01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2009 № 5/44
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокурора - Бондарєва А.М.
від позивача - не з'явилися
від відповідача - 1 Кліновська Н.В.
від відповідача - 2 не з'явився
від третьої особи - 1 не з'явився
від третьої особи - 2 не з'явився
від третьої особи - 3 Рожко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційнйне подання Заступника прокурора м.Києва та апеляційну скаргу Державнрї акціонерної компанії "Хліб України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.08.2009
у справі № 5/44 (суддя
за позовом Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Тернопільскої обласної державної адміністрації
до Державної акціонерної компанії "Хліб України"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи"
третя особа позивача Управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації
третя особа відповідача Українська універсальна біржа
Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна
Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ДАК ”Хліб України”, ТОВ „Українські інвестиційні системи” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2009 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, заступник прокурора міста Києва звернувся з апеляційним поданням, а відповідач - 1 з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в яких вказують, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача - 2 надав суду відзиви на апеляційну скаргу та апеляційне подання, в яких просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу та апеляційне подання - без задоволення.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та апеляційного подання, відзиви на апеляційну скаргу та апеляційне подання, заслухавши пояснення представника відповідача - 1, третьої особи - 3, представника прокурора, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1997 року № 1218 “Про прискорення приватизації хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств” на Міністерство агропромислового комплексу України було покладено обов'язок передати у двохмісячний термін до статутного фонду ДАК “Хліб України” адміністративні будинки, що належать до державної власності.
Згідно з додатком № 4 до вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України до статутного фонду ДАК “Хліб України” увійшов, зокрема, будинок Тернопільського представництва ДАК “Хліб України”, що знаходиться у м. Тернопіль, вул. І.Франка, 12.
Заступником начальника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва 12.12.2006 року було прийнято рішенням № 980/1, яким вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності ДАК “Хліб України”, а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було описано активи ДАК “Хліб України”, зокрема, будинок загальною площею 407,1 кв.м. за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка, 12.
Дане підтверджується актом опису активів, на які поширюється право податкової застави № 6/24-425 від 07.03.2007 року.
Листом № 1-2-560/2-24/420 від 21.03.2007 року ДАК “Хліб України” самостійно визначила активи, які не входять до цілісного майнового комплексу компанії та реалізація яких має бути спрямована на погашення податкового боргу, в тому числі і будинок по вул. І.Франка, 12 у місті Тернополі.
28.04.2007 року в газеті “Голос України” № 77 було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу будинку по вул. І.Франка, 12 у м. Тернополі.
14.05.2007 року відбулися торги з продажу будинку по вул. І.Франка, 12 у місті Тернополі в рахунок погашення податкового боргу.
Відповідно до протоколу № 2 від 14.05.2007 року переможцем аукціону з продажу будинку по вул. І.Франка, 12 у місті Тернополі визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Українські інвестиційні системи”.
Пунктом 10.1.1. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.
У відповідності до п. 24. Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, продаж описаних активів, за винятком активів, щодо обігу яких законом встановлено обмеження, здійснюється на публічних торгах на умовах змагальності у такому порядку: 1) товари, які можуть бути згрупованими або стандартизованими, підлягають продажу за кошти виключно на біржових торгах, що проводяться біржами, створеними відповідно до Закону України "Про товарну біржу", які визначаються центральним податковим органом на конкурсних засадах; 2) інші товари, об'єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств, установ та організацій підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного податкового органу на зазначених біржах. У разі коли на території району, міста або області, де знаходяться описані активи платника податків, немає товарної біржі, визначеної центральним податковим органом, податковий орган організовує окремий позабіржовий аукціон; 3) цінні папери підлягають продажу на фондовій біржі або на цільових аукціонах, що проводяться товарними біржами, які мають відповідний дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на право обігу цінних паперів.
При цьому продаж описаних активів на аукціонах здійснюється не раніше ніж через 10 днів після публікації відповідного оголошення.
22.05.2007 року між відповідачем - 1 ДАК “Хліб України” та переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю “Українські інвестиційні системи” було укладено договір купівлі-продажу будинку загальною площею 405, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка, 12.
Відповідно до п. 3 вказаного договору купівлі-продажу спірний будинок продано за 1 303 579 грн., з яких 98 756 грн. сплачено покупцем у якості застави до проведення аукціону, а решту суми 1 204 823, 20 грн. покупець зобов'язався сплатити шляхом перерахування коштів на розподільчий рахунок Управління державного казначейства у Печерському районі м. Києва.
Відповідно до акту приймання-передачі від 30.05.2007 року продавець передав, а покупець прийняв адміністративний будинок, що розташований за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка, 12, загальною площею 405 кв.м.
Цим актом сторони підтвердили, що розрахунок проведений у повному обсязі у відповідності до умов договору, а також те, що продаж здійснено в рахунок погашення податкового боргу.
Заступник прокурора міста Києва, звертаючись з даним позовом в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, обґрунтував свої вимоги тим, що спірний договір купівлі-продажу був укладений в порушення існуючих норм законодавства України, а саме Закону України “Про охорону культурної спадщини”.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів “Про взяття під державну охорону пам'ятників історії та культури місцевого значення по Тернопільській області” № 32 від 29.01.1988р. затверджено список пам'ятників історії та культури місцевого значення по Тернопільській області та взято їх під державну охорону згідно з додатками № 1, 3.
Відповідно до додатку № 3 даного рішення будинок по вул. І.Франка, 12 в м. Тернополі внесено до списку пам'яток архітектури місцевого значення, які взяті під державну охорону.
У відповідності до ст. 18 Закону України “Про охорону культурної спадщини” об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Згідно п. 16 ст. 6 Закону України “Про охорону культурної спадщини” до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема, погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.
Твердження представника прокурора про те, що ним вірно було визначено особу, в інтересах якої відбулося звернення до господарського суду з даним позовом, не знайшло свого підтвердження, а тому не приймаються колегією суддів, оскільки судом першої інстанції було вірно визначено, враховуючи діюче законодавство та Положення про управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації, особу, в інтересах якої мав звертатися заступник прокурора міста Києва.
Так, відповідно до п. 3 Положення про управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації, одним із завдань третьої особи є організація в межах своїх повноважень охорони, реставрації та використання пам'яток архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та історико-культурних ландшафтів.
В пункті 4 вищезазначеного положення зазначено, що управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації забезпечує ведення обліку та в межах своїх повноважень охорону, контроль за використанням пам'яток архітектури.
Пунктом 13 цього положення встановлено, що управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації є юридичною особою.
Отже, враховуючи вище зазначені норми законодавства, повноваженнями щодо охорони, реставрації та використання пам'яток архітектури та видачі відповідних погоджень на їх відчуження наділено Управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації (третя особа), яке є самостійною юридичною особою, а отже саме в її інтересах необхідно було звертатися з позовом до суду.
Крім того, прокурором підставою для визнання договору купівлі-продажу будинку по вул. І. Франка, 12 в м. Тернополі, визначено, як не дотримання сторонами при укладенні спірного договору вимог, передбачених ст. 18 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, а саме те, що об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
Проте колегія суддів не погоджується з даним твердження, вважає його безпідставним та не аргументованим та погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 Цивільного Кодексу України.
Такими вимогами, зокрема, є вимога щодо відповідності змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, вимога щодо цивільної дієздатності осіб, які вчиняють правочин, вимога щодо єдності волі та волевиявлення, вимога щодо форми та вимога щодо реальності правочину.
Наслідки недотримання вимог чинного законодавства про охорону культурної спадщини встановлені в ст. 44 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, а саме: за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання пам'яток передбачено накладення фінансових санкцій у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, в даному випадку до порушників повинна бути застосована така санкція як накладення штрафу за порушення норм в сфері охорони культурної спадщини.
Проте, це не є підставою, в розуміння Цивільного кодексу України, для визнання договору недійсним.
Норми Закону України “Про охорону культурної спадщини” не встановлюють, що правочин, укладений без отримання погодження відповідного органу охорони культурної спадщини для відчуження об'єкту культурної спадщини, є недійсним з моменту вчинення чи може бути визнаний недійсним в судовому порядку.
Крім того, відповідно до ст. 23 Закону України “Про охорону культурної спадщини” усі власники пам'яток чи їхніх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності на ці пам'ятки, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
В матеріалах справи є наявний охоронний договір від 07.07.2009 року, укладений між Управлінням містобудування та архітектури Тернопільської облдержадміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю “УкрАгроПромПроект” (користувач), відповідно до якого зазначене товариство взяло на себе зобов'язання щодо охорони житлового будинку, який знаходиться у м. Тернополі по вул. І.Франка, 12 (пам'ятка архітектури місцевого значення).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, правомірно відмовлено Заступнику прокурора міста Києва у задоволенні позовних вимог, а тому апеляційна скарга ДАК „Хліб України” та апеляційне подання заступника прокурора міста Києва не підлягають задоволенню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної акціонерної компанії „Хліб України” та апеляційне подання заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2009 року у справі № 5/44 - без змін.
2. Матеріали справи № 5/44 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді