2/130/315/2017
130/103/17
"19" січня 2017 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Сенько Л.Ю.,
при секретарі Маліщук Н.А.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача Куцького А.В.,
представника третьої особи - Грубської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третьої особи без самостійних вимог: орган опіки та піклування Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про відібрання малолітньої дитини,
Позивач звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою, в якій просила відібрати малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у батька ОСОБА_4 та повернути його матері - позивачу ОСОБА_1 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_3; допустити негайне виконання судового рішення, стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що 29 серпня 2014 року позивач з відповідачем зареєстрували шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_14 у сторін народився син ОСОБА_5. Проживали та були зареєстровані в АДРЕСА_4 у житловому будинку придбаному під час шлюбу. Спільне життя у позивача з відповідачем не склалося. Весною 2016 року сторони припинили спільне проживання, відповідач забрав свої речі і залишив позивача із сином. З того часу позивач одна виховує і утримує дитину. Позивачу не відомо, де проживає відповідач і чим займається. У селі Рожепи відповідач не проживає. Відповідач має автомобіль і деколи приїздив у село. Були випадки, коли відповідач відвідував сина, позивач не перешкоджала. 30.12.2016 року близько 17 години відповідач відвідував сина і грався з ним до 21 години. Цього дня позивач попросила відповідача відвезти сина у м. Бар до лікаря, але він відповів, що 31.12.2016 року зранку має поздоровляти дітей з Новим Роком і позивач зрозуміла, що сина він до лікарні не відвезе. Також цього дня позивач передала відповідачу повістки та позовні заяви і повідомила йому про те, що звернулася до суду про стягнення з нього аліментів на дитину і на себе. Наступного дня відповідач подзвонив позивачу та повідомив, що поїде з дитиною у лікарню. Взяв сина і поїхав. О 13 годині 30 хвилин позивач подзвонила відповідачу і поцікавилась чому той не привозить сина. Відповідач відповів, що сина їй не привезе і що він бере відповідальність за дитину. Позивач негайно подзвонила у поліцію. У пошуках дитини позивач 2 січня 2017 року поїхала до батьків відповідача, які проживають у АДРЕСА_1, але їй двері ніхто не відчинив. Із заявою про викрадення дитини позивач звернулася до Покровського відділення поліції Криворізського відділу поліції. Працівникам поліції також не відчинили двері. Приїхавши з ОСОБА_6 05.01.2017 року позивач звернулася із заявою про викрадення дитини до Жмеринського відділу поліції. Таким чином, відповідач самочинно, без згоди позивача вивіз дитину і утримує у невідомому для неї місці. Позивач переживає за свою дитину та її здоров'я, адже вигодовує дитину грудьми, дитина часто просипається вночі, оскільки почали різатися зуби. За актом від 09.01.2017 рок син сторін ОСОБА_12 проживає в квартирі з батьками відповідача за адресою: АДРЕСА_1 Залишення дитини за попереднім місцем проживання ніякої реальної небезпеки для її життя та здоров'я не створює.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнила заявлені позовні вимоги та просила зазначити анкетні дані відповідача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованого в АДРЕСА_4 ( можливо проживає: АДРЕСА_1), уточнені позовні вимоги просила задовольнити. Пояснила, що з 20.01.2015 року з відповідачем фактично не проживали разом, спільне життя не складалося. Проживав поряд в одному селі у сусідів, приходив, грався в дитиною, доводив дитину до істерики, грубо поводився з дитиною коли дитина не слухалася, ніби любить дитину, але його поведінка лякала. 30.01.2016 року відповідач прийшов з подарунком для дитини, вона попросила відповідача відвезти дитину в лікарню. Ввечері того дня передала відповідачу листи з суду, в яких були позовні заяви про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини. Наступного дня відповідач подзвонив та повідомив, що відвезе дитину в лікарню. Приїхав, забрав сина і після того сина вона більше не бачила, не надіялася що відповідач забере дитину. 31.01.2016 року відповідач без дозволу відвіз дитину до своїх батьків та зателефонував їй з телефону матері повідомивши, що дитину не поверне. Вона годувала дитину грудьми. Також повідомила, що відповідач пішов в релігію «Рідна Віра», за якою батько має виховувати сина. Відповідач нудист, ходив повністю голий, коли до неї прийшла в гості подруга з дитиною відповідач не одягався , він хотів щоб його голим бачили інші. Крім витрат на сплату судового збору також просила стягнути з відповідача на її користь 3 000 грн. понесених нею витрат на правову допомогу.
Відповідач ОСОБА_4, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Заперечень до суду не надав. Заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник третьої особи - орган опіки та піклування Жмеринської районної державної адміністрації Грубська О.П. зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Повідомила, що позивач ОСОБА_1 на обліку не перебувала, про позивача відгуки позитивні, нарікань не було. Дитина має бути з матір'ю.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що працює секретарем сільської ради. При обстеженні матеріально - побутових умов проживання позивача ОСОБА_1 встановлено, що умови проживання хороші, частково проведено ремонт, створені всі умови для розвитку дитини, відгуки про позивача тільки добрі, добропорядочна, займалася вихованням дитини. Позивач зверталася з приводу, що дитину забрав чоловік. Передала думку сільського голови та жителів села, щоб дитина жила біля матері.
Заслухавши позивача, представника третьої особи, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов належить задовольнити враховуючи таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини.
Відповідно до ч.1ст.162 СК України якщо один із батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону чи рішення суду проживала малолітня дитина, змінить місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
Відповідно до ч.2ст.162 СК України, дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я.
В судовому засіданні із матеріалів справи встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб 29.08.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб у Жмеринському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на Михайлова.
Відповідно до копії свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_14 в АДРЕСА_4 народився ОСОБА_5. Батьки: батько - ОСОБА_4, мати- ОСОБА_1
19.03.2015 року ОСОБА_4 купив будинок з господарськими будівлями в під номером АДРЕСА_5 що підтверджується копією договору купівлі - продажу житлового будинку.
Згідно копії довідок виконкому Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області №41,42,45 від 12.01.2017 року встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно проживає в АДРЕСА_3. Склад її сім'ї: чоловік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, який зареєстрований за даною адресою, але не проживає, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, який проживав разом з матір'ю до 31.12.2016 року. Місцезнаходження його в даний час невідоме.
Згідно копії акту обстеження матеріально - побутових умов від 12.01.2017 року ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_4 за висновком комісії умови проживання придатні для проживання дитини.
Згідно довідки виконкому Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області №40 від 12.01.2017 року ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання. Добросовісна, працьовита, щира. Гарна мати. На даний час знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_5, який проживав з матір'ю до 31.12.2016 року, місцезнаходження дитини в даний час невідоме.
Згідно копії довідки Мартинівської амбулаторії №24 від 06.01.2017 року син ОСОБА_1 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, дійсно знаходився під наглядом лікаря ЗПСМ Мартинівської амбулаторії і був на змішаному вигодовуванні.
Згідно копій довідок КУ «Жмеринська центральна районна лікарня» від 13.01.2017 року ОСОБА_1 на обліку в наркокабінеті та псих кабінеті Жмеринської ЦРЛ не значиться і протягом останніх п'яти років за лікуванням не зверталась.
Згідно копії ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14.12.2016 року відкрито провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Згідно копії довідки Жмеринського районного управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, перебуває на обліку в управлінні та отримує допомогу при народженні дитини в розмірі 860 грн. в місяць.
Згідно копії акта від 09.01.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» встановлено, що ОСОБА_4 разом зі своїм сином ОСОБА_5 віком двох років мешкають в квартирі АДРЕСА_2. Мешкаючть з грудня 2016 року. В квартирі проживають разом з батьками: ОСОБА_10 - батько, ОСОБА_11 - мати. Дитина доглянута.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач ОСОБА_4 заяв та заперечень до суду не надав.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, проголошено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Судом не встановлено фактів, які б свідчили, що проживання дитини з матір'ю створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я.
Виходячи з віку та інтересів дитини, існування можливих факторів стороннього впливу та відсутності обставин, за яких малолітня дитина має бути розлучена із матір'ю, суд вважає , що у справі знайшов підтвердження факт неможливості з боку матері без судового втручання повернути сина, що є підстави для задоволення позову.
Судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 640 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача (а.с.1).
Згідно розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу позивачу ОСОБА_1, складений адвокатом Куцьким А.В. (а.с.32) загальна вартість наданої правової допомоги склала 6040 грн. ( підготовка адвокатських запитів, вивчення та аналіз документів, складання позовної заяви про відібрання дитини і подання до суду, надання правової допомоги, представництво у суді). ОСОБА_1 сплатила кошти за надання правової допомоги згідно договору і квитанції 3000 грн. та просила дану суму стягнути з відповідача на її користь. Враховуючи зазначене, суд вважає, що сума витрат понесених позивачем на правову допомогу в розмірі 3000 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 10,11, 15, 30, 60, 61, 88, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 154, 162 Сімейного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Відібрати малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_14 у батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованого в АДРЕСА_3 ( можливо проживає: АДРЕСА_1) та передати його матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, жительці АДРЕСА_3.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованого в АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, жительки АДРЕСА_3. судовий збір в розмірі 640 ( шістсот сорок) грн. та 3000 ( три тисячі) грн. витрат на правову допомогу.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, а особою відсутньою в судовому засіданні з моменту отримання копії судового рішення.
Суддя