29 вересня 2009 року № 951/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Олендера І.Я.,
суддів: Каралюса В.М., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання Корчинській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
ОСОБА_1 в липні 2008 року звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язати нарахувати та виплатити як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп., зазначивши, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яке відповідач не виплачує .
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з липня 2007 року по грудень 2007 року в сумі 620 грн. 10 коп., а в решті позовних вимог відмовлено.
Зазначена постанова мотивована тим, що оскільки позивач є дитиною війни, а рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення ст. ст. 71, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, то ненарахування та невиплата позивачу вказаного підвищення є таким, що не відповідає вимогам закону з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України - тобто з 09.07.2007 року. Що стосується вимог позивача щодо виплати такої допомоги за 2006 рік, то такі не підлягають до задоволення, оскільки в 2006 році Конституційний Суд України не розглядав питання відповідності Конституції України норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області та Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подали апеляційні скарги, в яких просять постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області та Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області апеляційні скарги мотивують тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема судом порушено статті 6, 19 Конституції України, ст. 9, ст. 11, ст, 163 КАС України, ч. 3 ст. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»; зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році були відсутні; не взято до уваги заперечення управління Пенсійного фонду та не зазначено з яких мотивів відхилено його, чим порушено ст. 163 КАС України, і те, що законодавством України не визначено поняття «Мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно зі ст. 6 Закону-2195. Таким чином постанова суду є безпідставною і не ґрунтується на чинному законодавстві.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням, а відтак, він має право на підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким обмежується дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. При цьому згідно п.п. 5,6 резолютивної частини такого це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, вірно виходив з того, що невиплата державної соціальної допомоги позивачу заподіяна протиправними діями відповідача. Колегія суддів вважає вірним способом відновлення порушеного права позивача покладення обов'язку на відповідача провести належне нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених позивачу сум.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для виплати позивачу підвищення до пенсії за період з липня 2007 року по грудень 2007 року, що, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам.
Хоча, судом першої інстанції не зазначено, що таке підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком повинно виплачуватись управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з врахуванням виплачених сум , та вказано суму, що підлягає до виплати, однак це не впливає на правильність прийнятого рішення по суті, тому не може бути підставою для його зміни чи скасування. В даному випадку резолютивна частина рішення в цій частині підлягає уточненню.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Оскільки правові положення, які передбачають виплату доплат до пенсії дітям війни є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Стосовно посилань апелянта на те, що законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то колегія вважає за необхідне вказати про наступне.
За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, згідно ч.3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Оскільки законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати цей розмір.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року у справі № 2а-840/08 - без змін, уточнивши її резолютивну частину щодо виплати позивачу підвищення до пенсії з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з урахуванням виплачених сум, та виключивши суму, що підлягає до виплати.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий : Судді :
Олендер І.Я. Каралюс В.М. Старунський Д.М.
Повний текст ухвали виготовлено 01.10.2009 р.