соціального захисту населення (Правобережне)Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_6 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік. В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.
В судовому засіданні представники позивачки підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представники відповідачів заперечили стосовно задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_6 є інвалідом першої групи загального захворювання з 12.06.2012 року, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та отримує пенсію за віком з 15.01.1990 року.
У послідуючому, після смерті чоловіка позивачки - ОСОБА_7, який мав статус ветерана-учасника війни, остання набула право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.
07.06.2016 року ОСОБА_6 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці із заявою, в якій просила начислити та виплатити разову грошову допомогу за 2012 -2016 роки, однак, листом № 193/М-1 від 21.06.2016 року останній відмовлено у вказаних виплатах.
Крім того, 17.08.2016 року позивачка звернулася з аналогічною заявою до управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, однак листом від 29.08.2016 року останній також відмовлено у вказаних виплатах.
ОСОБА_6 вважаючи дані відмови незаконними та такими, що порушують її права, звернулася з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З листа №193/М1 від 21.06.2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці до пенсії ОСОБА_6 лише з 01 червня 2016 року нараховується щомісячна доплата в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність що складає 113 гривень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підставності позовних вимог в частині виплати щомісячної доплати в розмірі 10% прожиткового мінімуму за період з 22.03.2016 року по 01.06.2016 року, тобто в межах строку звернення до адміністративного суду, визначеного ст. 99 КАС України.
Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Частиною 4 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до ч.4 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
За приписами ч.6 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Як з'ясовано судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, право на виплату разової допомоги до 5 травня позивачка набула до 5 травня 2012 року, а саме - 25.04.2012 року, згідно довідки відділу соціального захисту населення № 1 (Центр) Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради №8-03-/12 353 від 25.04.2012 року, якою ОСОБА_6 включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, у відділенні соціального захисту населення № 1 (Центр) як сім'я померлого ветерана війни.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає вірною позицію суду першої інстанції про безпідставність доводів управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про те, що право на виплату разової допомоги позивачка набула після 5 травня 2016 року.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними твердження управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про неотримання від Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці списків осіб, які мають право на отримання разової допомоги до 5 травня, як на підставу не виплати ОСОБА_6 разової допомоги, оскільки така допомога передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а її розмір визначено відповідними постановами Кабінету Міністрів України, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_6 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня підлягають за період 2016 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги за період 2012-2015 років не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.
Так, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 до управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправними дій відповідачів, зобов'язання вчинити певні дії за період 2012-2015 років залишено без розгляду, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 року
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 жовтня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 23 січня 2017 року.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.