Справа № 333/317/17
Справа №333/317/17
Провадження №1-кс/333/74/17
Іменем України
23 січня 2017 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області ОСОБА_3 , слідчого Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017080040000300 і додані до нього матеріали відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Пологи Запорізької області, громадянина України, українця, працюючого рекламістом в ПП «Штрих», неодруженого, не є депутатом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
23.01.2017 року слідчий Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017080040000300 відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 21.01.2017 року, приблизно о 03-00 годині, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 знаходилися поблизу кафе «Хуторок» по вул.Ситова у м.Запоріжжя, де у них виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном. Далі, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , застосували до потерпілого ОСОБА_10 насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я, яке виразилось у нанесенні потерпілому ударів руками та ногами в область тулуба та голови, після чого відкрито заволоділи його майном, а саме: шкіряною дублянкою чорного кольору, вартістю 5800,00 гривень, мобільним телефоном «Motorola G3», в корпусі чорного кольору, вартістю 5600,00 гривень, грошовими коштами в розмірі 2500,00 гривень, електронною сигаретою «GO», вартістю 600,00 гривень, талонами на паливо АЗС «ТНК» на 60 літрів бензину 95А, вартістю 1200,00 гривень. Після цього, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 зникли з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, при цьому спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 15700,00 гривень.
Умисні дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
21.01.2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
У зв'язку із викладеним, слідство прийшло до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_6 в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, останньому необхідно обрати як запобіжний захід - тримання під вартою, з наступних підстав: ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, що відноситься згідно зі ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років; зібрані слідством докази по справі достатньо вказують на винність ОСОБА_6 у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується протоколом огляду місця події, показами потерпілого, свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження. Таким чином, враховуючи те, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 активно перешкоджатиме встановленню істини по справі, що не дозволить виконати прийняті відносно нього процесуальні рішення, а також, приймаючи до уваги те, що підозрюваний, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та невідворотності покарання за його вчинення, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому орган досудового розслідування просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою.
У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор у судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_6 , після роз'яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 Кримінального процесуального кодексу України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляв адвокат ОСОБА_5 .
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили суд відмовити слідчому у задоволенні його клопотання, посилаючись на відсутність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_6 не вчиняв інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, документи, надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21.01.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12017080040000300).
Клопотання слідчого погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження і долучено розпис ОСОБА_6 про вручення йому 23.01.2017 року о 12-00 годині копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, враховуючи, що підозрюваний доставлений до слідчого судді о 17-00 годині, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 21.01.2017 року, ОСОБА_6 був затриманий у порядку ст.208 КПК України без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення 21.01.2017 року о 04-30 годині. Під час судового засідання підтверджено, що вказаний у протоколі про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, час є моментом затримання ОСОБА_6 у порядку ст.209 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. На підставі ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, на думку слідчого судді, підтверджується протоколом допиту потерпілого, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколами допитів свідків, протоколом огляду місця події, іншими матеріалами кримінального провадження.
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, не одружений, офіційно працює, проживає разом з батьками, за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у нарколога та психіатра, зі слів підозрюваного, не перебуває, хронічними захворюваннями не страждає, раніше не судимий.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі «Хайредінов проти України»).
Згідно з положеннями Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_6 раніше не судимий, офіційно працює, підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. На момент розгляду клопотання про взяття під варту доказів про те, що, перебуваючи на волі ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, а також про те, що останнього було повідомлено про підозру у вчинені іншого злочину, слідчому судді прокурором та слідчим надано не було.
Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існує декілька ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, однак не надано доказів про те, що ОСОБА_6 переховувався від органу досудового розслідування, перешкоджав кримінальному провадженню або, що йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п.3 ч.1 ст.194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема його вік і те, що він має місце постійного проживання і офіційно працює, обставини скоєння кримінального правопорушення, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з матеріалів клопотання не вбачається, у зв'язку з чим необхідно застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.
За вищевказаних обставин, слідчий суддя вважає, що запобіганню будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12017080040000300 - відмовити повністю.
Застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з перебуванням останнього за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , строком на два місяці, до 20.03.2017 року включно, без застосуванням електронних засобів контролю.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 19-00 години до 07-00 години без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
1. Прибувати до Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4 або іншого слідчого, який проводить досудове розслідування даного кримінального правопорушення, прокурора чи суду за першою вимогою.
2. Не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Виконання ухвали доручити співробітникам Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області. Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1