Ухвала від 23.01.2017 по справі 133/582/15-к

Справа № 133/582/15-к

УХВАЛА

23.01.2017 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Козятин обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020170000296 від 05.05.2014 , відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченеого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Своє клопотання вона мотивує тим, що 15.02.2016 ухвалою Апеляційного суду Вінницької області вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 08.12.2015 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України - скасовано, а кримінальне провадження направлено на новий судовий розгляд.

Згідно п.З ч.З ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, а саме повернути обвинувальний акт прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Обвинувальний акт переданий до суду прокурором та міститься у даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам КПК України, що полягає у наступному:

Так, 11.03.2016 постановою Калинівської місцевої прокуратури про зміну групи

прокурорів призначено нову групу прокурорів, через реорганізацію прокуратури, де старшим групи прокурорів закріплено прокурора ОСОБА_7 , якому доручено керувати діями інших прокурорів.

Вважає таку постанову прокуратури незаконною, адже у ній не дотримані вимоги ч. ч.2, 3 ст. 37 КПК України, так як у ній не вказано поважної причини, що унеможливлює участі прокурора, що брав участь у даному кримінальному провадженні з початку. До того ж прокурор ОСОБА_7 є рідним братом головуючого судді ОСОБА_8 , який вже розглядав дану справу відносно підзахисного та вироком засудив до реального позбавлення волі - 5 років 6 місяців, після чого такий вирок було скасовано, та справу направлено на новий судовий розгляд іншим складом суду.

А так як з цих підстав прокурором ОСОБА_7 не заявлено самовідвід, а прокурором ОСОБА_7 затверджено обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, тому прокурор ОСОБА_7 не має права брати участь у даному кримінальному провадженні, у зв"язку з тим , що він особисто і його близькі родичі заінтересовані в результатах кримінального провадження та вказане викликає обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Також на сторінці 2 обвинувального акту не вказано дату складення обвинувального акту слідчим, лише вказано, що 18 квітня 2016 затверджений прокурором, а згідно ч.І ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, тому в даному випадку незрозуміло коли його складено.

Посилання в обвинувальному акті на будь-які докази, у тому числі висновки експерта, не передбачено законом, а надання суду таких доказів чи інших документів до початку судового розгляду взагалі забороняється. Тому посилання на висновок експерта у тексті обвинувального акта слід визнати не тільки безпідставним, а й таким, що суперечить вимогам закону.

До обвинувального акту не додано цивільний позов, хоча по тексту обвинувального акту вказано, що в ході досудового розслідування заявлено цивільний позов на суму 50 000.00 грн., що є порушенням п.2.ч.4. ст. 291 КПК України.

Обов'язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні та у випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, суд, згідно з п.З ч.З ст. 314 КПК України, має право повернути прокурору обвинувальний акт.

Прокурор ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_6 заперечують проти повернення даного обвинувального акту прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника .

Заслухавши клопотання захисника, думку обвинуваченого, прокурора та представника потерпілого, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України потрібно відмовити.

Суд прийшов до висновку , що зазначений обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України . Посилання захисника на відсутність у обвинувальному акті дати складання обвинувального акту не відповідає дійсності, тому що дата складання зазначена "18 квітня 2016".

Крім того, в обвинувальному акті слідчий дійсно посилається на висновок експерта №212 від 21.11.2014 лише для встановлення правової кваліфікації правопоррушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , що відповідає вимогам ст. 291 КПК України

Підстави для відводу прокурора ОСОБА_7 , передбачені ст.77 КПК України, відсутні, а процесуальна позиція та дії прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, в ході судового розгляду, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Крім того посилання захисника на прорушення прав обвинуваченого та потерпілого при відсутності позову у зазначеному кримінальному провадженні , не позбавляє права потерпілого до судового розгляду звернутись до суду з цивільним позовом до обвинуваченого .

Керуючись ст. 291, 369. 371,372, 471 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити захиснику обвинуваченого- адвокату ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про повернення прокурору обвинувального акту відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Суддя - підпис.

З оригіналом вірно :

Суддя Секретар

Дата документу 23.01.2017

Попередній документ
64204243
Наступний документ
64204245
Інформація про рішення:
№ рішення: 64204244
№ справи: 133/582/15-к
Дата рішення: 23.01.2017
Дата публікації: 02.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження