Справа № 11-а-663/2009 р. Головуючий у суді І інстанції Мумига І.М.
Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач у суді ІІ інстанції Бабич О.П.
6 жовтня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді Поступайло Н.І.,
суддів Бабича О.П., Петрової І.М.,
за участю прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області Черниш Г.Р.,
ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2009 року, якою ОСОБА_1 відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 7 жовтня 2005 року про закриття кримінальної справи відносно нього згідно Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року.
Відновлюючи строк на апеляційне оскарження районний суд вказує, що в матеріалах кримінальної справи відсутні докази того, що постанова про закриття кримінальної справи надсилалася ОСОБА_1 поштою або вручалася під розписку, а також те що він має неповнолітню дитину. Крім цього вказує на факт відмови 17.02.2009 року Ленінським районним судом м. Кіровограда позову ОСОБА_3 до Компаніївського РВ УМВС України в Кіровоградській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої службовою недбалістю.
У апеляції прокурор просить постанову районного суду скасувати як таку, що прийнята з порушенням кримінально-процесуального законодавства. При цьому зазначає, що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 закрита за згодою обвинуваченого, яку той дав на окремій письмовій заяві і це зафіксовано у протоколі судового засідання, в якому також міститься дані про роз'яснення судом порядку та строків оскарження постанови про закриття справи.
Також вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які дану, які свідчили б про те, що ОСОБА_1 не був присутнім під час оголошення постанови та роз'яснення порядку і строків її оскарження. Разом з тим, на його думку, ОСОБА_1, як працівник правоохоронних органів, не міг не знати та не розуміти наслідків звернення до суду із заявою про застосування акту амністії і його твердження в апеляції про те, що він вважав, що справу закрито за відсутністю складу злочину, є безпідставними.
Крім цього зазначає, що ОСОБА_1 в 2008 році брав участь у розгляді клопотання УМВС України в Кіровоградській області про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови Компаніївського районного суду від 7 жовтня 2005 року про закриття відносно нього кримінальної справи, тобто в 2008 році йому було достовірно відомо про вказану постанову від 7.10.2005 року, але тоді він не скористався своїм правом на звернення з клопотанням про відновлення йому строку на апеляційне оскарження.
У зв'язку з вище наведеним прокурор вважає, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 пропустив без поважних причин і підстав для його відновлення у суду першої інстанції не було.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які заперечили апеляцію, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені прокурором доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 353 КПК України, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які згідно ст. 348 КПК України мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс постанову, про відновлення пропущеного строку.
Постановивши відновити строк на апеляційне оскарження, суд не навів поважних причин, що не дали можливості ОСОБА_1 своєчасно подати апеляцію на постанову від 7 жовтня 2005 року про закриття кримінальної справи відносно нього. Посилання на те, що ОСОБА_1 не був присутнім на оголошенні постанови і не знав підстав, з яких справа була закрита, нічим не підтверджується та спростовується наявними у кримінальній справі заявою останнього про згоду на закриття справи в наслідок акту амністії, та змістом протоколу про участь останнього в тому судовому засіданні і роз'ясненні судом порядку та строків оскарження винесеної постанови.
Наведене в постанові рішення Ленінським районним судом м.Кіровограда по цивільній справі також не може сприйматися як поважна причина пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки воно винесене 17 лютого 2009 року і ніяким чином не перешкоджало своєчасно оскаржити вказану постанову про закриття кримінальної справи.
Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно ч.3 ст. 248 КПК України, постанова про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 могла бути оскаржена лише протягом семи діб з дня її винесення. Таким чином строк на апеляційне оскарження вказаної постанови закінчився 14 жовтня 2005 року у зв'язку з чим доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження з урахуванням часу, який минув від дня винесення постанови та з огляду на вирішення такого питання за його участю в 2008 році за клопотанням УМВС України в Кіровоградській області - є безпідставними.
За таких обставин апеляційні доводи прокурора є обгрунтованими, постанова районного суду підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 23 липня 2009 року про відновлення ОСОБА_1 пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 7 жовтня 2005 року про закриття кримінальної справи відносно нього - скасувати, а провадження по справі закрити.
Судді: