Справа № 357/1027/15-к
1-кс/357/642/16
11 березня 2016 року Слідчий cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» на постанову слідчого Білоцерківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження від 27.06.2015 року, -
29.02.2016 року до Білоцерківського міськрайонного суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» на постанову слідчого СВ Білоцерківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області, про закриття кримінального провадження від 27.06.2015 року. В скарзі зазначено що в провадженні СВ Білоцерківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області знаходились матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР № 12013100030006139 від 03.10.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.191, ст.219, ч.2 ст.366 КК України, стосовно директора ПВП «Укрпромгеологія» ОСОБА_4 та арбітражного керуючого ОСОБА_5 30.05.2007 року ПВП «Укрпромгеологія» отримало від ПАТ «Промінвестбанк» кредит в сумі 6 000 000 (шість мільйонів) гривень для придбання товарів в обороті (автошин), які підприємство передало в заставу Банку строком на 5 років. З отриманої суми кредитних коштів директором (власником) Приватного підприємства «Укрпромгеологія» ОСОБА_4 . Банку було повернуто у лютому та ервні 2009 року 120 400 грн. Здійснити стягнення в спосіб та порядок визначений законодавством України, згідно договору застави №166 від 30 травня 2007 року Банк не мав можливості, оскільки ОСОБА_4 (заставодавець) вилучила заставне майно з обороту підприємства. ОСОБА_4 розпочала процедуру банкрутства ПВП «Укрпромгеологія». ОСОБА_4 разом з арбітражним керуючим ОСОБА_5 подали до суду документи, якими була обґрунтована дебіторська заборгованість складена з двох сум: 4 771 724, 37 грн.- за поставку товарів ПП «Техіндустрія», 1 212 331, 37 грн. - за поставку товарів ПП «Промбізнес-М». Кредиторам та суду були надані Аудиторський висновок ТОВ «Довіра» від 31 сіня 2012 року та звіт ліквідатора, які містили відомості про дебіторську заборгованість та неможливість її повернення. Про винесення старшим слідчим СВ Білоцерківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 постанови про закриття кримінального провадження від 27.02.2015 року, ПАТ «Промінвестбанк» стало відомо з листа Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області від 09.02.2016 року за вих.-16, який був відправлений 13.02.2016 року, відповідно до штемпелю відділення зв'язку на поштовому конверті, а отриманий лист ПАТ «Промінвестбанк» 15.02.2015 року, відповідно до штемпеля вхідної кореспонденції ПАТ «Промінвестбанк» на листі Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області. Скаржник просить суд поновити строк для подачі скарги на оскарження постанови старшого слідчого СВ Білоцерківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 від 27.06.2015 року про закриття кримінального провадження №12013100030006139 від 03.10.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ст.219, ч.1 ст.366 КК України. Скасувати постанову старшого слідчого СВ Білоцерківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 від 27.06.2015 року про закриття кримінального провадження №12013100030006139 від 03.10.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ст.219, ч.1 ст.366 КК України. Матеріали вказаного кримінального провадження направити до СВ Білоцерківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області для здійснення досудового розслідування.
В судове засідання представник скаржника не з'явився. Про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений. До суду надав заяву. В якій просив суд проводити розгляд скарги у його відсутності.
Старший слідчий слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 та прокурор прокуратури м. Біла Церква до суду не з'явилися. Про день та час розгляду скарги в суді були належним чином повідомлені. Причину неявки до суду не повідомили, що не перешкоджає розгляду скарги та узгоджується зі ст. 306 ч. 3 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оглянувши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження за № 12013100030006139 від 03.10.2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 366 КК України, суд дійшов до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.
В ході досудового розслідування слідчим було проведено ряд слідчих дій, а саме: допитано ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , проведено одночасний допит ОСОБА_12 та ОСОБА_5 (т. 3, а.с 95-96 кримінального провадження). Також встановлено, що 30.05.2007 року між ПВП «Укрпромгеологія» та ПАТ «Промінвестбанк» укладено кредитний договір № 126-2007 на суму 6000000 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2010 року (т. 5, а.с. 34-38 кримінального провадження) встановлено, що кредитний договір від 30.05.2007 року між ПВП «Укрпромгеологія» та ПАТ «Промінвестбанк» є неукладений, дане рішення набрало законної сили 26.04.2010 року. Таким чином, відповідно до рішення суду, встановлений факт відсутності боргового зобов'язання ПВП «Укрпромгеологія» перед ПАТ «Промінвестбанк». В ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011 року зазначено: «…рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2010 року встановлено, що забезпечений іпотекою кредитний договір є неукладеним…» (т.4, а.с. 226-228 кримінального провадження).
Кримінальне провадження № 12013100030006139 від 03.10.13 року було порушено по факту вчинення ОСОБА_4 шахрайства відносно ПАТ «Промінвестбанк», умисного доведення до банкрутства ПВП «Укрпромгеологія» та вчинення службового підроблення господарських договорів за ч. 4 ст. 190, ст. 219 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до ст. 190 КК України шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Об'єктивна сторона шахрайства виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою. Особливості шахрайства полягають у тому, що потерпілий, будучи веденим в оману, добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним та вигідним для нього. Тому обман або зловживання довірою за часом передує передачі майна або права на майно. Суб'єктивній стороні шахрайства притаманний прямий умисел, корисливі мотиви та мета. Досудовим слідством встановлено, що під час укладення договору кредиту між ПВП «Укрпромгеологія» та ПАТ «Промінвестбанк», директор ОСОБА_4 виконала усі умови, поставлені банком та укладені додаткові забезпечувальні договори, а також по кредитному договору була здійснена часткова сплата коштів. Даний факт свідчить про відсутність в діях ОСОБА_4 умислу на заволодіння коштами банку ще в момент укладення договору.
Стаття 219 КК України доведення до банкрутства - це умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору. Обов'язковою ознакою наявності складу даного злочину є наявність двох наслідків, а саме стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності - це умисні цілеспрямовані дії, які насправді погіршують фінансову спроможність суб'єкта господарської діяльності, вчинені громадянином-засновником або службовою особою цього суб'єкта та велика матеріальна шкода державі чи кредитору. В ході досудового розслідування було встановлено, що директор ПВП «Укрпромгеологія» ОСОБА_4 не вчиняла умисні дії, спрямовані на настання стійкої фінансової неспроможності її підприємства, оскільки під час процедури банкрутства ПВП «Укрпромгеологія» господарським судом Київської області кредиторами даного підприємства були визнані ПАТ «Промінвестбанк» та Білоцерківська ОДПІ, офіційні представники яких затвердили звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПВП «Укрпромгеологія», що стало підставою для винесення ухвали Господарським судом Київської області від 12.12.2012 року (т.5, а.с. 48-51 кримінального провадження) про визнання ПВП «Укрпромгеологія» банкрутом. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2014 року відмовлено у задоволені заяви ПАТ «Промінвестбанк» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Київської області від 12.12.2012 року (т. 5, а.с. 63-65 кримінального провадження). Ухвалою Вищого Господарського суду України від 27.05.2014 року касаційну скаргу ПАТ «Промінвестбанк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.02.2014 року повернуто без розгляду (т. 5 , а.с. 72 кримінального провадження). Тобто, на даний час ухвала Господарського судом Київської області від 12.12.2012 року набрала законної сили.
Відповідно до ст. 366 КК України службове підроблення - це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів. Об'єктивна сторона даного злочину характеризується активною поведінкою - діями, які полягають у перекручуванні винним істини в офіційних документах чи у видачі неправдивих офіційних документів шляхом використання для цього свого службового становища. Злочин є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з таких передбачених у диспозиції дій, як: складання неправдивого офіційного документа; видача неправдивого офіційного документа; внесення до офіційного документу неправдивих відомостей; інше підроблення офіційного документа. Суб'єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України характеризується тільки прямим умислом, бо винний діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів, або усвідомлює, що документ, який він видає, повністю чи частково не відповідає дійсності (є неправдивим). Однак, в ході досудового розслідування не було встановлено наявності в діях ОСОБА_4 жодної з форм об'єктивної сторони даного злочину та наявності в її діяннях прямого умислу.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: на рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження за № 12013100030006139 від 03.10.2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 366 КК України, суд приходить до висновку, що скаржнику слід відмовити в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 27.06.2015 року, винесену старшим слідчим СВ Білоцерківського МВ (з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району) ГУМВС України в Київській області ОСОБА_3 , оскільки слідчий, на думку суду, вжив всіх передбачених законом заходів по зібранню та оцінці доказів відповідно до вимог ст. 94 КПК України, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з іншими доказами - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи із положення ст. 2 КПК України. За даних обставин оскаржувана постанова може вважатися законною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України суд, -
В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку» на постанову слідчого СВ Білоцерківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12013100030006139 від 27.06.2015 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1