Справа № 136/2136/16-ц
іменем України
"20" січня 2017 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.
за участю секретаря Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та утримання дружини в період догляду за дитиною до трьохрічного віку, -
Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтувала таким.
З відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 05.11.2013 року, від якого вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає із нею та перебуває на її повному утриманні, оскільки вони із відповідачем припинили спільне проживання. Відповідач, хоча й офіційно не працевлаштований, однак має нерегулярний, мінливий дохід, інших аліментних зобов'язань не має, а тому є фінансово - спроможним, у той же час сім'ї зовсім не допомагає матеріально. Вона, ОСОБА_1, зараз перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, інших доходів не має, що ставить її у вкрай скрутне матеріальне становище, у зв'язку із чим просить суд присудити до стягнення із відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі 700 гривень щомісячно та на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку в розмірі по 300 гривень щомісячно відповідно з дня пред'явлення позову і на строк, що визначений законодавцем за кожним видом стягнення, а також вирішити питання про судові витрати.
В судове засідання позивач не з'явилась, однак надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі, а розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в заяві зазначив, що вимоги не визнає, просив суд в задоволенні позову відмовити, а розгляд справи здійснювати у його відсутності.
Ураховуючи те, що сторони скористались наданими їм ч.2 ст.158 ЦПК України правами, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому здійснює його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, в загальному порядку, при цьому не здійснюючи фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сторони у справі, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, на що вказує свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2
Зі змісту ст.180 СК України вбачається, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 ч. 2 СК України та згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» ( п. 17) за відсутністю домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає біля матері ОСОБА_1, на що вказує довідка видана Зозівківською сільською радою Липовецького району від 15.12.2016 року за №557 ( а.с. 5).
Зі змісту ч. 2 та ч.4 ст. 84 Сімейного Кодексу випливає, що дружина, з якою проживає дитина має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трирічного віку за умови, якщо чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Аналізуючи зібрані у справі докази судом встановлено, що відповідач офіційно не працює, є особою працездатного віку, будь-яких протипоказань до роботи не має, інші аліментні зобов'язання не виконує.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу і (або) в твердій грошовій сумі.
При визначені способу та розміру аліментів на дитину суд враховує обставини, що передбачені ч. 1 ст. 182 СК України, а також враховує те, що відповідач є непрацюючою особою, тому вважає, що відповідач спроможний виплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 650 гривень щомісячно, оскільки суд враховує вимоги ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно якої держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім цього, за нормами СК України обов'язок батьків утримувати дитину до повноліття визначений законодавцем незалежно від матеріального становища платника аліментів.
У той же час, при визначені розміру аліментів на дружину, суд враховує, що таке утримання дружини чоловіком можливе лише за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.
Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.58-59 ЦПК України, в підтвердження можливостей відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання дружини.
За таких обставин, суд в цій частині позову вважає, що слід відмовити за недоведеності.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно правил ст.180 СК України строк сплати аліментів на дитину визначений законодавцем до досягнення дитиною повноліття.
Вирішуючи питання судових витрат, суд керується ст. 88 ч. 3 ЦПК України, а тому з відповідача в прибуток держави присуджує судові витрати пропорційно до частини задоволених позовних вимог, оскільки позивач при зверненні до суду із даним позовом була звільнена від їх оплати.
На підставі ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання даного рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.79, 80, 84 ч.2, 181, 182, 183, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, ст.ст. 10, 60, 81, 88, 158, 169, 174, 208, 209, 212-215, 367 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та утримання дружини в період догляду за дитиною до трьохрічного віку - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі по 650 (шістсот п'ятдесят) гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, тобто з 19.12.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 320 гривень.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Д. Т. Кривенко