Справа № 11-273/2009 року Головуючий у першій інстанції
Категорія: ст.286 ч.2 КК України суддя: Закутський В.І.
Доповідач апеляційного суду:
суддя: Губа О.О.
2 червня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Погорєлової Г.М. суддів: Фаріонової О.М., Губи О.О.
за участю прокурора: Данчука В.М.
захисника: ОСОБА_1
потерпілої: ОСОБА_2
представника цивільного відповідача: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5, представника цивільного відповідача - Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 березня 2009 року, яким засуджено
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дорожинка Вільшанського району Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого начальником Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Постановлено стягнути:
- з Управління Державної ветеринарної медицини Первомайської райдержадміністрації на користь ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди 21539,82 грн. та 20000 грн. моральної шкоди;
- з ОСОБА_5 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області 3407,45 грн. за проведення експертиз.
За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що 03.04.2008 року близько 09 години 15 хвилини, керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 та шляхового листа № 150 від 03.04.2009 року технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS», державний номер НОМЕР_2, що належить Управлінню Держветмедицині Первомайської Райдержадміністрації, рухався в умовах дощу по мокрій асфальтованій проїжджій частині автодороги Р-06 «Ульянівка - Миколаїв» зі сторони м. Вознесенськ Миколаївської області в напрямку м. Миколаєва.
В цей час по своїй полосі руху в зустрічному напрямку рухався технічно справний автомобіль «Москвич-ІЖ 2717», державний номер НОМЕР_3, що належить ВАТ «Укртелеком», під керуванням ОСОБА_6, який управляв ним на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засоба НОМЕР_4 та командировочного посвідчення НОМЕР_5.
На 168 км. вказаної автодороги, між селами Дорошівка і Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області, водій ОСОБА_5, в порушення п. п. 2.3 «б», 11.2, 12.1 ПДР України, виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення з автомобілем «Москвич-ІЖ 2717» під керуванням водія ОСОБА_6, що рухався в зустрічному напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями був доставлений до Вознесенської районної лікарні, де помер в результаті гострої крововтрати та розриву селезінки.
На вирок суду подали апеляції:
- захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5, посилаючись на суворість покарання, просить вирок змінити в частині призначення покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки. Вважає, що судом не було взято до уваги ті обставини справи, які виправдовують ОСОБА_5 та пом'якшують його вину, а саме: визнання засудженим своєї вини, щире каяття, а також те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні непрацюючу дружину, двох малолітніх дітей та постійне місце проживання, згоден відшкодувати майнову та моральну шкоду. При цьому просить також врахувати, що засуджений під час ДТП отримав тілесні ушкодження у зв'язку з чим тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні.
Водночас, апелянт зазначає, що виїзд автомобіля під керуванням засудженого на зустрічну смугу руху було зумовлено дефектом дорожнього покриття у вигляді колії заповненої водою, тобто обставиною, що склалася не з вини засудженого, і яку він не міг передбачити. В той же час вказує, що засуджений визнає свою вину, оскільки допустився помилки. Тому вважає недоведеним, що дії засудженого не відповідають вимогам п.п. 12.1 та 11.2 ПДР України.
При цьому посилається на невиконання власником дороги - Службою автомобільних доріг у Миколаївській області обов'язків щодо виявлення і встановлення на аварійних ділянках дороги відповідних попереджувальних дорожніх знаків для застосування водіями мір реагування, оскільки згідно довідки, наданої Службою автомобільних доріг на ділянці, на якій трапилось ДТП, в період з 03.04.2008 по 17.08.2008 року проводився ремонт.
Також апелянт посилається, що судом необґрунтовано відмовлено в проведенні автотехнічної експертизи, яка могла б встановити об'єктивні причини ДТП та поведінку її учасників, оскільки вважає, що судом безпідставно було взято до уваги висновки експертизи № 23-08 від 10.06.2008 року щодо визначення швидкості автомобілів, котра була проведена з порушенням ст. 197 КПК України. При цьому апелянт звертає увагу на покази свідка ОСОБА_7, який не може вказати швидкість автомобіля.
- цивільний відповідач - Первомайська районна державна лікарня ветеринарної медицини просить вирок скасувати. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не вірно застосовано норми процесуального та матеріального права та не було доведено обставини, що мають значення для справи.
Крім того, апелянт оспорює вирок суду в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6, а саме стягнення з лікарні ветеринарної медицини наступних сум:
- 11375 грн. за кредитними зобов'язаннями, оскільки потерпілою не було вказано хто і на які цілі отримав гроші на цю суму;
- 4000 грн. за проведення автотехнічної експертизи по справі приватним експертом, на думку апелянта, необхідно було стягнути на користь інституту через те, що висновок експертизи було затверджено печаткою інституту, в якому працює приватний експерт;
- 2000 грн., які включають оплату п'яти її поїздок в судове засідання, оскільки в справі відсутня довідка власника транспортного засобу про реєстрацію його як підприємця, що має патент на надання послуг з перевезення.
Також вважає, що судом необґрунтовано стягнуто на користь потерпілої 20000 грн. моральної шкоди, оскільки лікарня ветеринарної медицини не причетна до завдання потерпілій моральної шкоди.
В запереченнях на апеляції потерпіла ОСОБА_2:
- представника цивільного відповідача, посилаючись на визнання в судовому засідання цивільним відповідачем її позовних вимог, просить збільшити розмір моральної шкоди до 200000 грн. у зв'язку з виплатою страховки в сумі 51000 грн. В решті вирок залишити без змін;
- захисника ОСОБА_4 просить вирок залишити без зміни, оскільки вина засудженого у вчиненні злочину доведена повністю. Також зазначає, що після ДТП засуджений не надав її синові першої медичної допомоги та жодного разу не висловив співчуття у зв'язку зі смертю сина.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляції захисника ОСОБА_4, представника цивільного відповідача ОСОБА_3 на підтримку своєї апеляції, заперечення потерпілої ОСОБА_2, думку прокурора Данчука В.М. про відсутність підстав для задоволення апеляцій, перевіривши матеріли кримінальної справи та додатково надані документи апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція захисника ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а апеляція представника цивільного відповідача - задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений дослідженими в судовому засіданні і детально наведеними у вироку доказами.
Викладені в апеляції захисника ОСОБА_4 доводи, що досудове слідство та судовий розгляд проведені неповно, а висновки суду ґрунтуються на недостатньо досліджених доказах, є безпідставними.
Зокрема, винність ОСОБА_5 підтверджується його показаннями в судовому засіданні, з яких вбачається, що 03.04.2008 року він разом з водієм ОСОБА_7 та пасажирами ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на службовому автомобілі «DAEWOO LANOS» виїхали із м. Первомайська Миколаївської області до м. Миколаєва. В м. Вознесенську він сів за кермо зазначеного автомобіля і їхав зі швидкістю близько 90 км на годину. В цей день йшов дощ і дорога на одній із ділянок шляху між селами Дорошівка - Білоусівка була залита водою. Він в'їхав в лужу, автомобіль занесло вправоруч, а потім на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомашиною "Москвич". При цьому водій цієї автомашини постраждав.
Також ОСОБА_5 показав, що він не був уважним до дорожньої обстановки (дорога була мокра у зв'язку з тим, що йшов дощ) і тому своєчасно не зреагував на її зміну.
Пояснення ОСОБА_5 щодо того, що в результаті ДТП постраждав водій автомашини "Москвич" узгоджуються з висновками судово - медичної експертизи, згідно яких смерть ОСОБА_6 настала в Вознесенській ЦРБ від гострої крововтрати та розриву селезінку (акт № 125 від 23.05.2008 року - а.с. 24 - 26).
Свідки ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні дали аналогічні показання щодо дати виїзду з м. Первомайску Миколаївської області до м. Миколаєва, що на момент зіткнення з автомашиною "Москвич", який рухався в зустрічному напрямку, за кермом службового автомобіля «DAEWOO LANOS» знаходився ОСОБА_5
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що 03.04.2008 року він разом з ОСОБА_6 на автомашині "Москвич" виїхали до смт. Доманівка. За кермом знаходився ОСОБА_6 Автомашина рухалася з невеликою швидкістю. Раптово на зустрічну смугу їх руху виїхав автомобіль, який рухався з великою швидкістю, після чого сталося зіткнення.
В ході відтворення обстановки та обставин події даний свідок вказав розташування транспортних засобів до зіткнення, місце зіткнення та швидкість автомобіля "Москвич" (а.с. 116).
Також вина ОСОБА_5 підтверджується і письмовими доказами:
- даними протоколу огляду місця дорожньо - транспортної події від 03.04.2008 року та схеми, з яких вбачається, що на момент огляду встановлено , що транспортні засоби - автомобілі «DAEWOO LANOS» та "Москвич" рухалися в зустрічному напрямку, покриття дороги було вологим внаслідок дощу (а.с. 3 - 7);
- висновками автотехнічних експертиз, що ходові частини автомобілів «DAEWOO LANOS» та "Москвич", їх рульове управління та тормозна система не мають несправностей, які б могли виникнути до ДТП і могли вплинути на їх рух (а.с. 43 - 52, 58 - 64);
- висновками транспортно - трасологічної експертизи, що контакт зазначених автомобілів відбувся в межах смуги руху автомобіля "Москвич"(а.с. 73 - 97);
- висновками автотехнічної експертизи, що пошкодження на правому передньому колесі автомобіля «DAEWOO LANOS» утворилися під час ДТП, а не перед зіткненням (а.с. 106 - 111).
Крім того, суд прийняв до уваги і висновки автотехнічної експертизи № 23 - 08 від 10.06.2008 року (а.с. 283 - 308) та показання спеціаліста ОСОБА_12, з яких вбачається, що з урахуванням механічних пошкоджень транспортних засобів швидкість руху автомобіля «DAEWOO LANOS» на момент зіткнення склала 110 - 117 км/год., а швидкість автомобіля «Москвич - ІЖ 2717», - 65,8 - 71 км/год.
Крім того, із висновків експертизи вбачається, що дії водія ОСОБА_5 не відповідали з технічної точки зору вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху в частині необхідності притримуватися безпечної швидкості руху.
Цей висновок узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_7 в той частині, що у м. Вознесенську за кермо автомобіля сів ОСОБА_5 Пояснив це тим, що вони запізнюються. Швидкість автомобіля на момент зіткнення, на його думку, була більш ніж 90 км на годину.
Також із цих висновків вбачається, що до моменту зіткнення автомобіль «DAEWOO LANOS» не гальмував, то ні зменшення швидкості, ні зупинка автомобіля "Москвич" не виключала зіткнення транспортних засобів, що свідчить про відсутність в діях водія ОСОБА_6 невідповідностей п. 12.3 правил дорожнього руху (139 - 143).
Тому твердження захисника, що судом безпідставно прийняті до уваги висновки експерта № 23-08 від 10.06.2008 року щодо визначення швидкості автомобілів є безпідставними, оскільки оцінені судом в сукупності з іншими доказами, перевіреними судом.
Крім того, не відповідають дійсності твердження захисника ОСОБА_4, що порушення правил дорожнього руху ОСОБА_5 сталося внаслідок неналежного стану дороги 03.04.2008 року. Так, із повідомлення служби автомобільних доріг у Миколаївській області від 24.11.2008 року вбачається, що на ділянці автомобільної дороги державного значення Ульянівка - Миколаїв (через м. Вознесенськ) км 167 + 000 - 168 + 000 транспортно - експлуатаційні показники стану покриття проїзної частини дороги станом на 17 - 20 серпня 2008 року (дата вимірів) не перевищують нормативні (а.с. 380).
Також із показань свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні вбачається, що 03.04.2008 року він, знаходячись в складі оперативної групи, склав протокол огляду дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася на трасі між селами Дорошівка та Білоусівка Вознесенського району та схему до нього. Ніяких вибоїн на цій ділянці дороги не було. Дорога була покрита водою, оскільки йшов дощ.
Є необґрунтованими і твердження захисника про відмову суду про призначення експертизи щодо встановлення об'єктивних причин ДТП, оскільки дане клопотання вирішено судом першої інстанції згідно закону (постанова від 16.10.2008 року - а.с. 276). В ході судового розгляду справи після додаткового розслідування захисник такого клопотання не заявляв.
Твердження представника цивільного відповідача, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, невірно застосовано норми процесуального та матеріального права та не було доведено обставини, що мають значення для справи, то вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки є конкретними.
Виходячи з доказів, які були перевірені в судовому засіданні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_5 правила дорожнього руху, в результаті чого настала смерть потерпілого і правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, який за місцем роботи позитивно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також обставину, яка пом'якшує покарання, що він раніше не судимий.
Відшкодування шкоди потерпілій в сумі 10000 грн. після проголошення вироку родичем засудженого, який перебував під вартою, колегія суддів також визнає обставиною, яка пом'якшує покарання, засудженому.
Обставини, які обтяжують покарання, як зазначено судом, по справі відсутні.
Хоча ОСОБА_5 і вчинив тяжкий злочин, але з необережності. З огляду на обставини злочину, відповідно до яких порушення правил дорожнього руху ОСОБА_5 певною мірою пов'язане з погодними умовами, а також з урахуванням виключно позитивних даних про особу винного та зазначених обставин, які пом'якшують покарання, колегія суддів вважає можливим виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання з подальшим його випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Апеляція представника цивільного відповідача про скасування вироку в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2 є обґрунтованою, виходячи з наступного.
Потерпілою ОСОБА_2 поданий цивільний позов до Головного Управління ветеринарної медицини в Миколаївській області про відшкодування майнової і моральної шкоди (а.с. 152, 309, 376, 391).
Однак, без урахування вимог потерпілої без наведення відповідних мотивів, органами досудового слідства цивільним відповідачем по справі визнана інша особа - Управління державної ветеринарної медицини Первомайської райдержадміністрації (а.с. 197).
В судовому засіданні при розгляді даної справи приймав участь представник цивільного відповідача - представник Головного управління ветеринарної медицини в Миколаївській області на підставі доручення цієї установи, з якого потерпіла і просила стягнути заподіяну їй шкоду (а.с. 373, 378, 401, 409 зворот).
Проте, з протоколу судового засідання вбачається, що наприкінці судового розгляду справи (24.02.2009 року) судом було постановлено рішення про виклик в якості цивільного відповідача представника іншої особи - Управління державної ветеринарної медицини Первомайської райдержадміністрації (а.с.412 зворот), яке визнано в цій якості за постановою слідчого.
Однак, при розгляді справи суд першої інстанції не врахував пояснення потерпілої та її позовні вимоги про стягнення заподіяної шкоди саме з Головного управління ветеринарної медицини в Миколаївській області.
Крім того, представникам цивільного відповідача, які приймали участь у розгляді справи, не вручалася та не оголошувалася позовна заява потерпілої та доповнення до неї, що є істотним процесуальним порушенням. До того ж, до участі в розгляді справи наприкінці судового слідства на підставі доручення Управління ветеринарної медицини у Первомайському районі допущена як представник цивільного відповідача головний бухгалтер Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_3 з приводу позову потерпілої (а.с. 280, 414, 419).
Але із документів, наданих апеляційній інстанції вбачається, що згідно наказу № 4 від 14.01.2003 року управління державної ветеринарної медицини Первомайської районної державної адміністрації було реорганізовано в Первомайську районну державну лікарню ветеринарної медицини і автомобіль «DAEWOO LANOS», державний номер НОМЕР_2, знаходиться на балансі зазначеної організації.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
По даній кримінальній справі судом встановлено, що 03.04.2008 року ОСОБА_5, який працює начальником Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, направлявся з м. Первомайська Миколаївської області до м. Миколаєва у відрядження на службовому автомобілі «DAEWOO LANOS», державний номер НОМЕР_2. Даний автомобіль знаходиться на балансі Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини. З вини ОСОБА_5 сталося ДТП, внаслідок чого постраждав водій автомобіля "Москвич" ОСОБА_6
Суд же всупереч зазначеної вище норми закону постановив стягнути майнову шкоду з Управління Державної ветеринарної медицини Первомайської райдержадміністрації, тобто з організації, яка на теперішній час не існує.
За ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Проте, суд першої інстанції в порушення вимог зазначеної статті стягнув моральну шкоду з власника джерела підвищеної небезпеки.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що органами досудового слідства і судом не вжито заходів щодо належного визначення кола відповідачів за заподіяну шкоду потерпілій ОСОБА_2
За таких обставин вирок суду в частині розв'язання позовних вимог про відшкодування шкоди не може бути визнаний законним і підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
Апеляцію захисника ОСОБА_4 задовольнити, а апеляцію представника цивільного відповідача - Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини задовольнити частково.
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 березня 2009 року відносно ОСОБА_5 змінити.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді 4 років позбавлення волі з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки.
Цей же вирок в частині розв'язання цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Засудженого ОСОБА_5 звільнити з - під варти в залі судового засідання.
Головуюча: Судді: