Справа № 161/6344/15-ц
Провадження № 2/161/235/17
16 січня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Гриня О.М.
при секретарі - Муригіній А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна», третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про виплату страхового відшкодування, --
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» про виплату страхового відшкодування.
Позов мотивує тим, що 03 жовтня 2014 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «BMW525» н.з. LCH33569 під його керуванням, внаслідок чого його автомобіль отримав технічні пошкодження. Постановою Луцького міськрайонного суду від 14.11.2014 року водія ОСОБА_2 було визнано винуватцем ДТП. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля «BMW525» н.з. LCH33569 вартість нанесеного збитку становить 51199,00 грн. З метою отримання страхового відшкодування він звернувся до Волинської філії ОСОБА_3 «СК Провідна», де була застрахована цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 Однак, 27.02.2015 року він отримав лист ОСОБА_3 «СК «Провідна» про відмову у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що, на думку відповідача, заявлені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є технічно неспроможними. Вважає таку відмову неаргументованою, безпідставною, такою, що не відповідає вимогам Закону, адже жодної із зазначених в ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав для відмови у виплаті йому страхового відшкодування відсутні.
На підставі наведеного, просить стягнути на його користь з ОСОБА_3 «СК «Провідна» грошові кошти у відповідності до законних вимог в сумі 51199,00 грн. та 1000,00 грн. витрат за проведення експертного авто товарознавчого дослідження, а також понесені ним судові витрати у справі.
Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_3 «СК «Провідна» в судове засідання не з'явився, подав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що 06.10.2014 р. до ОСОБА_3 «СК «Провідна» звернувся страхувальник ОСОБА_2 з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 03.10.2014 року та власноруч зазначив про обставини ДТП. 07.10.2014 року до ОСОБА_3 «СК «Провідна» із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся позивач, який також власноруч описав про обставини ДТП. Діючи в межах повноважень, передбачених ст. ЗУ «Про страхування» та ст. 34 ЗУ «Про ОСЦВВНТЗ» та з метою з'ясування причин та обставин події, що має ознаки страхового випадку, за участю позивача ОСОБА_1 та страхувальника ОСОБА_2, ОСОБА_3 «СК «Провідна» провело огляд пошкоджених автомобілів, за результатами якого складено Акти огляду, які позивачем та страхувальником були погоджені та підписані та здійснено огляд місця події. Згідно з Висновком за результатами експертного дослідження обставин і механізму утворення пошкоджень автомобіля Експертно-правовий центр «Правекс» щодо наявних пошкоджень на автомобілі «BMW525» н.з. LCH33569, судовим експертом ОСОБА_4 встановлено наступне: комплекс пошкоджень автомобіля BMW525» н.з. LCH33569, виявлений при огляді після настання ДТП, з технічної точки зору не міг бути наслідком заявлених обставин пригоди, які наведені у поясненнях водіїв. З огляду на зазначене, вважає, що дана подія не є страховою. Крім того, зазначає, що постановою про адміністративне правопорушення встановлено факт ДТП та вина ОСОБА_2 у його вчиненні, але даною постановою не встановлено, які саме технічні пошкодження отримав автомобіль в наслідок цієї ДТП, як і не встановлено, що ці пошкодження автомобіль отримав при обставинах, на які посилається позивач. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.92-129). Крім того, 16.01.2017 р. на адресу суду надійшло чергове клопотання відповідача про призначення експертизи, однак дане питання вирішено судом ухвалою Луцького міськрайооного суду від 20.12.2016 р.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, 03.10.2014 року, о 23:15 год., керуючи транспортним засобом марки “Ауді”, д.н.з. НОМЕР_2, на автодорозі Н-17 Львів-Радехів-Луцьк 115 км + 650 м відволікся від керування транспортним засобом, в наслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з транспортним засобом марки “БМВ”, д.н.з.LCH 33569, який рухався йому назустріч, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.3 Правил дорожнього руху України (а.с.8).
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.11.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень (а.с.9).
Відповідно до статті 21 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована ОСОБА_3 «СК «Провідна» за полісом №АС/5078315 від 22.04.2014 року, який був чинним на момент пригоди, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 50000 грн., франшиза - 0 грн.
Подія вищеописаного ДТП відповідачем ОСОБА_3 «СК «Провідна» страховим випадком визнана не була, оскільки відповідно до висновку судового експерта ТОВ «Експертно-правовий центр «Правекс» за результатами експертного дослідження обставин і механізму утворення пошкоджень автомобіля «BMW525» н.з. LCH33569, який був проведений за заявою відповідача, заявлений комплекс пошкоджень автомобіля BMW525» н.з. LCH33569 з технічної точки зору не відповідає і не міг утворитися за обставин, які наведені у поясненнях водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.92-114).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.09.2015 року в даній справі призначено судову транспортно-трасологічну експертизу, за результатами якої судовим експертом Волинського НДЕКЦ ОСОБА_5В надано висновок від 27.11.2015 року, згідно якого судом встановлено, що пошкодження та сліди, які отримав автомобіль «BMW525» н.з. LCH33569 після вказаної ДТП, отримані внаслідок ковзного контакту саме із лівою передньою частиною автомобіля НОМЕР_3. Інші пошкодження та сліди на кузові автомобіля «BMW525» н.з. LCH33569, отримані внаслідок перекидання транспортного засобу (а.с.167-169).
Таким чином, судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка відбулася 03.10.2014 року за участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «BMW525» н.з. LCH33569 під керуванням ОСОБА_1 є страховим випадком.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля «BMW525» н.з. LCH33569 співвласником вказаного автомобіля є позивач ОСОБА_1С.(а.с.42-43).
Враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1. Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
Згідно зі ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю та майну постраждалої особи.
Згідно з ст. 22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно зі статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк встановлений в договорі.
Відповідно до п.9.1, 9.2 ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
В матеріалах справи наявний висновок №0014 від 02.02.2015 р. експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля «BMW525» д.н.з. LCH33569, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику автомобіля «BMW525» н.з. LCH33569 станом на 03.10.2014 року (момент ДТП) становить 33087,00 грн. Вартість матеріального збитку, завданого з технічної точки зору власнику автомобіля «BMW525» н.з. LCH33569 станом на дату проведення дослідження (02.04.2015) року становить 51199,00 грн.
Разом з тим, з даного висновку вбачається, що відновлювальний ремонт дослідженого автомобіля після ДТП був економічно не доцільним, оскільки його вартість значно перевищувала вартість самого транспортного засобу до ДТП.
Відповідно до п.30.1, 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи наведене, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що розмір страхового відшкодування, який належить до виплати позивачу має дорівнювати ринковій вартості автомобіля «BMW525» д.н.з. LCH33569 станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 03.10.2014 року, яка відповідно до експертного висновку становить 33087,00 грн.
Підтверджень витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля з місця ДТП позивач суду не надав.
Разом з тим, у відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
А тому, враховуючи вищевикладене та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_3 «СК «Провідна» в користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 33087,00грн.
Підлягає до задоволення вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 «СК «Провідна» в його користь в порядку ст. ст. 86, 88 ЦПК України понесені витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, що відповідно до акту №0014 прийому-передачі виконаної роботи від 02.04.2015 р. становлять 1000,00 грн. (а.с.20), а також витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн., що підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордеру №4 від 20.04.2015 р. (а.с.25).
Підстави для задоволення решти вимог -відсутні.
Крім того, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір відповідно до ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в користь ОСОБА_1 33 087 (тридцять три тисячі вісімдесят сім) гривень 00 копійок страхового відшкодування.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» в користь держави 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання його копії. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.