Справа № 163/3057/16-п Провадження №33/773/76/17 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С.
Категорія:ст.ст. 471, 472 МК України. Доповідач: Філюк П. Т.
20 січня 2017 року місто Луцьк
Суддя Апеляційного суду Волинської області Філюк П.Т. з участю ОСОБА_1 та представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 грудня 2016 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1 непрацюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Крім того, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №2681/20502/2016 від 23.11.2016 року, товар: твердопаливний котел в кількості 1 штука, загальною вагою 350 кг. та вартістю 24213,32 грн., - постановлено повернути ОСОБА_1 або уповноваженій особі для подальшого митного оформлення.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 275 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1. притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 23.11.2016 року з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС в якості пасажира автомобіля «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», ввізши на митну територію України, понад неоподатковану норму товар, а саме: «новий твердопаливний котел», в кількості 1 штука, загальною вагою 350 кг та вартістю 24213 гривень 32 копійки.
Крім цього, ОСОБА_1 ставилось у вину те, що він, при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який згідно ч.2 ст.374 МК України підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху "зелений коридор", як форму декларування, шляхом вчинення дій.
В поданій апеляційній скарзі заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. зазначає, що суддя першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Посилається на те, що ОСОБА_1 не задекларував за встановленою формою товар, який згідно ч.2 ст.374 МК України підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч вимогам ст.ст., 366, 374 МК України смугу руху «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій, а тому вважає, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 472 МК України. Просить постанову судді скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_5 визнати винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст.471, 472 МК України та накласти стягнення в межах санкції даних статтей.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., який підтримав подану апеляційну скаргу, ОСОБА_1, який заперечив проти апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги Закону суддею першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, в апеляційній скарзі заступника начальника митниці не оспорюється.
Також суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку і про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор" товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності.
У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.
В протоколі про порушення митних правил, складеному відносно ОСОБА_1 не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.
Суддею першої інстанції обґрунтовано враховано ч.6 ст.366 МК України, згідно якої, обравши проходження через "зелений коридор", особа звільняється від подання письмової митної декларації, а тому посилання в апеляційній скарзі та протоколі про порушення митних правил на те, що ОСОБА_1., «слідуючи смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», вчинивши декларування шляхом вчинення дій, не задекларував за встановленою формою вказаний товар», є безпідставним.
В ході судового розгляду в суді першої інстанції у відповідності до досліджених матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю "зелений коридор" повідомив працівника митниці про наявний товар, тобто вчинив усне декларування цього товару.
Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 заявив усно про наявність у нього товару, однак був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, суддя першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст.472 МК України, тобто не заявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.
Зі змісту статей 257, 366 МК України та диспозиції статті 472 МК України вбачається, що за ст.472 МК України кваліфікуються діяння осіб, які переміщуються через митний кордон України смугою митного контролю «червоний коридор» і допустили зазначене у диспозиції цієї статті Митного кодексу порушення митних правил.
ОСОБА_1 допустив порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, що повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України і такі дії додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребують.
В поданій апеляційній скарзі доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, апелянт не навів.
На підставі наведеного, вважаю, що суддя першої інстанції дійшла обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі заступника начальника Волинської митниці, не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.531 МК України та ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 грудня 2016 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Волинської області П.Т. Філюк