Справа № 316/1855/16-а
Провадження № 2-а/316/29/17
18.01.2017 року м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: Вільямовської Н.О.,
при секретарі: Лохматовій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар, Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар Запорізької області щодо відмови їй у призначенні пенсії за віком у відповідності до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення за призначенням пенсії- 02.11.2016 року. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар Запорізької області призначити пенсію за віком з 02.11.2016 року у відповідності до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2013-2015 роки), та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією. Також просить стягнути з УПФУ в м. Енергодар Запорізької області на свою користь сплачений судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.
В обґрунтування вимог зазначив, що з 21.03.1996 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області та отримує пенсію у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1. Після призначення їй пенсії, вона продовжував працювати.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 28.03.2011 року ОСОБА_1 набула право на призначення пенсії за віком і 02.11.2016 року звернулася до Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області з заявою про призначення пенсії за віком.
Але, Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області їй відмовило у призначенні пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки, на думку УПФУ в м. Енергодар Запорізької області, ОСОБА_1 вже й так отримує пенсію за віком у відповідності до даного Закону.
При цьому, при розрахунку її пенсії застосовується показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2007 рік (абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» при переході з одного виду пенсії на Інший).
Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її конституційні права, з наступних підстав:
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Таким чином, громадяни України, які мають право одночасно на різні види пенсій, наділені правом обирати, у відповідності до якого закону їм отримувати пенсію, вид пенсії, яку вони хочуть отримувати, та час, з якого вони будуть отримувати дану пенсію.
Оскільки ОСОБА_1 пенсію було призначено у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, вона має право на призначення пенсії за віком на загальних підставах, відповідно до Закону № 1058-ІV, з питання призначення якої вона звернулася вперше. Пенсія ж за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» їй в 1996 році жодним чином не могла бути призначена, оскільки, відповідно до даного Закону, мають право на призначення пенсії - чоловіки, які досягли 60-річного віку, а ОСОБА_1 на той момент виповнилось лише 45 років.
Таким чином, їй, ОСОБА_1, має бути призначено пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26, ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Подібна правова позиція була також висловлена Вищим Адміністративним судом України в ухвалах від 26 травня 2015 року № К/800/2756/14, від 03 червня 2015 року № К/800/15619/15 та Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, яка, відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України. є обов'язковою для всіх судів України.
Крім того, після отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку, ОСОБА_1 продовжувала працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
При призначенні пенсії за віком на загальних підставах, має місце призначення іншого виду пенсії по іншому закону.
Таким чином, при призначенні пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 має бути розраховано пенсії з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 даного Закону, із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 3 останні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про слухання справи у її відсутність, та просить вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с. 30-31).
Представник відповідача надіслав до суду письмові заперечення, у яких просив відмовити в задоволенні адміністративного позову (а.с. 35, 36-40).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 21.03.1996 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області та отримує пенсію у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1. Після призначення їй пенсії, вона продовжувала працювати.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 28.03.2011 року ОСОБА_1 набула право на призначення пенсії за віком і 02.11.2016 року звернулася до Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області з заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 15).
Але, Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області листом № 103/І-1 від 16.11.2016 року їй відмовило у призначенні пенсії за віком на загальних підставах у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки, на думку УПФУ в м. Енергодар Запорізької області, ОСОБА_1 вже й так отримує пенсію за віком у відповідності до даного Закону (а.с. 16).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частина третя статті 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Частиною 3 ст.45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» при призначенні пенсії за віком, застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Правовідносини, які склались між сторонами, відповідають вимогам ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; вимогам ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років, та вимогам абзацу 1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв, та вимогам частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, судом встановлено, що в порушення вимог діючого законодавства, УПФУ в м. Енергодар Запорізької області неправомірно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком.
За таких умов, позовні вимоги ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26, ч.2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», про перерахунок та виплати різниці є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не підлягає задоволенню і вимога щодо стягнення з відповідача на корить ОСОБА_1 сплаченого судового збору, оскільки відповідно до ЗУ «Про судовий збір» зі змінами Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 159-163 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар, Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар Запорізької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у відповідності до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати звернення за призначенням пенсії- 02.11.2016 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар Запорізької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 02.11.2016 року у відповідності до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком (2013-2015 роки), та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Енергодарський міський суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на постанову, а у разі подання апеляційної скарги - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Н. О. Вільямовська