Кіровоградської області
"22" вересня 2009 р.
Справа № 12/106
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 12/106
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім", м. Дніпропетровськ
до відповідача: державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське", с. Ставидла, Олександрійський район, Кіровоградська область
про стягнення 50233,15 грн.
Представники сторін:
від позивача: участі не брав;
від відповідача: участі не брав;
Про час і місце проведення судового засідання сторони належним чином повідомлені.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" подано позов до Державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське" про стягнення 6 200,88 грн., з яких: заборгованість за поставлений товар в сумі 5 908,50 грн., втрати від інфляції в сумі 227,31 грн. та 3% річних в сумі 65,07 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, вимоги позивача ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в справі документами.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши подані документи, господарський суд,
Відповідно до видаткової накладної № АФ-0000489 від 03.04.2007 року товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім" передано державному підприємству Дослідного господарства "Ставидлянське" товар ( засоби захисту росли) на загальну суму 5908,50 грн.
Факт отримання вказаного товару підтверджується також довіреністю серії ЯММ № 932786 від 03.04.2007 року.
Державне підприємство Дослідного господарства "Ставидлянське" за поставлений та отриманий товар на суму 5908,50 грн. не розрахувалося.
У зв'язку з виниклою заборгованістю відповідача перед позивачем, на адресу державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське" було направлено вимогу № 750 від 20.01.2009 року, яка залишена відповідачем без реагування.
Не виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем призвело до необхідності позивача звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.
Як вбачається із матеріалів справи, за видатковою накладною № АФ-0000489 від 03.04.2007 року позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 5908,50 грн. відповідно до довіреності серії ЯММ № 932786 від 03.04.2007 року, яка підписана уповноваженою особою. Факт отримання товару і його вартість відповідачем не оспорювався.
Відповідно до ч. 1ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Видаткова накладна № АФ-0000489 від 03.04.2007 року та довіреність серії ЯММ № 932786 від 03.04.2007 року підписані як позивачем, так і відповідачем, підписи скріплені мокрими печатками сторін; письмова форма правочину (ст.207 ЦК України) вважається додержаною. Вищезазначені обставини свідчать про обов'язок відповідача оплатити вартість отриманого товару у повному обсязі, що останнім на вимогу позивача не виконано.
Фактичні дії сторін свідчать про існування між ними відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, що встановлено нормами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Строк остаточного розрахунку відповідачем за отриманий товар сторонами не встановлений.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу № 750 від 20.01.2009 року, яку відповідачем залишено без відповіді. Повного розрахунку за отриманий товар відповідачем не здійснено.
Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідачем до господарського суду не подано доказів виконання зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 5908,50 грн. у повному обсязі.
Позивач також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 227,31 грн. за період з лютого 2009 року по квітень 2009 року та 3 % річних в сумі 65,07 грн. за вказаний період.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції та 3 % річних та стягує з відповідача на користь позивача збитки від інфляції в сумі 227,31 грн. за період з лютого 2009 року по квітень 2009 року та 3 % річних в сумі 65,07 грн. за вказаний період.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати по оплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 207, 509, 525, 526, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства Дослідного господарства "Ставидлянське", с. Ставидла, Олександрівський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 31373027 , ІПН 313730211152, р/р 26003002002001 в КРУ КБ "Надра", м. Олександрія, МФО 323624 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофармахім", юр. адреса: 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21А, поштова адреса: 49098, м. Дніпропетровськ, пров. Білостоцького, 12а, р/р 26007050400021 ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 24984320, ІНН № 249843204623, борг в сумі 6200,88 грн., з яких: основна заборгованість за поставлений товар в сумі 5908,50 грн., втрати від інфляції в сумі 227,31 грн. та 3% річних в сумі 65,07 грн. державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 312,50 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Макаренко Т.В.